До перспектив індоєвропейських ономастичних студій (у контексті тлумачення потамоніма Дніпро)

Автор(и)

  • Serhii Nalyvaiko НДІУ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(60).2016.141347

Ключові слова:

індоєвропейська проблема, етнокультурна історія України, етимологія, ономастика, гідронімія, потамонім, Дніпро, Бористен, Варух

Анотація

У статті на тлі новітнього тлумачення потамоніма «Дніпро» розглянуто перспективи сучасних індоєвропейських ономастичних студій у контексті реконструкції етнокультурної історії Східної Європи у давню добу.

Біографія автора

Serhii Nalyvaiko, НДІУ

Сергій Наливайко

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу української етнології НДІУ

Посилання

ABAEV, V. (1958). Historical and Etymological Dictionary of Ossetian Language, Vol. I. Mosсow, 657 p. [in Rus.]

BILETSKYI, A. (1959). Borysthenes-Danapris-Dnipro (from the Historical Hydronymy of Ukraine). In: Abstracts and Speeches of the First State Toponymic Meeting. Kyiv, pp. 17–19. [in Ukr.]

BOLTRYK, Yu. (1998). The Wild Boar: One of the Symbols of Scythian Ares. In: Scythians. Khazars. Slavs. Ancient Rus’. On the 100th Anniversary of M. Artamonov’s Birth. Report Theses. St. Petersburg, pp. 80–82. [in Rus.]

VERTIIENKO, H. (2013). Sacred Embodiment of Verethragna in Yasht 14. In: Polyphonia Orientis. To the Jubilee of V. Rybalkin. Kyiv, pp. 33–51. [in Ukr.]

GAMKRELIDZE, T., IVANOV, V. (1984). Indo-European Language and Indo-Europeans. Reconstruction, Historical and Typological Analysis of the Protolanguage and Protoculture, Vol. II. Tbilisi [in Rus.]

Hydronymy of Ukraine in Its Interlingual and Interdialectic Relations. (1981). Kyiv, 264 p.

Dictionary of Southern Rus’ Annalistic Geographic Names. (1985). Kyiv, 254 p.

IVANOV, V., TOPOROV, V. (1965). Modelling Semiotic Systems of Slavic Languages. Moscow [in Rus.]

KARPENKO, Yu. (1974). Topical Problems of Studying Toponymy of Northern Black Sea Region. In: Questions of Onomastics of Southern Ukraine. Kyiv [in Ukr.]

KARPENKO, Yu. (1982). About Hydronyms Dnepr, Dnestr, Turunchuk. Russkoe yazykoznanie, (4). Kyiv, pp. 11–14. [in Rus.]

LOPATIN, V., LEONT’EVA, A. (2011). The Cult of the Wild Boar in the Art of Ancient Indo-Iranians. Experience of the Figurative and Logical Renovation of One of the Objects of Historical Memory. Istoriya i istoricheskaya pamiat’, (3), pp. 91–107. [in Rus.]

NALYVAIKO, S. (2007). On the Question of Primeval Semantics of the Ancient Names of Black and Azov Seas. Ukrainoznavstvo, (1), pp. 63–70. [in Ukr.]

NALYVAIKO, S. (2016). Ethnical History of Ancient Ukraine. Кyiv, 624 p. [in Ukr.]

NALYVAIKO, St. (2010). Biblical River Jordan and Its Ukrainian Etymological and Semantic Counterparts. Ukrainoznavstvo, (2), pp. 192–198. [in Ukr.]

NALYVAIKO, St. (2008). A Thousand of Latest Interpretations of Ancient Ukrainian Names, Forenames and Family Names, Terms and Concepts (after Indo-Iranian Materials). Кyiv, 360 p. [in Ukr.]

PETROV, V. (1972). Ethnogeny of Slavs. Sources, Stages of Development, and Problems. Kyiv. [in Ukr.]

The 1st–4th Centuries, Vol. I. of The Code of the Oldest Written Notices about Slavs. (1991). Moscow. [in Rus.]

The Dictionary of Hydronyms of Ukraine (1979). Kyiv, 782 p. [in Ukr.]

SOBOLEVSKIY, A. (2006). Local Russian Names and Scythian and Sarmatian Language. In: Articles and Reviews, Vol. 2. of Works on History of the Russian Language. Moscow, pp. 309–316. [in Rus.]

STRYZHAK, O. (1998). The Ethnonymy of Herodotus’ Scythia. Kyiv. [in Ukr.]

TARANETS, V. (2004). Aryans. Sclavs. The Rus: The Origin of the Names “Ukraine” and “Rus”. Odesa, 280 p. [in Ukr.]

TOPOROV, V., TRUBACHOV O. (1962). Linguistic Analysis of the Upper Dnieper Hydronyms. Moscow. [in Rus.]

TRUBACHOV, O. (1968). Names of Rivers in Right-Bank Ukraine. Word Formation. Etymology. Ethnic Interpretation. Moscow. [in Rus.]

TRUBACHOV, O. (1999). Indoarica in the Northern Black Sea Region. Moscow, 320 p. [in Rus.]

TRUBACHOV, O. (1992). Ethnogeny of Slavs and the Indo-European Problem. Etimologiya. 1988–1990. Moscow, pp. 12–28. [in Rus.]

SHRAMM, G. (1997). Rivers of the Northern Black Sea. Historical and Philological Study of Their Names in the Early Centuries. Moscow, 155 p. [in Rus.]

FASMER, M., LARIN, B., ed. (1986). Etymological Dictionary of the Russian Language. Vol. I. Moscow. [in Rus.]

YAILENKO, V. (1988). Kiev Legend about Kyi, Shchek and Khoryv as a Result of Controversy of Kiev and Novgorod Chronicle and the Impact on it Caused by Taron’s Legend about Kuar, Meltey and Khorean. Istoriko-filologicheskiy Zhurnal, 4 (123), pp. 167–180. [in Rus.]

YANKO, M. (1998). Toponymic Dictionary. Kyiv. [in Ukr.]

MONIER-WILLIAMS, M. (1851). A Dictionary, English and Sanscrit. [online] London. Available at: http://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/MWEScan/2013/web/webtc2/index.php [in Eng.]

TAVERNIER, J. (2007). Iranica in the Achaemenid Period (ca. 550-330 B. C.) Lexicon of Old Iranian Proper Names and Loanwords, Attested in Non-Iranian Texts. Leuven – Paris – Dudley, 860 p. [in Eng.]

##submission.downloads##

Номер

№ 3(60) (2016)

Розділ

Дискусійна трибуна

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Serhii Nalyvaiko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).