Вплив християнства на політичний та культурний розвиток Русі-України в VІ–X ст.
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356139Ключові слова:
Русь-Україна, VI–X ст., християнізація, князь Бравлин, князь Аскольд, князь Дір, княгиня ОльгаАнотація
Актуальність. Християнізація Русі-України є знаковим цивілізаційним вибором наших предків. На цій темі постійно маніпулюють і викривляють істину різноманітні апологети «русского мира», просуваючи ідеологічно заангажовані спекулятивні наративи про «спільну колиску» «братніх» народів, про витоки московського релігійного фанатизму з київської землі тощо. Тим часом неупереджений об’єктивний аналіз взаємодії культур давньої України та Візантії засвідчує самодостатність національної ментальності та її збагачення шляхом сприйняття цінностей християнського образу світу. Ретельний аналіз джерел та модерних досліджень з означеної тематики сприятиме більш глибокому розумінню формування духовно-практичної парадигми буття українського народу.
Метою дослідження є аналіз християнських впливів на Русь-Україну в VI–X ст., включно до прийняття хрещення князем Володимиром Великим.
Висновки. В VI–X ст. відбувається консолідація праукраїнських спільнот в єдину державу Русь, яка вишукує можливості утвердити в Європі свою самобутність та незалежність. В непростих відносинах з провідними європейськими лідерами, зокрема Візантією та Священною Римською імперією, проходить не лише протистояння, але й взаємообмін матеріальними та культурними цінностями. Серед цих надбань особливе місце займає християнство – нова парадигма світобудови й соціальної організації держав. Християнізація Русі-України відбувалася у взаємовимірному і взаємовигідному контенті: з одного боку, потреба зміцнити конструктивні міжнародні зв’язки та свій вплив у світі, з іншого – знайти ефективний інструментарій об’єднання в єдиний державний організм давньоукраїнську спільноту племен і народів. Парадигма правителя в християнській картині світу надавала йому практично необмежені повноваження володарювати і правити. Непересічне значення мав і особистий князівський інтерес, а саме: легітимація власної присутності серед кола головних зверхників Європи. Останнє створювало повноважні можливості відстоювати національні інтереси та утверджувати Русь як незалежну державу.
Посилання
Balukh, V. (2006). Byzantine Studies: Lecture Course. Chernivtsi, 606 p. [in Ukr.]
Braichevskyi, M. (1988). The Establishment of Christianity in Russia. Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, Institute of Archaeology. Kyiv, 259 p. [in Ukr.]
Braichevskyi, M. (1991). Olga and Constantinople. Southern Rus' and Byzantium: Collection of Scientific Works. Kyiv, pp. 12-20. [in Rus.]
Voitovych, V. (2002). Ukrainian Mythology. Kyiv, 664 p. [in Ukr.]
Hrushevskyi, M. (1895). Excavations from the Sources to the History of Ukraine-Rus. To the Half of the 11th Century. Lviv, 123 p. [in Ukr.]
Hrushevskyi, M. (1991). History of Ukraine-Rus: In 11 Vols., 12 Books. Kyiv, T. 1. 736 p. [in Ukr.]
Lobovyk, B., ed. (1996). History of Religion in Ukraine: in 10 Vols. Vol. I. Pre-Christian Beliefs; Adoption of Christianity. Kyiv, 384 p. [in Ukr.]
Krypyakevych, I., ed. (1964). History of Ukrainian Culture. Volume 1. 1/Mythology, 2/Life, 3/ Literature. 2nd ed. Winnipeg – Canada, 480 p. [in Ukr.]
Kostomarov, N. (1989). Historical Works. Autobiography. Kyiv, 736 p. [in Ukr., in Rus.]
Krysachenko, V. (2012). Christianity in the Land of Ancient Ukraine: from the Apostle Andrew to Prince Volodymyr. 2nd ed., suppl. and rev. Kyiv, 650 p. [in Ukr.]
Myshanych, O., ed. (1989). Rus' Chronicles. Kyiv, XVI+591 p. [in Ukr.]
Ortynskyi, I. SDV. (1988). Baptism, the Cross and the Charism of Ukraine. Rome-Munich-Freiburg, 198 p. [in Ukr.]
Panas, K. (1991). History of the Ukrainian Church. Lviv, 160 p. [in Ukr.]
Panchuk, I. (2009). History of Ukraine through the Eyes of Fforeigners: Reference-Chrestomathy. Ternopil: Mandrivets, 303 p. [in Ukr.]
Plokhiy, C. (2016). The Gate of Europe: the History of Ukraine from the Scythian Wars to Independence. Kharkiv, 496 p. [in Ukr.]
Popovych, M. (1998). An Essay on the History of Culture of Ukraine. Kyiv, 728 p. [in Ukr.]
Pritsak, O. (1997). The Origin of Rus. Ancient Scandinavian Sources (Except Icelandic Sagas). Institute of Oriental Studies named after A. Krymskyi of the National Academy of Sciences of Ukraine. T. I. Kyiv, 1080 p. [in Ukr.]
Kyrylych, V., comp. (2016). The World about Ukraine and Ukrainians. Kyiv, 452 p. [in Ukr.]
Sichynskyi, V. (1991). Foreigners about Ukraine. Lviv, 93 p. [in Ukr.]
Stepovyk, D. (2001). History of the Kyiv-Pechersk Lavra. Kyiv, 559 p. [in Ukr.]
Tereshchenko, Yu. (1996). Ukraine and the European World: A History Outline from the Formation of the Old Kyiv State to the End of the 16th Century: A Textbook for Students of Higher Education. Kyiv, 496 p. [in Ukr.]
Dziuba, I., ed. (1993). Ukrainian Culture: Lectures Edited by Dmytrii Antonovych. Kyiv, 592 p. [in Ukr.]
Yatchenko, V. (1988). On the Development of the Spirituality of the Ukrainian Ethnic Group in the Pre-Christian Era. Kyiv, 200 p. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Валерій ОлексійчукАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
