«Скіфський квадрат», або Що археологія може дати українознавству

Автор(и)

  • Надія Гаврилюк

DOI:

https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.343911

Ключові слова:

«скіфський квадрат», Геродот, скіфи, поховальні пам’ятки, поселенські структури, «скіфська етнічна територія»

Анотація

Актуальність. Актуальним питанням сучасного українознавства залишається вивчення етногенезу українців. Виокремлено шість підходів щодо дослідження українських етнічних цінностей. На перше місце справедливо ставлять етнологічний підхід. На одному з епізодів скіфо-античної історії можна продемонструвати процес  формування першої етнічної території  на теренах сучасної «української етнічної території». Окреслено основні її ознаки та визначено, як вони пов’язані з ареалами певної археологічної культури. Відповідно до умов виявлена перша історично задокументована етнічна територія, що існувала у Північному Причорномор’ї у давнину, – «скіфський квадрат» Геродота. Порівняння «скіфського квадрата» з  ареалами розповсюдження скіфської археологічної культури свідчить про те, що «скіфський квадрат» і є першою «етнічною територією», що належала саме скіфам.

Мета – на одному з епізодів скіфо-античної історії продемонструвати глибину формування першої етнічної території на теренах сучасної «української етнічної території», окреслити основні її ознаки та визначити, як вони пов’язані з ареалами певної археологічної культури.

Висновки.

  1. Інформація про «скіфський квадрат» є першим описом «скіфської етнічної території», яка утворилася під час скіфо-перської війни на території сучасної України.
  2. Згадані параграфи твору Геродота є першими, зафіксованими на території сучасної України, свідченнями героїзму населення, самоідентифікації та прагнення не покоритися загарбникам.
  3. Описаний «скіфський квадрат» за всіма ознаками відповідає визначенню поняття «етнічна територія».
  4. «Скіфський квадрат» Геродота збігається з ареалом розповсюдження скіфської культури, тому можна говорити про «скіфську етнічну територію», виникнення якої можна датувати другою половиною V–IV ст. до н. е.
  5. На прикладі «скіфського квадрата» можна переконатися, що у нашому минулому є сюжети, які можна і навіть потрібно використовувати в українознавчих дослідженнях.
  6. Не варто перекручувати історичні факти на вимогу сучасності й, борючись із старими вигадками, створювати нові міфи. Наша історія і без цього багата славними традиціями та яскравими подіями.
  7. А от ядро етнічної території скіфів, з якого походять знахідки поховань скіфської еліти періоду розквіту скіфської культури V–IV ст. до н. е., дійсно збігається з ядром етнічної території сучасного українства, про що свідчать археологічні дані.
  8. Можливо, у майбутньому на базі прискіпливого наукового вивчення матеріальної культури через створення типологічно-хронологічних колонок для степових культур, про що йшлося на початку статті, пощастить визначити ті етноіндикативні елементи, які дадуть можливість простежити недостатньо вивчений вплив кочовиків минулого на формування українського етносу.

Посилання

Баран, В. Д. Сучасний стан наукових досліджень з археології та давньої історії України. Українознавство. 2006. № 1. С. 270–289.

Гаврилюк, Н. О. Коріння слов’янського горщика. Українське гончарство. 1994. № 2. С. 46–60.

Гаврилюк, Н. А. Экономика Степной Скифии VI – III вв. до н. э. Киев, 2013. 712 с.

Геродот. Геродота Турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами. Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького. Київ, 1993. 574 с.

Грабчак, К. Українські етнічні цінності та цінності західної цивілізації. Україно­знавство. 2024. № 4. С. 89–97.

Доватур, А. И., Каллистов, Д. П., Шишова, И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. Тексты, перевод, комментарий. Москва, 1982. 454 с.

Ильинская, В. А., Тереножкин, А. И. Скифия VII–IVвв. до н. э. Киев, 1983. 378 с.

Крисаченко, В. С. Українська ідентичність: мультиверсум національних цінностей. ІІ Всеукраїнські наукові читання «Свою Україну любіть!»: збірка матеріалів. Київ, 2022. С. 58–76.

Кушнер, П. И. (Кнышев). Этнические территории и этнические границы. Москва, 1951. 274 с.

Мурзін, В. Ю. Кіммерійці та скіфи. Золото степу. Археологія України / Інститут археології НАН України, Археологічний музей Кільського університету. Київ–Шлезвіг, 1991. С. 57–71.

Рибаков, Б. А. Геродотова Скифия. Историко-географический анализ. Москва, 1979. 242 с.

Скифские погребальные памятники степей Северного Причерноморья: коллективная монография / Черненко Е. В., Бессонова С. С., Болтрик Ю. В., Полин С. В. и др. Киев, 1986. 366 с.

Словник-довідник з археології / редактор, укладач та керівник авторського колективу Гаврилюк Н. О. Київ, 1996. 430 с.

Черненко, Е. В Скифо-персидская война. Киев, 1984. 116 с.

Черненко, Е. В. Поход Дария в Скифию. Древности Степной Скифии. Киев,1982. С. 3–38.

Чирков, О. А. Етногеографічна складова українознавчої терміносистеми. Україно­знавство. 2006. № 1. С. 295–302.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Номер

Розділ

Археологія України