Міф «Крим – наш»: історичні витоки, основні етапи формування та українознавча модель його деконструкції
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(99).2026.361455Ключові слова:
Крим, міф «Крим – наш», деконструкція, деміфологізація, наратив, модель, інформаційна війна, пропаганда, анексія Криму, ідеологія, міжнародне право, українознавствоАнотація
Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою ґрунтовного аналізу та деконструкції імперських історичних наративів, які активно поширюються в сучасному російському публічному дискурсі й інформаційному просторі, зокрема розкриття витоків міфу «Крим – наш», етапів формування і пошуку підходів до його спростування в українознавчому контексті. Попри значну кількість наукових праць з історії Криму комплексний українознавчий аналіз міфу «Крим – наш» все ще залишається на маргінесі, а його осмисленню приділяється недостатня увага. Ця проблема потребує більш системного наукового розгляду, зокрема у контексті дослідження впливу історичних маніпуляцій і міфологізації на формування суспільної свідомості та виправдання російських агресивних зовнішньополітичних дій. Це дослідження спрямовано на глибше усвідомлення процесів міфотворення, пов’язаних із питанням Криму, а також розроблення дієвих інструментів протидії його подальшій експансії в українському інформаційному просторі.
Метою статті є комплексний аналіз історичних витоків формування міфу «Крим – наш», етапів його еволюції, розробка українознавчої моделі, яка дає змогу здійснити ефективне розвінчування цього міфу з акцентом на його контекстуальних і культурно-історичних аспектах.
Висновки. За підсумками проведеного дослідження можемо стверджувати, що міфологема «Крим – наш» має глибоке історичне коріння та формувалася протягом тривалого періоду. Її основу становлять імперські ідеологічні наративи, а не об’єктивні історичні факти. Тисячолітня історія Кримського півострова переконливо засвідчує, що він має поліетнічний, багатокультурний і поліцентричний характер розвитку. Цей регіон завжди був простором взаємодії різних цивілізацій, держав і народів, що не дає підстав для розгляду історії Криму через російськоцентричний підхід. Дослідивши історичні передумови та чинники, які сприяли формуванню імперського міфу «Крим – наш», визначено його ідеологічні засади, виокремлено й систематизовано основні етапи його розвитку. На основі отриманих результатів розроблено модель, яка дає змогу ефективно викривати міф про «Крим – наш». Це можливо лише за умови застосування комплексного міждисциплінарного підходу, який поєднує елементи історичного, міжнародно-правового, соціокультурного, політичного та інформаційно-комунікаційного аналізу. Крим є невід’ємною частиною українського історичного та політичного простору, історія якого сформувалася через складну взаємодію різних народів і держав, а не в результаті «споконвічної російської належності». Майбутні дослідження у цьому напрямі мають зосереджуватися на поглибленні системного українознавчого вивчення кримської проблематики, яке поєднує аналіз історичних фактів, демографічні студії, правові аспекти й критичний перегляд політичних заяв. Маємо також удосконалювати методи протидії інформаційним маніпуляціям та інтеграції наукових знань у сферу публічної історії і забезпечення національної безпеки. Це дасть змогу виявити ідеологічні спекуляції, відокремивши їх від реальної історичної картини, та сприятиме формуванню об’єктивного погляду на Крим як невід’ємну частину України.
Посилання
Bekirova, H. (2017). Half a Century of Resistance: Crimean Tatars from Deportation to Return (1941–1991): An Essay on Political History. Kyiv, 488 p. [in Ukr.]
Bekirova, H. (2015). Chapters VIII–IX. History of Crimea in Questions and Answers. NAS of Ukraine, Institute of History of Ukraine. Kyiv. [in Ukr.]
Braichevskyi, M. (2002). Crimean Session of 1952. RUTHENICA. Vol. 1, pp. 175–184. [in Ukr.]
Vidnianskyi, S., Martynov, A. (2014). What Was the Importance of the Crimean Issue for the Formation and Development of Ukrainian-Russian Relations in 1991–2014?. Crimea: Through the Ages. History in Questions and Answers. Kyiv: Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine, pp. 394–398. [in Ukr.]
Hai-Nyzhnyk, P. (2017). Occupation and Annexation of Crimea by the Russian Federation in 2014 as an Act of Aggression against Ukraine: Course of the Invasion and Evidence of an International Crime. Hileia: Naukovyi visnyk (Scientific Bulletin), Issue 118 (No. 3), pp. 110–125. [in Ukr.]
Hromenko, S. (2026). Chronicle of the Occupation: “Unconstitutional, Illegal and So-Called” – Pseudo-Referendum in Crimea, March 14, 2014. Crimea. Realities. March 14, 2026. [online] Available at: https://ua.krymr.com/a/shchodennyk-okupatsiyi-krym-nekonstytutsiynyy-referendum-14bereznya2014/33703011.html [Accessed 22 Mar. 2026]. [in Ukr.]
