Interlink: перспективи ризоматичного підходу для реконтекстуалізації археологічних  музейних зібрань

Валентин Шрамко, асп.

doi:10.17721/2413-7065.2(99).2026.362534

Автор(и)

Валентин Шрамко, асп. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0009-0002-5869-7210

DOI:

https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(99).2026.362534

Ключові слова:

цифрова гуманітаристика, «ризома», «густий опис», «глибокий контекст», музейна справа, музейна археологія, археологічні колекції, музейні фонди

Анотація

Актуальність. У спробі окреслити актуальність викладених в роботі ідей констатуємо той факт, що в найближчому майбутньому всі польові археологічні дослідження закінчаться у фондах музейних установ. Останні десятиліття все більше демонструють необхідність поглибленого вивчення та «перевідкриття» вже наявних артефактів у старих колекціях, що підкреслює важливість саме музейної археології. До цього можна додати, що масштабні польові археологічні дослідження інколи стають проблемою, адже вимагають суттєвих джерел фінансування не лише для здійснення польових робіт, але й для збереження артефактів. Цю тенденцію можна простежити на досвіді Західної Європи, де методологічний підхід вимагає часу, а музейні сховища подекуди вже не мають місця. Технологічні досягнення людства скеровують нас до перегляду наявних музейних колекцій. Актуальним залишається також обмін науковим досвідом у музейній справі.

Мета – представити інноваційні методи досліджень та генерувати нові дані, які дадуть змогу отримати доступ до існуючих археологічних колекцій і тих, що надходять до музейних сховищ.

Висновки. Науковому суспільству показано, як можна досягти парадигмальних змін в музейній археології за допомогою ризоматичного методу Ж. Делеза та Ф. Ґваттарі, адаптованого до реалій музейної справи.

На прикладі однієї з колекцій Музею археології Каразінського університету створено колекційне поле та розроблена схема нодової структури. Цим методом, що працює через формування нашарування (stack), утворено всеохоплююче інформаційне поле. Поєднуючи елементи «соціоми» (змінний соціально-культурний контекст) й «перцептоми» (ширше сприйняття об’єкта та його зв’язку із суб’єтом; вплив «сприйняття» та «досвіду») та враховуючи плюралізм («анархізм») методологічних позицій, ми формуємо ризому свідомо (або скоріше створюємо сприятливі умови). Водночас це все має поєднуватися із концепцією «щедрого інтерфейсу» для ризоаналізу, що засновано на перелічених нами параметрах, – саме його і узагальнено програму, в якій вдасться це поєднати, ми пропонуємо назвати InterLink. Така назва підкреслює сутність і глибинну ідею описаних нами рішень. Запропонована у роботі концепція є гіпотетичною і потребує доопрацювання та реалізації через створення спеціального програмного забезпечення. Разом з тим вважаємо, що майбутнє музейної археології неможливе без подібних спеціалізованих програм. Українська наука має унікальну можливість бути серед перших в цьому напрямку.

Посилання

Bourdieu, P. (2003). Practical Reason. Київ, 2003. [in Ukr.]

Dodonov, R. (2025). An assessment of the relevance and prospects of academic trends in the field of Ukrainian studies in 2025. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1, pp. 8–25. [in Ukr.]

Kuhn, T. (2001). The Structure of Scientific Revolutions. Port Royal. [in Ukr.]

The “Regional Development” Centre of the PPV Economic Development Agency. Key policy issues: Cultural Heritage. Baseline Report. (2024). [online] RES-POL. Available at: https://www.ppv.net.ua/uploads/work_attachments/RESPOL_Cultural_heritage-2024.pdf [in Ukr.]

Akboy-İlk, S. (2016). Architectural documentation through thick description. Enquiry: The ARCC Journal of Architectural Research. No. 13(1), pp. 17–29. [in Eng.]

Bradbury, L. (2018). Artwork as Network: A Reconceptualization of the Work of Art and its Exhibition. [A thesis for PhD degree]. University of Maine.

Carroll, Q., Croft, S., Forster, M., et al. (2021). Options for sustainable archaeological archives report. Part one – Report. Cambridge County Council. DigVentures. [in Eng.]

Deleuze, G., Guattari, F. (1987). A thousand plateaus: Capitalism and schizophrenia (B. Massumi, Trans.). University of Minnesota Press. [in Eng.]

Feyerabend, P. (1975). Against method: Outline of an anarchistic theory of knowledge. New Left Books. [in Eng.]

Geertz, C. (1973). Thick description: Toward an interpretive theory of culture. The interpretation of cultures: Selected essays. Basic Books. pp 310–323. [in Eng.]

Green, T., Hutchings, P., Scarff, F., et al. (2023). Research Publications of Australia's natural History museums, 1981–2020: Enduring relevance in a changing world. PLOS ONE, No. 18(6). Article e0287659. Available at: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0287659 [in Eng.]

Hou, T., Li, Y., Hu, D., Shi, J., & Lü, G. (2026). A data model for the spatialized integration of archaeological excavation information from prehistoric sites. npj Heritage Science, No. 14. Article 16. Available at: https://doi.org/10.1038/s40494-026-02316-x [in Eng.]

Joyce, R. (2022). When the Field Site is the Museum: Archaeological Opportunities and Challenges. Contextualizing Museum Collections at the Smithsonian Institution: The Relevance of Collections-Based Research in the Twenty-First Century. Smithsonian Institution Scholarly Press, pp. 27–36. [in Eng.]

Marquardt, W., Montet-White, A., Scholtz, S. (1982). Resolving the crisis in archaeological collections curation. American Antiquity, No. 47(2), pp. 409–418. [in Eng.]

Martinez, M., Sears, E., Sieg, L., eds. (2022). Contextualizing museum collections at the Smithsonian Institution: The relevance of collections-based research in the twenty-First century. Smithsonian Institution Scholarly Press. [in Eng.]

Masny, D. (2014). Disrupting Ethnography through Rhizoanalysis. Qualitative Research in Education, No. 3(3), pp. 345–363.

McGuire, N. (2023). The case for a rhizomatic research approach in Caribbean museology. Communities and museums in the twenty-First century: Shared histories and climate action. Routledge, pp. 177–197. [in Eng.]

Neller, A., Heckman, J., Bollwerk, E., et al. (2024). Making archaeological collections more findable and accessible through increased coordination. Advances in Archaeological Practice. No. 12(1), pp. 34–42. Available at: https://doi.org/10.1017/aap.2024.3 [in Eng.]

Oliveira Lopes, R. (2020). Museum Curation in the digital age. The Future of Creative Work: Creativity and Digital Disruption. pp. 137–152. [in Eng.]

UNESCO Recommendation on Open Science. (2021). [in Eng.]

White, N. (2023). The museum and the rhizome: A study of posthuman practice at Middlesbrough Institute of Modern Art (MIMA). [A thesis for PhD degree]. Teesside University. [in Eng.]

Whitelaw, M. (2015). Generous interfaces for digital cultural collections. Digital Humanities Quarterly. No. 9(1), pp. 1–21. [in Eng.]