Українці за кордоном: габітуальні практики українських переселенців
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(99).2026.362506Ключові слова:
габітус, тілесність, харчування, спорт, соціальні практики, Європа, Україна, міжкультурна комунікація, переселенціАнотація
Актуальність дослідження обумовлена, по-перше, загальною переорієнтацією соціальних і поведінкових наук на проблеми повсякденності та вивчення повсякденних практик, по-друге, появою в Європі та Америці декількох мільйонів українських переселенців – біженців від війни. Стаття присвячена аналізу змін повсякденних практик українських переселенців, що зумовлені адаптацією до нового соціального середовища та досвідом вимушеної міжкультурної комунікації. Поняття habitus було запозичене соціологами з біології, де воно позначало зовнішній вигляд індивіда. Габітус є продуктом соціо-антропо-культурної біографії людини, соціальний досвід, закарбований в її зовнішньому вигляді. Відповідно габітуальні практики спрямовані на формування та підтримку зовнішнього вигляду людини, культивування її тілесності. З ними пов’язані такі аспекти, як ставлення індивіда до свого одягу, аксесуарів, зачіски, використання косметики, а також до харчування, фізичної культури, занять спортом, загалом – до здорового способу життя.
Мета статті – виявлення змін у повсякденних габітуальних практиках українських переселенців, що з’явилися внаслідок адаптації до іншого соціального середовища та вимушеної міжкультурної комунікації.
Висновки. Результати фокусованого інтерв’ю свідчать про відносно стійкий набір габітуальних практик українців за кордоном. Вочевидь відповіді опитаних відображають складний досвід адаптації до нової культури й одночасного збереження власних звичок, цінностей та ритуалів, що залишились у спадок від життя до війни. Переїзд до Європи чи Америки змінює акценти. На тлі прагматизму та економії часу й коштів багато українців змінюють свої звички: менше витрачають на косметику й одяг, відмовляються від надмірностей, більше цінують комфорт. Стають поширеними прості й раціональні ритуали – миття рук при вході до приміщення, окремий одяг для вулиці й дому, готовність швидко реагувати на зовнішні загрози, що лишилися від війни. Життя українців за кордоном демонструє здатність до гнучкої адаптації та розвитку міжкультурної чутливості. Наші співвітчизники, переїхавши до нових місць проживання, беруть від нового середовища краще – економність, увагу до спорту, простоту в одязі й догляді, водночас зберігаючи власний колорит, увагу до деталей зовнішнього вигляду, плекаючи цінність рідної мови та культури. Для українських вимушених переселенців вкрай необхідними є навички розпізнавання й адекватного реагування на соціокультурні відмінності, з якими вони стикаються за кордоном. Тому їм потрібно навчитися чутливості до інших культур, що, в свою чергу, передбачає вміння слухати й чути співрозмовника, ставитися до його культурного контексту без упереджень і стереотипів. Габітуальні практики не лише допомагають репрезентувати себе співрозмовнику ще до початку комунікативного акту, але й сприяють розвитку чутливості, гнучкості й толерантності у спілкуванні.
Посилання
Dodonova, V., comp. (2026). Analytical Report Based on the Results of the Focused Interview “Ukrainians Abroad: Intercultural Communication in Social Practices as a Factor in the Formation of the Civilizational Identity of Ukrainians in the Post-War Period.” Kyiv, 72 p. [in Ukr.]
Bevzenko, L. (2008). From Post-Non-Classical Habitus to Post-Non-Classical Practices. Totallogy–XXI. Post-Nonclassical Studies. No. 19. [in Ukr.]
Boiko, O. (2009). Habitus and Ethnosocial Experience. Multyversum. Filosofskyi almanakh (Multiverse. Philosophical Almanac), No. 88, pp. 187–197. [in Ukr.]
Balich, N. (2013). Social Practices and Their Role in Modern Society. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh [Sociology: Theory, Methods, Marketing], No. 4, pp. 69–78. [in Ukr.]
Dodonova, V. (2011). Post-Classical Discourse of Social Rationality: A Monograph. Donetsk, 345 p. [in Ukr.]
Dodonova, V. (2026). Ukrainians Abroad: Identification Practices of Ukrainian Migrants. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1 (98). [in Ukr.]
Mykhailyshyna, D., Samoiliuk, M., Tomilina, M. (2023). Refugees from Ukraine: Who are They, How Many of Them and How to Return Them? Final report. Kyiv, 120 p. [in Ukr.]
Nastoiasha, K.(2024). Transformation of Everyday Practices in Modern Society. [A thesis for Candidate of Sciences in Sociology, specialty 054]. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 541 p. [in Ukr.]
Reckwitz, A. (2002). Toward a Theory of Social Practices: A Development in Culturalist Theorizing. European Journal of Social Theory. No. 5(2). pp. 243–263. [online] Available at: DOI: https://doi.org/10.1177/13684310222225432 [in Eng.]
Fadieiev, V., Popov, B., Nelha, O. et al. (2009). Social Practices in a Global Dimension. Kyiv, 292 p. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Віра Додонова, д-р філос. наук, проф. , Данило Додонов, канд. політ. наук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).