«Скіфський квадрат», або Що археологія може дати українознавству
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.343911Ключові слова:
«скіфський квадрат», Геродот, скіфи, поховальні пам’ятки, поселенські структури, «скіфська етнічна територія»Анотація
Актуальність. Актуальним питанням сучасного українознавства залишається вивчення етногенезу українців. Виокремлено шість підходів щодо дослідження українських етнічних цінностей. На перше місце справедливо ставлять етнологічний підхід. На одному з епізодів скіфо-античної історії можна продемонструвати процес формування першої етнічної території на теренах сучасної «української етнічної території». Окреслено основні її ознаки та визначено, як вони пов’язані з ареалами певної археологічної культури. Відповідно до умов виявлена перша історично задокументована етнічна територія, що існувала у Північному Причорномор’ї у давнину, – «скіфський квадрат» Геродота. Порівняння «скіфського квадрата» з ареалами розповсюдження скіфської археологічної культури свідчить про те, що «скіфський квадрат» і є першою «етнічною територією», що належала саме скіфам.
Мета – на одному з епізодів скіфо-античної історії продемонструвати глибину формування першої етнічної території на теренах сучасної «української етнічної території», окреслити основні її ознаки та визначити, як вони пов’язані з ареалами певної археологічної культури.
Висновки.
- Інформація про «скіфський квадрат» є першим описом «скіфської етнічної території», яка утворилася під час скіфо-перської війни на території сучасної України.
- Згадані параграфи твору Геродота є першими, зафіксованими на території сучасної України, свідченнями героїзму населення, самоідентифікації та прагнення не покоритися загарбникам.
- Описаний «скіфський квадрат» за всіма ознаками відповідає визначенню поняття «етнічна територія».
- «Скіфський квадрат» Геродота збігається з ареалом розповсюдження скіфської культури, тому можна говорити про «скіфську етнічну територію», виникнення якої можна датувати другою половиною V–IV ст. до н. е.
- На прикладі «скіфського квадрата» можна переконатися, що у нашому минулому є сюжети, які можна і навіть потрібно використовувати в українознавчих дослідженнях.
- Не варто перекручувати історичні факти на вимогу сучасності й, борючись із старими вигадками, створювати нові міфи. Наша історія і без цього багата славними традиціями та яскравими подіями.
- А от ядро етнічної території скіфів, з якого походять знахідки поховань скіфської еліти періоду розквіту скіфської культури V–IV ст. до н. е., дійсно збігається з ядром етнічної території сучасного українства, про що свідчать археологічні дані.
- Можливо, у майбутньому на базі прискіпливого наукового вивчення матеріальної культури через створення типологічно-хронологічних колонок для степових культур, про що йшлося на початку статті, пощастить визначити ті етноіндикативні елементи, які дадуть можливість простежити недостатньо вивчений вплив кочовиків минулого на формування українського етносу.
Посилання
Baran,V. (2006). The Сurrent Іtate of Scientific Research in Archaeology and Ancient History of Ukraine. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1, pp. 270–289. [in Ukr.]
Gavrylyuk, N. (1994). The Roots of the Slavic Pot. Ukrainian Pottery. No. 2, pp. 46–60. [in Ukr.]
Gavrylyuk, N. (2013). The Economy of Steppe Scythia in the 6th – 3rd Eenturies BC. Kyiv, 712 p. [in Rus.]
Herodotus. Herodotus of Tyra from Halicarnassus, Nine Books of Histories, called Muses. (1993). Kyiv, 574 p. [in Ukr.]
Hrabchak, K. (2024). Ukrainian Ethnic Values and the Values of Western Civilisation. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 4. pp. 89–97. [in Ukr.]
Dovatur, A., Kallistov, D. , Shishova, I. (1982). The Peoples of our Country in Herodotus' "History". Texts, translation, commentary. Moscow, 1982. 454 p. [in Rus.]
Ilyinskaya, V., Terenozhkin, A. (1983). Scythia in the 7th–4th Centuries BC. Kyiv, 378 pp. [in Rus.]
Krysachenko, V. (2022). Ukrainian Identity: a Multiverse of National Values. II All-Ukrainian Scientific Readings "Love Your Ukraine!": Collection of Materials. Kyiv, 2022. pp. 58–76. [in Ukr.]
Kushner, P. (Knychev) (1951). Ethnic Territories and Ethnic Borders. Moscow, 274 p. [in Rus.]
Murzin, V. (1991). Cimmerians and Scythians. Gold of the Steppe. Archaeology of Ukraine. Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, Archaeological Museum of Kiel University. Kyiv–Schleswig, pp. 57–71. [in Ukr.]
Rybakov, B. (1979). Herodotus' Scythia. Historical and Geographical Analysis. Moscow, 242 p. [in Rus.]
Chernenko, E., Bessonova, S., Boltrik, et al. (1986). Scythian Burial Monuments of the Northern Black Sea Steppes: Collective Monograph, Kyiv, 366 p. [in Rus.]
Gavrylyuk, N., ed., comp. (1996). Glossary-Reference Book on Archaeology. Kyiv, 430 p. [in Ukr.]
Chernenko, E. (1984). The Scythian-Persian War. Kyiv, 116 p. [in Rus.]
Chernenko, E. (1982). Darius Campaign to Scythia. Antiquities of Steppe Scythia. Kyiv, pp. 3–38. [in Rus.]
Chyrkov, O. (2006). Ethnogeographical Component of the Ukrainian Studies Terminology System. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1. pp. 295–302. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Надія ГаврилюкАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).