Українофобські наративи у медійно-соціальному просторі: методологія протидії і спростування
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(99).2026.361435Ключові слова:
українознавство, українофобія, російська агресія, інформаційна війна, російські міфи та фальсифікації, соціальні мережі, українська ідентичністьАнотація
Актуальність. Розглядаються особливості нової хвилі українофобства у медійному і соціокультурному просторі як інформаційного сегмента окупаційно-геноцидної війни Росії проти України, спрямованого на дискредитацію і знищення Української держави та нації, підрив обороноздатності, поширення зневіри у Збройні сили України, на розмивання ідентичності, розкол і деморалізацію суспільства. Українофобія трактується як агресивне несприйняття України, невизнання окремішності українського народу, його держави, мови, історії, культури, національної ідеї, злісна ворожість до всього українського. Адепти українофобії, маскуючись під наукові дискурси, дискримінують українознавство, фальсифікують надбання і паплюжать його представників, виправдовують злочини Московії проти України.
Мета дослідження – системний аналіз сутності українофобії, з’ясування стратегії і специфіки російських міфів, фейків та фальсифікацій у засобах масової інформації та соціальних мережах, осмислення новітніх технологій, концепцій та особливості методології викриття, доведення наукової неспроможності антиукраїнської міфології, запропонування способів запобігання поширенню ворожої ідеології і пропаганди та шляхів формування інформаційного імунітету в ставленні до неї.
Висновки. З’ясовується оновлення методології протидії та розвінчування українофобських наративів, акцентовано увагу на необхідності врахування їхніх новітніх технологій, неухильного дотримання наукових принципів спростування ворожої ідеології, системного, об’єктивного, всебічного і світоглядного викриття її імперських цілей шляхом творчого застосування історико-генетичного, проблемно-ситуаційного методів, аналітичної критики, компаративістики та контент-аналізу. Спрогнозовано можливість продовження світоглядно-цивілізаційного протистояння українських наративів і російських міфів та фальсифікацій в інформаційно-медійному просторі після закінчення гарячої фази війни, вказано на способи запобігання можливому спалаху українофобії.
Посилання
Bielkin, L., Yurynets, Yu., Sopilko, I., Bielkin, M. (2022). Research into the Methods of Anti-Ukrainian Russian Propaganda in the Information War against Ukraine. Yurydychnyi visnyk (Legal Bulletin), Vol. 3. No. 64, рр. 87–94. [in Ukr.]
Bohdanovych, H. (2024). Challenges and Threats to the Formation and Functioning of the Ukrainian Political Nation in Conditions of Full-Scale War. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 4 (93), pp. 34–51. [in Ukr.]
Vlasiuk, O., Kononenko, S. (2017). Kremlin Aggression against Ukraine: Reflections in the Context of War: A Monograph. Kyiv, 304 р. [in Ukr.]
Vovk, S., Bader, A. (2023). Russia's Disinformation Strategies in the Russian-Ukrainian War: Typology of Facts. Rehionalni studii (Regional Studies), No. 35, рр. 53–59. [in Ukr.]
Voitovych, N. (2024). Creating Fake News: a New Path of Information Warfare. Visnyk LNU im. I. Franka. Seriia Zhurnalistyka (Bulletin of the I. Frankо Lviv National University. Journalism Series), Vol. 39, pp. 42–47. [in Ukr.]
Hlobenko, S. (2023). The Information Space of the State and the Problems of Ensuring its Protection in Ukraine. Naukyi visnyk “Derzhavne upravlinnia” (Scientific Bulletin “Public Administration”), pp. 195–210. [in Ukr.]
Horun, O. (2023). Counteracting Hostile Media Propaganda under the Legal Regime of Martial Law in Ukraine. Informatsiia i pravo (Information and Law), No. 1, pp. 116–128. [in Ukr.]
Hrebeniuk, A. (2021). Anti-Ukrainian Propaganda: Characteristic Features and Concepts. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho (Scientific Works of the National Library of Ukraine Named after V. I. Vernadsky), Vol. 61, pp. 128–139. [in Ukr.]
Salata, O., ed. (2021). Demythologizing History and Mythmaking in Ukrainian Science and Public Space. Lviv-Torun, 200 p. [in Ukr.]
Dziuba, I. (2011). Infusing Darkness. From the Black Hundreds of the Early 20th Century to the Ukrainophobes of the Early 21st Century. Kyiv, 503 p. [in Ukr.]
Dodonov, R. (2024). The Modern Russian-Ukrainian War in the Mirror of Geophilosophical Reflection. Ukrainoznavchyi almanakh (Ukrainian Studies Almanac), Vol. 34, pp. 73–78. [in Ukr.]
Dubniak, K. (2015). Information Space: Structure and Functional Parameters. Sotsialni komunikatsii (Social Communications), No. 4. pp. 21–25. [in Ukr.]
Law of Ukraine “On the Condemnation and Prohibition of Russian Imperial Policy in Ukraine and the Decolonization of Toponymy.” (2023). Vidomosti Verkhovnoi Rady (Bulletin of the Verkhovna Rada), No. 65. [online] Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text [Accessed 05 Mar. 2026]. [in Ukr.]
