Берегині шістдесятництва: феномен національного образу української жінки
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(99).2026.361452Ключові слова:
жінки-шістдесятниці, дисидентський рух в Україні, політичні в’язні радянських концентраційних таборів, берегинствоАнотація
Актуальність. Український правозахисний рух у післясталінські часи відіграв ключову роль у формуванні національної ідеї та здобутті Україною незалежності. Втім потребують ще подальшого висвітлення і поглибленого вивчення, аналізу мотивації вчинків та діяльності жінок-учасниць правозахисного руху та причетних до нього жінок-берегинь у контексті соціокультурних трансформацій, що дасть ракурс розуміння їхньої людської сутності, поведінки, духовності, християнського добродійства в умовах холодної війни СРСР проти України, в суспільстві несправедливого буття. У дослідженні подано концептуальну модель образу жінки-берегині як феномену історичної науки на прикладі доль дружин ряду політичних в’язнів, відображено їхню місію у становленні української політичної нації, що має значення для вивчення еволюції українського протестного руху, ролі явища берегинства українських жінок у культурній картині світу, в історичному бутті, досвіді феноменології.
Мета – аналіз діяльності, волевиявлення українських жінок-берегинь на прикладі дружин політв’язнів, визначення концепту «жінка-берегиня» як явища глибинної сутності людського духу і характеру, здійснення теоретичної концептуалізації цього феномену, осмислення його природи в умовах тоталітарної радянської системи в просторі холодної війни уряду та Компартії СРСР з власним народом; концепту «берегинство» в історичному дискурсі.
Висновки. Жінки-берегині являли собою феномен цілісної людини, психологічна адаптація яких до обставин життя в тоталітарному середовищі потребує спеціальних досліджень, глибокого професійного історико-психологічного вивчення феномену людства – самопожертви українських жінок, які намагалися врятувати життя своїх чоловіків, сім’ю, а цим – і свою батьківщину. Запропонований у статті підхід до вивчення явища берегинства може бути поширений на дослідження волонтерства, що розгорнулося під час російсько-української війни. Значення порушеної проблеми підтверджує і те, що 31 березня 2025 р. у Софії Київській вперше відбулася церемонія нагородження Міжнародною жіночою премією «Берегиня людства». Її призначення – вшанування жінок, які зробили вагомий внесок у розвиток України, підтримку переселенців, військових, прифронтових громад, культурно-інформаційного фронту.
Посилання
Afanasieva, L. Berehynia as a Phenomenon of Mentality. [online] Available at: https://newacropolis.org.ua/theses/berehynia-iak-fenomen-mentalnosti-1500792588 [in Ukr.]
Babin, V. Is the “Cold War” Now Merely History, or is it still Relevant Today? Almanac of the Laboratory of International Regional Studies Lab-IRS. The Architecture of European Security and International Regional Studies. pp. 11–13. [online] Available at: https://duan.edu.ua/wp-content/uploads/2024/05/almanakh.-vypusk-1_2024.pdf/ [in Ukr.]
Vershina, V. (2019). The Concept of the “Image of man” in Philosophical Discourse. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences. Vol. 2. Issue 2. pp. 41–48. [online] Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/epstphsps_2019_2_2_7 [in Ukr.]
Vidnyansky, S. (2021). Encyclopaedia of the History of Ukraine: Suppl. Vol. Book 1: A–Z; National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of History of Ukraine. Kyiv. [online] Available at: http://www.history.org.ua/?termin=Kholodna_vijna [in Ukr.]
Hordasevich, G., Gordasevich, B. (2002). The Unconquered Guardian: Victims of 20th-Century Moscow-Communist Terror. World Federation of Ukrainian Women’s Organisations. Toronto; Lviv, 280 p. [in Ukr.]
Klochko, R. (2023). The Invisible Battle. How Dissidents Fought for Ukraine’s Independence. Kyiv, 285, [1] p. [in Ukr.]
Hrinchenko, B. (1907–1909). Perehenia. Dictionary of the Ukrainian Language. In 4 Vols. Vol. IV (R–Ya). Kyiv. [online] Available at: https://554.slovaronline.com/ [in Ukr.]
