Еволюція поглядів на українське козацтво та історію Хмельниччини в історіографічній спадщині Пантелеймона Куліша
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(61).2016.140940Посилання
Антонюк-Кисіль П. В. Михайло Ґрабовський як дослідник історії України // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Вип. XXIX. – Запоріжжя, 2010. – С. 277–281.
Владимирский-Буданов М. Ф. Передвижение Южно-Русского населения в эпоху Богдана Хмельницкого // Киевская старина. – 1888. – № 7. – С. 79–116.
Грушевський М. С. Історія України-Руси / Грушевський Михайло Сергійович. – К.: Наукова думка, 1995. – Т. 7–8.
Грушевський М. С. В тридцяті роковини Куліша. Соціяльно-традиційні підоснови Кулішевої творчості // Україна. – Київ, 1927. – Кн. 1/2.
Гуревич А. Я. Историк конца ХХ столетия в поисках метода // Одиссей. Человек в истории. – М.: Наука, 1996.
Дорошенко Д. І. Огляд Української історіографії / Дорошенко Дмитро Іванович. – Прага: Український університет в Празі, 1923.
Кирило-Мефодіївське товариство: у 3-х т. – Київ: Наукова думка, 1990. – Т. 2.
Костомаров Н. И. Козаки. Исторические монографии и исследования / Костомаров Николай Иванович. – М.: Чарли, 1995.
Кулиш П. А. Украйна. Од початку Вкрайны до батька Хмельницького. / Кулиш Пантелеймон Александрович. – Киев: Университетская типография, 1843.
Кулиш П. А. История возсоединения Руси / Кулиш Пантелеймон Александрович. – С.-Петербург: Издание товарищества «Общественная польза», 1874. – Т. 1.
Кулиш П. А. Козаки по отношению к государству и обществу // Русский архив. – 1877. – № 3, 7.
Кулиш П. А. Отпадение Малороссии от Польши (1340–1654) / Кулиш Пантелеймон Александрович. – Москва: Университетская типография, 1888–1889. – Т. 1–3.
Кулиш П. А. Записки о Южной Руси / Кулиш Пантелеймон Александрович. – С.-Петербург, 1856–1857. – Т. 1–2.
Куліш П. О. Хмельнищина / Куліш Пантелеймон Олександрович. – Петербург, 1861.
Куліш П. О. Чорна рада / Куліш Пантелеймон Олександрович. – Київ: Веселка, 1990.
Летопись Самовидца о войнах Богдана Хмельницкого и о междоусобиях, бывших в Малой России по его смерти / Упорядник О. М. Бодянський. – Москва: Издание императорского общества истории и древностей Российских, 1846.
Летопись Самовидца по новооткрытым спискам с приложением трех малороссийских хроник: Хмельницкой, «Краткого описания Малороссии» и «Собрания исторического» / Упорядник О. І. Левицький. – Киев: Комиссия для разбора древних актов, 1878.
Літопис Самовидця / Упорядник Я. І. Дзира. – Київ: Наукова думка, 1971.
Луцький Ю. Пантелеймон Куліш // Вибрані листи Пантелеймона Куліша, українською мовою писані. – Нью-Йорк – Торонто, 1984.
Пантелеймон Куліш. Твори в двох томах / Упорядник Є. К. Нахлік. – Київ: Наукова думка, 1994. – Т. 1.
Федорук О. Сигнальний примірник «Повести об украинском народе» Куліша // Український археографічний щорічник. – К., 2007. – Вип. 12. – С. 838–839.
Юровська О. Куліш і Ґрабовський // Україна. – 1929. – № 5. – С. 76–92.
Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII ст. / Яковенко Наталя Миколаївна. – Київ: Критика, 2002.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Mykola Vysotin Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).