Kalakura, Ya. (2011). Ukrainian Studies in the Defense of Historical Memory from Falsifications and Distortions. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1. pp. 78–85. [in Ukr.]
Kalakura, Ya. (2023). Ukrainian Studies in the Challenges of Mоscovy's War Against Ukraine. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1. pp. 15–25. [in Ukr.]
Kononenko, P. (2013). Ukrainian Studies: a Textbook. Kyiv, 531 p. [in Ukr.]
Krysachenko, V. (2025). Ukrainian Studies: Humanitarian Dimensions. Kyiv, 504 p. [in Ukr.]
Kuznietsova, O. (2025). Connotations of anti-Ukrainian Stereotypes on Russian Social Networks. Zhurnalistyka (Journalism), No. 1. pp. 91–104. [in Ukr.]
Kulias, I. (2018). How to Recognize Propaganda in the Media. Kyiv, 40 p. [in Ukr.]
Lyzanchuk, V. (2017). Information Security of Ukraine: Theory and Practice. Lviv, 728 p. [in Ukr.]
Minenko, Ye. (2023). The Impact of Russian Propaganda on the Socio-State Stability of Ukraine: Analysis of Methods and Consequences. Naukovi Pratsi MAUP. Politychni Nauky ta Publichne Upravlinnia (Scientific Works of the IAPM. Political Science and Public Administration), No. 3. p. 44-48. [in Ukr.]
Moroz, O. (2020). A Nation of Vegetables? How Information Changes the Thinking and Behavior of Ukrainians. Kyiv, 304 p. [in Ukr.]
Muzychko, O. (2014). Ukrainophobia: the Burden of History and the Challenges of Modernity. Ukrainephobia as a Phenomenon and Political Technology, Vol.1. Lviv, pp. 4–7. [in Ukr.]
Nesterenko, H. (2022). Information Security: Lecture Course. Kyiv, 102 p. [in Ukr.]
Panasiuk, V. (2024). Russia's Ukrainianophobia in the Era of Transformational Changes and Stalinism. Politicus, No. 3. pp. 94–102. [in Ukr.]
Posmitna, V. (2023). Features of Modern Anti-Ukrainian Manipulative Propaganda in Modern Conditions. Naukovyi visnyk mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu (Scientific Bulletin of the International Humanitarian University), No. 59. pp. 35–39. [in Ukr.]
Rizun, V. (2008). Theory of Mass Communication: A Textbook. Kyiv, 260 p. [in Ukr.]
Roh, V. (2009). Ukrainephobia. The Fifth Column and Its Puppet Masters. Kyiv, 96 p. [in Ukr.]
Sanchenko, A. (2012). Ukrainophobia. Scientific Tools of the Ukrainian Scholar. A Handbook. Kyiv, pp. 354–357. [in Ukr.]
Sviderska, O. (2022). Digital Propaganda and Security Risks in the Context of the Russian-Ukrainian War. Politicus, Vol. 2. pp. 60–64. [in Ukr.]
Semenii, A. (2022). Anti-Ukrainian Propaganda in Modern Russian Historical Cinema. Visnyk Donetskoho NU im. Vasylia Stusa (Bulletin of the Vasyl Stus Donetsk National University),Vol.14, Т.1, pp. 83–87. [in Ukr.]
Boriak, H., ed. (2025). Symbols of Ukrainophobia: Materials for the Reference Book. Kyiv, 264 p. [in Ukr.]
Subota, I. (2024). Strategies for Disguising anti-Ukrainian Rhetoric in Russian Propaganda discourse. Vcheni zapysky TNU im. V. I. Vernadskoeo. Seriia:Filolohiia. Zhurnalistyka (Scientific Notes of the V.I. Vernadsky TNU. Series: Philology. Journalism), Vol. 35, No. 1. Vol. 2. pp. 153–158. [in Ukr.]
Hai-Nyzhnyk P., ed. (2015). Ukrainian Studies: Conceptual and Theoretical and Methodological Foundations of Development: A Monograph. Kyiv, 504 p. [in Ukr.]
Fihurnyi, Yu. (2021). The Doctrine of the “Russian World” is the Political Ideology of Russia's Aggression Against Ukraine. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 4. pp. 72–88. [in Ukr.]
Fihurnyi, Yu. (2019). Conflictization of the Ukrainian Ethnocultural Space as an Object of Ukrainian Studies. Ukrainoznavchyi almanakh (Ukrainian Studies Almanac), Vol. 25. pp. 34–43. [in Ukr.]
Franko, I. (2010). Dry Stump. Collection of Works. Vol. 54. Kyiv, 1313 p. [in Ukr.]
Kalakura, Ya., Bilushchak, T. (2025). Source and Information Potential of Social Networks about the Russian War against Ukraine: Research Methodology and Classification of Sources. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk (East European Historical Bulletin), Vol. 37. pp. 207–219. [online] Available at: DOI 10.24919/2519-058X.37.346051 [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ярослав Калакура, д-р іст. наук, проф.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
