М. І. Петров – перший історик нової української літератури (до 185-річчя вченого)

Галина Александрова,  д-р філол. наук

doi:10.17721/2413-7065.4(97).2025.342941

Автор(и)

Галина Александрова, д-р філол. наук Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0002-5136-5160

DOI:

https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.342941

Ключові слова:

Микола Петров, історія літератури, українське письменство, українознавство, впливи, запозичення, компаративні студії

Анотація

Актуальність. Наукова спадщина Миколи Петрова (1840–1921), професора Київської духовної академії, літературознавця, фольклориста, бібліографа, музейника та церковного історика, сьогодні викликає великий інтерес в українській науці. Визначною працею в інтелектуальній біографії М. Петрова є його «Нариси з історії української літератури XIX століття» (1884). Незважаючи на офіційну заборону української мови, він зробив першу спробу системно оглянути нову українську літературу і представив літературні портрети 39 авторів, завдяки чому праця мала гучний резонанс. Найбільш детальний огляд здійснив М. Дашкевич, доцент Університету Святого Володимира (1888), на замовлення Імператорської академії наук у Санкт-Петербурзі, яка номінувала працю М. Петрова на премію Уварова. Премію розділили між автором і рецензентом. Рецензія була оцінена в літературознавстві набагато вище, ніж «Нариси...» М. Петрова. Але зараз варто перечитати цю працю в новому світлі, відкриваючи її приховані пласти, адже вона містить літературні портрети багатьох маловідомих сьогодні письменників XIX століття – від І. Котляревського до М. Старицького – і показує важливість порівняльних досліджень для історії літератури.

Мета – здійснити аналіз «Нарисів української літератури ХІХ століття» українського вченого Миколи Петрова як праці, що вперше масштабно представляла явище нової української літератури, окреслювала компаративні орієнтири її вивчення і стала імпульсом до нових порівняльних студій.

Висновки. Хоча наукові дослідження М. Петрова були зосереджені переважно на прямому пошуку подібностей (тем, мотивів, художніх прийомів у різних авторів), а в його праці переважали так звані «контактні порівняння», він виявив багато фактів про взаємодію національних і зарубіжних елементів в українській літературі. Варто підкреслити новаторський характер роботи М. Петрова: його наукове мислення охоплювало широке коло питань, включаючи вибір оптимальної методології дослідження українського літературного процесу, виявлення національних особливостей літератури, джерел і динаміки її розвитку, періодизацію літературного процесу, роль запозичень і впливів. Насамперед його заслуга полягала в тому, що він спровокував важливу дискусію, в ході якої були вдосконалені підходи до історії літератури, а його робота дала поштовх новому розумінню літературного процесу в Україні. М. Петров, а за ним і його рецензент М. Дашкевич окреслили поєднання «свого» і «чужого» в українській літературі як взаємопов’язане явище та започаткували порівняльні дослідження, які інтегрували українську літературу в європейський літературний процес як його органічну частину.

Біографія автора

Галина Александрова, д-р філол. наук, Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Посилання

Alexandrova, H. (2009). “Essays on the History of Ukrainian Literature of the 19th Century” by Nikolai Petrov: Comparative Guidelines. Slovo i сhas (Word and Time), No. 2, pp. 82-91. [in Ukr.]

Alexandrova, H. (2010). Mykola Dashkevych's Review of “Essays on the History of Ukrainian Literature of the 19th Century”: the Problem of External and Internal Contacts. Slovo i сhas (Word and Time), No. 6, pp. 95-105. [in Ukr.]

Alexandrova, H. (2008). The First Author's Version of New Ukrainian Literature. In: Petrov, N. I. Essays on the History of Ukrainian Literature of the 19th Century. Kyiv, pp. 3-14. [in Ukr.]

Biletsky, O. (1965). Ways of Development of Ukrainian Pre-October Literary Studies. Collected Works: in 5 Volumes. Vol. 2. Kyiv, pp. 72-110. [in Ukr.]

Bukhalskaia, M. (2006). Scientific Activity and Historical and Cultural Heritage of Academician Nikolai Petrov (Second Half of the 19th – Early 20th Centuries). [An abstract of thesis for Candidate of Sciences degree in History]. Kyiv, 251 p. [in Ukr.]

V.[olodymir Antonovych]. (1884). The Fate of Ukrainian Literature in the 19th Century. N. I. Petrov. Essays on the History of Ukrainian Literature in the 19th Century. Kiev. Zaria. No. 37. [in Rus.]

Vozniak, M. (1927). Kulish as an Informant of the Galician Literary Historian (his Correspondence with O. Ogonovskyi). Zhyttia i revoliutsiia. No. 12, pp. 288-306. [in Ukr.]

Gorlenko, V. (1884). “Essays on the History of Ukrainian Literature of the 19th Century” by N. I. Petrova. Kiev, 1884. Kievskaia starina (Kyiv Antiquity). April. pp. 664-672. [in Rus.]

Hrushevskyi, M. (1988). Memoirs. Kyiv. No. 12, pp. 116-139. [in Ukr.]

Olovets Kost (Konysky O). (1884). “Essays on the History of Ukrainian Literature of the 19th Century” by N. I. Petrov. Kiev, 1884. (Critical review). Dilo. No. 44, pp. 1. [in Ukr.]

Olovets Kost (Konysky, O). (1884). “Essays on the History of Ukrainian Literature of the 19th Century” by N. I. Petrov. Kiev, 1884. (Critical review). Dilo. No. 61-62, pp. 1. [in Ukr.]

Poklad, N. (1997). Chronicler without Deceitful Wisdom. Ridna shkola. No. 1, pp. 6-7. [in Ukr.]

Poklad, N. (1998.). Became a Son of Ukraine. Slovo i Chas. No. 9–10, pp. 57-61. [in Ukr.]

Svientsitskyi, I. (1918). Ukrainian Antiquities in the Kyiv Church Archaeological Museum. Zapysky istoryko-filolohichnoi sektsii Ukrainskoho naukovoho tovarystva, No. ХVІІ, pp. 87–91. [in Ukr.]

Sokhan, S. (2003). Library and Archaeographic Activities of M. I. Petrov (1840–1921). [An abstract of thesis for Candidate of Sciences degree in History]. Kyiv, 218 p. [in Ukr.]

Sokhan, S. (2015). Mykola Petrov: Life Among Books and Manuscripts. Kyiv. 412 р. [in Ukr.]

Petrov, M. (2004). Tablets of Memory. Kyiv, 336 p. [in Ukr.]

Franko, I. (1986). Letter to O. M. Pypin. Collected Works: in 50 Vol. Vol. 49. Kyiv, pp. 137–140. [in Ukr.]