Злочини більшовизму на Катеринославщині на початку 20-х років ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(67).2018.142039Ключові слова:
Україна, Катеринославщина, боротьба, повстанський рух, більшовики, голод, українське селянствоАнотація
У статті висвітлюється злочинна діяльність партії більшовиків на Катеринославщині (сучасна Дніпропетровщина) під час утвердження радянсько-комуністичної форми державності на початку 20-х років ХХ ст. щодо селянства, робітників, інтелігенції, політичних опонентів, духовенства. Зазначається, що Катеринославська губернія належала до найбільших адміністративно-територіальних одиниць щойно утвореної Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Вона охоплювала переважну більшість південно-східної частини України. Такі масштаби регіону призвели до того, що він перетворився на своєрідний полігон суспільно-політичного, економічного та військового курсу більшовиків з усіма драматичними наслідками, що з нього випливали.
Наприкінці 1920 р. фронтова громадянська війна поступово перетворилася на боротьбу більшовицького режиму проти селянських мас. Ця війна більшовиками називалася боротьбою з «політичним бандитизмом». Розкриваються найголовніші фактори, що зумовили поширення й зростання селянського повстанського руху, одним із яких була економічна політика, яку проводили на селі більшовики.
Акцентується увага на масовості селянського руху в Україні та допомозі уряду УНР отаманам, які поділяли ідею незалежності України.
Розглядаються репресивні заходи, які застосовувала більшовицька влада для ліквідації повстанського руху: створення спеціальних надзвичайних органів – воєнних нарад, переведення Катеринославщини на фронтове становище, введення інституту заручництва, відповідачів та кругової поруки. Каральні заходи більшовики застосовували і проти робітників, які вимагали підвищення мізерного продовольчого забезпечення та поліпшення важких умов праці.
Наголошується, що наслідки голоду 1921–1922 рр. для Катеринославщини можна порівняти з результатами Першої світової та національно-визвольної воєн. Більшовицька влада не допомогла голодуючим, а, навпаки, стимулювала голод у тих південноукраїнських регіонах, де був поширений антикомуністичний рух селян. За підрахунками дослідників, під час цього голоду Катеринославська губернія втратила близько 1 млн. жителів.
Посилання
ARKHIREISKYI, D. (1998). Military Meetings in Ukraine in 1920–1924 (after the materials of southern provinces): [A thesis for Candidate of Historical Sciences degree]. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovsk State University, 17 p. [in Ukr.]
BRATANICH, V., ROMANENKO, M. (2007). History of the Native Land. Dnipropetrovsk Region: Our Land during the First World War, the National Revolution and Socialist Construction. 1914–1939. Dnipropetrovsk: Dniproknyha, 414 p. [in Ukr.]
BURMAHA, V. (2005). Implementation of the Soviet Food Policy in Katerynoslav Region in 1919–1923: The Military-Political Aspect. [Abstract of thesis for Candidate of Historical Sciences degree, specialty 07.00.01]. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovsk National University, 18 p. [in Ukr.]
VERSTIUK, V. (1991). Internal Front: Strategy and Tactics of the Struggle. In: Yu. KONDUFOR, ed., Ukraina v 1917–1921 gg. Nekotoryie problemy istorii: Sbornik nauchnykh trudov; AN USSR, Institut istorii (Ukraine in 1917–1921. Some Historical Problems. Collected Scientific Works). Kiev: Naukova dumka, pp. 102–173. [in Rus.]
HANZHA, O. (2000). The Ukrainian Peasantry during the Establishment of the Totalitarian Regime (1917–1927). Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of History of Ukraine, 208 p. [in Ukr.]
HERASYMOVYCH, I. (1922). Life and Relations in the Soviet Ukraine. Berlin. [in Ukr.]
MOVCHAN, O., comp. (1993). The Famine of 1921–1923 in Ukraine. Collected Documents and Materials. Kyiv: AS of Ukraine, Institute of History of Ukraine; Naukova dumka, 240 p. [in Ukr.]
