Актуальні проблеми моделювання у гуманітарних науках: психоаналітичний редукціонізм

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(67).2018.142176

Ключові слова:

моделювання, агентно-базоване моделювання, гуманітарні науки, політична критика, критика культури, концептуальна аналітика, психоаналіз

Анотація

У статті розглядаються теоретико-методологічний статус моделювання у сучасних гуманітарних науках та передовсім його стосунок з філософією; теоретичні засади та актуальні проблеми агентно-базованого моделювання як засобу для прогнозування тенденцій розвитку сучасного глобального або локального суспільств та виявлення загроз, які лише мають постати. Поряд із цим прояснені методологічне становище агентно-базованого моделювання у гуманітарних та соціальних науках як інструменту тестування гіпотез щодо функціонального стосунку змодельованих феноменів людського світу; необхідність побудови теорії реальності, яка має передувати застосуванню моделювання та потребує концептуальної аналітики, тобто феноменологічного розрізнення феноменів досвіду, що моделюють. Здійснено спробу обґрунтування міждисциплінарного статусу моделювання та можливості застосування філософії як засобу концептуальної аналітики. Окреслено головні загрози, що постають перед філософією як засобом аналітики понять. Здійснена критика методологічного редукціонізму на прикладі психоаналітичної теорії як засобу критики культури та політичного активізму. Досліджено теоретико-методологічні підстави психологістського редукціонізму в психоаналітичній теорії. Обґрунтовано неможливість застосування редукціоністської методології для концептуального аналізу в межах моделювання.

Біографія автора

Yehor Butsykin, НДІУ

Єгор Буцикін

кандидат філософських наук, завідувач відділу філософії та геополітики НДІУ

Посилання

ZHYZHEK, S. (2000). The Metastases of Enjoyment. Kyiv: Alternatyva, 188 p. [in Ukr.]

KRONFELD, A. (1913). Psychological Mechanics: Critical Evaluation of Freud’s Theory. Moscow: Nachalo, 119 p. [in Rus.]

MARTSENIUK, T. (2017). Gender for Everyone. Challenging Stereotypes. Kyiv: Osnovy, 256 p. [in Ukr.]

POLITSER, Zh. (1980). The End of Psychoanalysis. In. Collected Philosophical and Psychological Works. Moscow, pp. 357–373. [in Rus.]

SHCHITTSOVA, T., comp., ed. (2014). Do You Want to Talk about It? Vilnius, 358 p. in Rus.]

FREUD, S. (2018). Psychology of Sexuality. Kharkiv: Folio, 153 p. [in Ukr.]

Youngman, A., Hadzicadic, M., eds. (2014). Complexity and the Human Experience. Modeling Complexity in the Humanities and Social Science, 304 p. [in Eng.]

FREUD, S. (1982). Interpretation of Dreams. Frankfurt am Main: S. Fischer Verlages, 698 p. [in Ger.]

FREUD, S. (1926). On Psychoanalysis. In: Encyclopaedia Britannica, 13th ed., Vol. III. London, pp. 253–255. [in Eng.]

FREUD, S. (1940). Psychoanalysis and Theory of Libido. In. Collected Works. Vol, 13. London, pp. 209–235. [in Ger.]

FREUD, S. (1914). Psychopathology of Everyday Life. London : T. Fisher Unwin, 338 p. [in Eng.]

GAVIN, M. Agent-Based Modeling and Historical Simulation. [online] Available at: http://www.digitalhumanities.org/dhq/vol/8/4/000195/000195.html [in Eng.]

JASPERS, K. Criticism of Psychoanalysis. [online] Available at: http://www.psychiatrie-und-ethik.de/wpinfcde/kritik-der-psychoanalyse [in Ger.]

McCARTY, W. Humanities Computing. [online] Available at: http://www.mccarty.org.uk/essays/McCarty,%20Humanities%20computing.pdf [in Eng.]

SCHELER, M. (1947). Human Place in the Universe. Munich, 99 p. [in Ger.]

QUAMEN, H. (2012). The Limits of Modeling: Data Culture and the Humanities. Scholarly and Research Communication, (3), pp. 1–14. [in Eng.]

##submission.downloads##

Номер

№ 2(67) (2018)

Розділ

Методологія у гуманітарних науках

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Yehor Butsykin Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).