Українознавство в освітньому просторі воєнного часу як чинник формування національної ідентичності молоді та суспільної єдності

Анотація

Актуальність. Повномасштабна війна Російської Федерації проти України має не лише воєнний, а й виразний цивілізаційний, культурний та інформаційний характер. Агресор системно намагається зруйнувати українську державність, заперечити самобутність українського народу, знищити його мову, історичну пам’ять і культурну спадщину. У таких умовах особливого значення набуває освіта як стратегічний простір формування національної свідомості, громадянської відповідальності, духовної стійкості та ціннісних орієнтирів молодого покоління. Одним із важливих засобів реалізації цих завдань є українознавство як інтегративна система знань про Україну, український народ, його історичний шлях, культуру, мову, традиції, державотворчі процеси та сучасні суспільні виклики. Саме українознавчий зміст освіти сприяє усвідомленню учнівською молоддю власної національної належності, формуванню історичної пам’яті, розвитку критичного мислення та стійкості до деструктивних інформаційних впливів. Особливо актуальним є дослідження практичних форм упровадження українознавства в освітній процес, зокрема через учнівську науково-дослідницьку діяльність, конкурси, проєкти та інші інтелектуальні ініціативи. У цьому контексті значний науковий інтерес становить аналіз тематики учнівських робіт Міжнародного конкурсу з українознавства як відображення світоглядних орієнтирів, суспільних запитів і цінностей сучасної молоді.

Мета статті полягає у визначенні ролі українознавства у формуванні національної ідентичності учнівської молоді й суспільної консолідації українства, здійсненні комплексного аналізу тематики науково-дослідних робіт учнів – переможців XIX Міжнародного конкурсу з українознавства (2026) як індикатора ціннісних орієнтацій, національної свідомості та громадянської зрілості учнівської молоді в умовах російсько-української війни.

Висновки. Аналіз тематики науково-дослідних робіт XIX Міжнародного конкурсу з українознавства показав високий рівень суспільної чутливості сучасної молоді до актуальних проблем України. Пріоритетними напрямами учнівських досліджень стали питання культури, мови, історичної пам’яті, державності, героїзму захисників України, суспільної консолідації, інформаційної безпеки та екологічної відповідальності. Це свідчить про глибоке усвідомлення школярами значення гуманітарного фронту в боротьбі за незалежність держави. Встановлено, що участь учнів у науково-дослідницькій діяльності сприяє розвитку аналітичного мислення, навичок роботи з джерелами, критичного осмислення суспільних процесів, здатності до самостійних висновків і громадянської активності. Водночас така діяльність виконує важливу виховну функцію, формуючи патріотизм, історичну пам’ять та почуття належності до української політичної нації. Визначено, що українознавство в освітньому просторі воєнного часу є дієвим інструментом суспільної консолідації, формування стійкої національної ідентичності та виховання покоління молодих громадян, здатних відповідально діяти в інтересах України.