«Кгдєж нєслyшнє сторона поступовала»: шляхетська рефлексія судового процесу на Волині у другій половині XVI – першій половині XVII століття

Ihor Huliuk

doi:10.30840/2413-7065.3(76).2020.211656

Автор(и)

Ihor Huliuk Науково-дослідний інститут українознавства, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7059-1104

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(76).2020.211656

Ключові слова:

шляхта, законодавство, правосуддя, Другий Статут ВКЛ, ґродський суд, злочин, Річ Посполита, Волинське воєводство

Анотація

У статті на основі документального матеріалу cудових книг Волині XVI–XVII ст. проаналізовано сприйняття і важливість для представників шляхетського стану суду як інституції, що захищала у спільноті їхню честь і маєтність. Висвітлено соціальні зміни, що розпочалися у річпосполитському суспільстві після укладення Люблінської унії (1596 р.). Показано, що ці трансформації були загальноєвропейською тенденцією і визначалися змінами на політичному, економічному, соціальному, культурному і релігійному рівнях. Виокремлено критерії, на основі яких формувалися станові розбіжності у Речі Посполитій, і подано класифікацію судової системи держави, що включала поділ на політичне і цивільне судочинство. Зауважено, що поняття честі, свободи, права і вольності були визначальними для формування і становлення шляхетської корпорації.
На прикладі чотирьох судових справ ґродських судів показано, як шляхтич трактував посягання на його статус, який вимагав від сторони-опонента відповідної етично-шанобливої поведінки попри конфліктність ситуації. Простежено, що аналогічної поваги шляхта вимагала і до своєї власності, яка була важливим елементом її місця у спільноті. Встановлено, що основним законодавчим джерелом, до якого шляхта воєводства зверталася із прагненнями зберегти свої права, були Литовські Статути, зокрема Другий, так званий Волинський Статут (1566 р.), який використовувався обома сторонами, і потерпілою, і відповідальною. При цьому не завжди справи вирішувалися справедливо на користь потерпілої сторони. У разі доброї юридичної обізнаності адвоката відповідальна сторона навіть у випадку явної винуватості могла досягти позитивного результату і виграти справу.
Показано зв’язок між шляхетським сприйняттям права як системи кодифікаційних норм, що захищали шляхтича від зовнішніх небезпек і соціальних реалій, які побутували в Речі Посполитій, із позаправовими інструментами у стратифікованому суспільстві, де важливими були поняття осілості, патронально-клієнтельних взаємин і чітких знань особливостей функціонування правової системи.

Біографія автора

Ihor Huliuk, Науково-дослідний інститут українознавства

Ігор Гулюк

науковий співробітник відділу історичних пам’яток НДІУ

Посилання

BLOK, M. (2002). Feudal Society. Kyiv: Vsesvit, 527 p. [in Ukr.]

VOITOVYCH, L. (2006). Princely Era: Portraits of Ruling Elites. Bila Tserkva: Publisher Oleksandr Pshonkivskyi, 782 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (2014). Act Books of Borough and Land Courts as a Source for Studying Ukrainian Everyday Life in the Early Modern Period. In: Volhynia of the 16th Century, Vol 1 of Ukrainian Everyday Life in the Early Modern Era. Collected Documents. Kyiv: Feniks, 739 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (2014). Genealogies of the Volhynian Nobility in the 16th – First Half of the 17th Centuries: Reconstruction of Family Structures: Methodology, Method, Sources. Kyiv: Vyshcha Shkola, 511 p. [in Ukr.]

DEIVIS, N. (2020). Europe: A History. Kyiv: Osnovy, 1464 p. [in Ukr.]

MAKGRAT, A. (2018). Christianity’s Dangerous Idea. The Protestant Revolution – A History from the 16th to the 20th Century. Kyiv: Dukh i Litera, 664 p. [in Ukr.]

NALYVAIKO, D. (1988). To Someone with a Good Conscience. In: V. Kolosov, comp., Ukrainian Literature of the 14th–16th Centuries. Кyiv: Naukova Dumka, 600 p. [in Ukr.]

NORTH, D., WALLIS, J., WEINGAST, B. (2017). Violence and Social Orders. A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History. Kyiv: Nash Format, 352 p. [in Ukr.]

NORKUS, Z. (2016). The Unproclaimed Empire: The Grand Duchy of Lithuania from the Viewpoint of Comparative Historical Sociology of Empires. Kyiv: Krytyka, 440 p. [in Ukr.]

ROSANVALLON, P. (2006). Utopian Capitalism: A History of the Idea of the Market. Kyiv: Kyiv–Mohyla Academy Publishing, 246 p. [in Ukr.]

STARCHENKO, N. (2014). Honor, Blood, and Rethoric. Conflict in the Volhynian Nobility Environment. Second Half of the 16th – Early 17th Century. Kyiv: Laurus, 510 p. [in Ukr.]

KIVALOV, S., MUZYCHENKO, P., PANKOV, A., eds., (2003). The 1566 Statute of the Grand Duchy of Lithuania. In: The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania in Three Volumes. Vol. II. Odesa: Yurydychna literatura, 557 p. [in Ukr.]

SULIMA KAMINSKI, A. (2011). The History of the Polish–Lithuanian Commonwealth as a Record of Many Peoples, 1505–1795. Citizens, Their State, Society, and Culture. Kyiv: Nash Chas, 263 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I., ed., (2014). Volhynia of the 16th Century, Vol 1 of Ukrainian Everyday Life in the Early Modern Era. Collected Documents. Kyiv: Feniks, 739 p. [in Ukr.]

Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]

AUGUSTYNIAK, U. (2008). A History of Poland, 1572–1795. Warsaw: PWN, 999 p. [in Pol.]

BYSTRON, J. (1960). A History of Customs in Old Poland. The 16th – 18th Centuries. Vol. 1. Warsaw: State Publishing Institute, 514 p. [in Pol.]

MONIUSZKO, A. (2017). Judicial Law for the Nobility of the Polish-Lithuanian Commonwealth. An Essay with Selected Sources. Warsaw: Campidoglio, 192 p. [in Pol.]

STEFANCHUK, B. (2010). Foreign Trade as the Main Factor for the Development of Poland in the 16th Century. In: J. Kalinski, ed., Polish Economic Achievements. Warsaw: Academic and Professional Publishing, 39–73 pp. [in Pol.]

VIGARELLO, G. (2010). A History of Violence. Warsaw: Aletheia, 449 p. [in Pol.]