MELNYK, O, comp. (2003). The Famine: Chronicles, Documents, and Materials of the Famine of 1921–1923, 1932–1933 in Kryvyi Rih. Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim, 384 p. [in Ukr.]
DNIPRENKO, M. (2009). Wealthy Peasants. Memories, Testimonies, Reflections. Dnipropetrovsk: Monolit, 348 p. [in Ukr.]
DRAMARETSKYI, B. (1997). The Famine of 1921–1923 in Ukraine. [Abstract of thesis for Candidate of Historical Sciences degree, specialty 07.00.01]. Kyiv: T. Shevchenko National University of Kyiv, 27 p. [in Ukr.]
DUDCHAK, V. (2008). Ukrainian National Liberation Movement in Katerynoslav and Kherson Regions: An Overview of the Events of 1917–1930. A Monograph. Dnipropetrovsk: Porohy, 146 p. [in Ukr.]
CHENTSOV, V., comp. (1994). Katerynoslav Provincial Emergency Commission. A Report from January 1, 1920 to November 1, 1921. Dnepropetrovsk: Center for Studying Documents on the Contemporary History, 236 p. [in Rus.]
KULCHYTSKYI, S. (1996). Communism in Ukraine: The First Decade (1919–1928). Kyiv: Osnovy, 396 p. [in Ukr.]
Cities and Villages of Dnipropetrovsk Region in the Vortex of Political Repressions. Collected Articles. (2013–2015). In 5 Vol. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovsk Regional Editorial Board on Preparing and Publishing Thematic Series “Rehabilitated by History”; Monolit. [in Ukr.]
PASTERNAK, Ye. (1976). Ukraine under the Bolsheviks (1919–1939). Toronto, 314 p. [in Ukr.]
REVEHUK, V. (1991). Formation of the Food Supply Apparatus of the Ukrainian SSR during the Years of the Civil War (1919–1920). Pytannia istorii SRSR (Issues of the USSR History), Vol. 36/91. Kharkiv, pp. 18–24. [in Ukr.]
SAKHNO, V. (1925). Agrarian Policy of the Soviet Power. Podebrady. [in Ukr.]
STANIMIR, O. (1966). My Participation in the Liberation Struggle of 1917–1920. Toronto, 192 p. [in Ukr.]
STAKHIV, M. (1968). The Third Soviet Republic in Ukraine (Essays on the History of the Third Military Invasion of the Soviet Russia in Ukraine and the Development of the Occupation System from November 1919 to November 1924). New-York, 244 p. [in Ukr.]
KHOROSHUN, B. (1991). NEP and Solving the Food Problem. Naukovi pratsi z pytan politychnoi istorii: Respublikanskyi mizhvidomchyi naukovyi zbirnyk (Scientific Works on the Questions of the Political History). Vol. 170. Kyiv, pp. 18–23. [in Ukr.]
KHOROSHUN, B. (1999). Food Policy in Ukraine in the 1920–1930s. [A thesis for Candidate of Historical Sciences degree, specialty 07.00.01]. Kyiv: T. Shevchenko National University of Kyiv, 392 p. [in Ukr.]
CHENTSOV, V., ARKHIREISKYI, D. (1999). Political Repressions against the Opposition Movement of the Ukrainian Peasantry in the 1920s. In: Spadshchyna. Do 75-ty richchia Derzhavnoho arkhivu Dnipropetrovskoi oblasti. Yuvileinyi zb. statei (Heritage. On the 75th Anniversary of the State Archives of Dnipropetrovsk Region. Jubilee Collection of Articles). Dnipropetrovsk: Art-Pres, pp. 143–162. [in Ukr.]
CHENTSOV, V. (2000). Political Repressions in the Soviet Ukraine in the 1920s: A Monograph. Ternopil: Zbruch, 482 p. [in Ukr.]
YURIICHUK, Ye. (1997). Formation and Nature of the Soviet Power in Ukraine: Historical and Legal Aspects (1917–1922): [A thesis for Candidate of Historical Sciences degree, specialty 07.00.01]. Chernivtsi: Yu. Fedkovych Chernivtsi National University, 202 p. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Serhii Hubskyi Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).