Hromenko, S. (2019). 250 Years of Falsehood: Russian Myths of the History of Crimea. Kharkiv, 256 p. [in Ukr.]
Hromenko, S. (2017). #CrimeaIsOurs. History of the Russian Myth. Kyiv, 208 p. [in Ukr.]
Dashkevych, Ya. (2011). “Teach to Speak the Truth with Unfalse Lips”: Historical Essays. Kyiv, 826 p. [in Ukr.]
Dashkevych, Ya. (1993). Ukrainians in Crimea (15th – Early 20th Century). Ukraine Yesterday and Today. Essays, Speeches. Kyiv, pp. 100–115. [in Ukr.]
Final Act of the Conference on Security and Cooperation in Europe (Helsinki Final Act). [online] Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_055#Text [Accessed 24 Mar. 2026]. [in Ukr.]
Law of the USSR (1954). On the Transfer of the Crimean Region from the RSFSR to the Ukrainian SSR. Vidomosti Verkhovnoi Rady SRSR (Bulletin of the Supreme Soviet of the USSR). No. 10, p. 343. [online] Available at: https://www.jmhum.org/ [Accessed 22 Mar. 2026] [in Ukr.]
Krasnodemska, I. (2021). Ukrainian Heroes of the Sevastopol Defense of 1854–1855. Hileia: Naukovyi visnyk (Scientific Bulletin), Issue 166 (No. 11), pp. 46–55. [in Ukr.]
Kuras, I., ed. (2005). Crimea in the Ethnopolitical Dimension. Kyiv, 533 p. [in Ukr.]
Crimea in the Historical Realities of Ukraine: Proceedings of the Scientific Conference. (2004). Kyiv, 404 p. [in Ukr.]
Bazhan, O., ed. (2016). Crimea in the Conditions of Socio-Political Transformations (1940–2015): Collection of Documents and Materials. Kyiv: Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine, 1092 p. [in Ukr.].
Smolii, V., ed. (2014). Crimea from Antiquity to the Present: Historical Studies. Kyiv: Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine, 708 p. [in Ukr.]
Malhin, A., ed. (2006). Crimea on the Path to Stability and Development: Problems and Prospects. Simferopol, 136 p. [in Ukr.]
Smolii, V., ed. (2014). Crimea: Through the Ages. History in Questions and Answers. Kyiv, 456 p. [in Ukr.]
Lukiniuk, M. (2000). Ukraine–Crimea–Russia: The Present against the Background of the Past, or Old Myths and New Reality of Relations. Kyiv, 351 p. [in Ukr.].
Marusiak, O. (2016). Annexation of Crimea by the Russian Federation as a Crime of Aggression against Ukraine: International Legal Aspects. Chernivtsi, 220 p. [in Ukr.]
Memorandum on Security Assurances in Connection with Ukraine’s Accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons (Budapest, 5 December 1994). [online]Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text [Accessed 20 Mar. 2026]. [in Ukr.]
Besters-Dilger, J., ed. (2010). Language Policy and Language Situation in Ukraine: Analysis and Recommendations. Kyiv, 363 p. [in Ukr.].
Language Situation in Ukraine: Between Conflict and Consensus. (2008). Kyiv, 398 p. [in Ukr.]
Transfer of Crimea from the RSFSR to the Ukrainian SSR. [online] Available at: http://proukraine.net.ua/?page_id=168 [Accessed 21 Mar. 2026]
Russian Language in Crimea – Both State and Official. (2001). December 12, 2001. [online] Radio Svoboda (Radio Liberty). Available at: https://www.radiosvoboda.org/a/884271.html [in Ukr.]
Serhiichuk, V. (2001). Ukrainian Crimea. Kyiv, 304 p. [in Ukr.]
Charter of the United Nations (as Amended). [online] Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010#Text [Accessed 25 Mar. 2026] [in Ukr.]
Decree of the Presidium of the Supreme Soviet of the USSR On the Transfer of the Crimean Region from the RSFSR to the Ukrainian SSR. [online] Available at: https://ua.krymr.com/. [Accessed 26 Mar. 2026]. [in Ukr.]
Hai-Nyzhnyk, P., ed., comp. (2024). Formation of the Modern National Consciousness of Ukrainians in Crimea: Trends, Prospects and Assimilation Threats (Late 19th – Early 21st Century). Kyiv, 544 p. [in Ukr.]
Tsalyk, S. (2016). Russia Was Forbidden to Have a Fleet in the Black Sea. Our Crimea: Non-Russian Histories of the Ukrainian Peninsula. Kyiv, pp. 63–68. [in Ukr.]
Territorial Integrity of Ukraine: Resolution Adopted by the General Assembly (2014). UN General Assembly (68th session). New York, 27 March 2014. [online] Available at: https://digitallibrary.un.org/record/767883?v=pdf [Accessed 22 Feb. 2026]. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ірина Краснодемська, канд. іст. наук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).