Kipiani, V., ed., comp. (2021). Dissidents: a Collection of Interviews. Ukrainian Cultural Foundation. History and Politics. Kharkiv, 348, [2] pp. [in Ukr.]
Didkivska, H. (2000). The Ukrainian Human Rights Movement. Slovo i Chas (Word and Time), No. 2. pp. 81–83. [in Ukr.]
Kis, O., ed. (2023). Women’s Dimensions of the Past: Perceptions, Experiences, Representations. Institute of Ethnology, National Academy of Sciences of Ukraine. Lviv, 438, [1] pp. [in Ukr.]
Zemlianskyi, A. (2009). Philosophical and Anthropological Conceptualisation of Historical Existence: The Experience of Phenomenology. [A thesis for Candidate of Sciences degree in Philosophy]. H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Kharkiv, 20 pp. [in Ukr.]
Kahanov, Yu. (2019). The Construction of the “Soviet Man” (1953–1991): Ukrainian version. Zaporizhzhia, 432 pp. [in Ukr.]
Kis, O. (2020). Ukrainian Women in the Gulag: To Survive Is to Win. Drohobych, 299 pp. [in Ukr.]
Kopot, V. (2007). Conceptual Foundations of Legal Realism. [A thesis for Candidate of Sciences degree in Law]. National Academy of Sciences of Ukraine, V. M. Koretsky Institute of State and Law. Kyiv, 184 pp. [in Ukr.]
Lisova, V. Women in the Resistance Movement of the 1970s. [online] Available at: https://museum.khpg.org/1202337115 [in Ukr.]
International Biographical Dictionary of Dissidents from Central and Eastern Europe and the Former USSR. (2006). Kharkiv Human Rights Group. Kharkiv, Vol. 1, Part 1. 516 pp.; Vol. 1, Part 2. 504 pp. [in Ukr.]
Parii, Ye. The Concept of Conceptualisation and the Typology of Concepts in Contemporary Cognitive Linguistics. [online] Available at: https://lingvj.oa.edu.ua/articles/2014/n45/102.pdf [in Ukr.]
Pakhlovska, O. (2000). Ukrainian Sixties Activists: The Philosophy of Rebellion. Suchasnist (Modernity). No. 4. pp. 65–84. [in Ukr.]
Pozdniakova-Kirbiateva, E. (2012) Conceptualisation of the Concept and Phenomenon of Social Memory. Visnyk Mizhnarodnoho slovianskoho universytetu. Seriia Sotsiolohichni nauky (Bulletin of the International Slavic University. Sociological Sciences Series). Vol. 15. No. 1–2. pp. 15–20. [online] Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VMSU_sociology_2012_15_1-2_5 [in Ukr.]
Pokul, O. (2016). The Evolution of the Image of the Woman-Guardian in the Context of Ukrainian Postmodern Culture. Visnyk LNAM. Seriia Kulturolohiia (Bulletin of the Lviv National Academy of Arts. Series: Cultural Studies). Issue 29. pp. 130–138. [in Ukr.]
Protsiuk, S. (1978). On the Pathology of Inter-Ethnic Integration (Using the Example of Ukrainian Mixed Marriages in the USSR). Suchasnist (Modernity), No. 1. pp. 57–68. [in Ukr.]
Prokop, M. (1993). On the Eve of Independent Ukraine. Observations and Conclusions. New York; Toronto; Lviv, Vol. 62. 646 pp. [in Ukr.]
Rawls, J. (2001). A Theory of Justice. Kyiv, 2001. 822 pp. [in Ukr.]
Rusnachenko, A. (1998). The National Liberation Movement in Ukraine: Mid-1950s – Early 1990s. Kyiv, 720 pp. [in Ukr.]
Slonska, M. Women in the Ukrainian Dissident Movement. [online] Available at: https://jqbthe.donnu.edu.ua/article/view/17960 [in Ukr.]
Ternievska, Ye. The Process of Conceptualisation as an Aspect of Human Cognitive Activity. [online] Available at: https://al.fl.kpi.ua/article/view/25887924 [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Солонська, канд. іст. наук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
