Українознавство

Закарпатська поетична школа, яка (не) відбулася

Микола Васьків — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Археологічні джерела до вивчення етногенезу українців

Андрій Скиба — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

До проблеми полону у військово-політичних конфліктах першої половини XVII ст. (за матеріалами битви під Цецорою)

Микола Висотін — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Проблеми вітчизняного етосу в контексті чинників європейської культури

Анатолій Павко, Людмила Курило — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Розвиток українознавства в умовах повномасштабної російсько-української війни: від захисту культурної спадщини України до консолідації українців і світового українства

Юрій Фігурний, Ольга Шакурова — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Зустріч з Міністром МОН України Оксеном Лісовим делегації вчених НДІУ

Юрій Фігурний — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Розширення українознавчої родини: входження аспірантів до лав вчених-українознавців

Юрій Фігурний, Олександр Сцібан — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Зустріч Міністра освіти і науки Оксена Лісового з Павлом Мовчаном, Степаном Хмарою, Іваном Зайцем, Георгієм Філіпчуком: розвиток українознавства під час російсько-української війни

Юрій Фігурний — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Застосування «м’якої сили» у китайсько-українських відносинах у світлі проблеми геополітичної суб’єктності держав

Ірина Грабовська, Світлана Кагамлик, Дмитро Товмаш — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Національно-патріотичне виховання в Україні: нормативно-правові засади

Тетяна Бевз — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Етнокультурний розвиток українського суспільства в умовах повномасштабної російсько-української війни

Юрій Фігурний, Ольга Шакурова — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Регіональні політичні еліти: пострадянський устрій української політики

Артур Маргулов — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Суспільні цінності українського народу і перспективи глобальної проукраїнської консолідації

Надія Турпак — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Ідеологія і практика рашизму: реконструкція витоків та імперська сутність

Валентин Крисаченко — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Нинішня російсько-українська війна є продовженням системної стратегії російської імперії на підкорення України та знищення її ідентичності. Ідеологія цієї політики живиться традиційними історичними наративами московії, актуалізованими згідно з реаліями сьогодення. Cутністю і стратегією існування російської імперії (незалежно від назви цієї держави) є тотальне загарбання і використання ресурсів підлеглих країн та народів з привласненням при цьому їхньої матеріальної, культурної та інтелектуальної спадщини. Злочинним механізмом досягнення цієї мети є тоталітаризм та автократія, орієнтовані на забезпечення безумовної влади над людьми. Організуючим началом подібної політики слугує певна ідеологія, тобто система визначальних норм і правил функціонування держави. До її структури увіходять як успадковані моделі поведінки, так і набуті стратегеми дії згідно з ситуативними вимогами часу. В московії поєдналися принципи східного деспотизму з його рисами безумовного автократизму як форми правління, імперськими «духовними скрєпами», європейськими трендами візантизму (теократизму), комунізму та фашизму. Для російської держави в усіх її історичних політичних формовтіленнях (улус-ханство-царство-імперія-союз-федерація) ідеологічний інструментарій впливу завжди увіходив до стратегічного арсеналу її експансіоністських просувань. При цьому сам зміст відповідних ідеологем міг бути варіативним залежно від ситуативних обставин. За часів Чингіз-хана цю функцію виконували приписи «Яси», в християнізованих улусах Золотої Орди (на московщині) – ортодоксальне православ’я, в СРСР – марксизм-ленінізм, в сучасній рф – еклектична суміш того й іншого у вигляді «духовних скрєп» з додатком персоналізованого деспотизму. Відповідні функціональні структури влади вживлювали такі матриці в реальне буття суспільства, користуючись своїми насильницькими та деструктивними засобами і підходами, реалізуючи таким чином політику тоталітарзиму.

Шляхи генези онтологічного статусу людини архаїчної культури (на матеріалах українського фольклору)

Володимир Ятченко, Анатолій Ятченко — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Проблеми філософського промислення духовного аспекту культури цього етносу на архаїчному етапі його розвитку належать до числа найменш вивчених. У статті піддається розглядові важливе й практично не заторкнуте в нашій літературі питання виявлення етапів генези колективної самосвідомості предків українців через осягнення ними свого онтологічного статусу. Пізнання цього аспекту духовного світу предків здійснюється через аналіз найархаїчніших у нашому фольклорі жанрів – замовлянь і обрядодій. Виокремлюються логічні ступені осмислення людиною свого місця й призначення в світі через аналіз усвідомлення нею стосунків з вищими духовними силами. В контексті язичницького світогляду найранішою формою самоусвідомлення особистості через її стосунки з вищими духовними істотами виступала позиція підкорення, схиляння перед цими істотами, про що свідчать і тексти замовлянь, які дійшли до нашого часу, і фрагменти обрядів. Мірою оволодіння природою й соціальними стосунками особистість починає усвідомлювати себе істотою, сильнішою за злі духовні сили, і в лікувальній магії (в текстах замовлянь) з’являються мотиви погроз злим духам, наказів щодо них, і це є маніфестація нового ступеня усвідомлення людиною свого онтологічного статусу. В процесі культурного-історичного переходу предків українців від язичництва до християнства можна виділити кілька етапів усвідомлення змін в онтологічному статусі особистості. Християнство в духовному світі особистості спочатку постає тільки як зовнішнє обрамлення язичницької світоглядної парадигми – християнські персонажі постають у вигляді перелицьованих язичницьких духів і богів, онтологічний же статус людини залишається незмінним. На наступному етапі християнство абсорбує у свій контекст язичницькі сюжети, персонажі, наповнюючи їх християнськими цінностями. Далі в замовляннях суб’єкт послаблює свою участь у боротьбі зі злими силами, віддаючи цю роль християнським персонажам. Генеза онтологічного статусу тут суперечлива: людина відчуває себе під опікою могутніх християнських сил, що посилює процеси історичного самоствердження, і одночасно цілком узалежненою від цих сил, послаблюючи відчуття себе автономною істотою.

До питання про хрещення князів України-Русі: кейс Святославовичів

Роман Додонов — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Проблеми волонтерства: духовна опіка воїнами-рідновірами в умовах російсько-української війни

Галина Лозко — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Взаємини західної української діаспори з Україною: періодизація, освітні, наукові та міжнародні зв’язки

Любов Отрошко — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Глобалізація і культура: ціннісні та інформаційні трансформації

Артем Колюбаєв — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Героїзм жінок ОУН та УПА як приклад у формуванні національно-патріотичного виховання підростаючого покоління

Людмила Сорочук — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200