Моделювання політичного й феноменологічна методологія
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(67).2018.142192Ключові слова:
моделювання, публічна сфера, політичне, критичне мистецтво, артистичний активізм, феноменологія, простір, афекти, пристрасті, присутністьАнотація
У статті йдеться про значливість та необхідність застосування феноменологічної методології для моделювання політичної сфери. Зазначається, що необхідність застосування цієї методології викликана характером публічної сфери, яка є «плинною» та відкритою до найменших впливів.
Експліковано, що мається на увазі під процедурою моделювання загалом і політичної сфери зокрема. Це дало змогу зробити висновок, що останнє моделювання може провадитись двома способами: через раціональне прогнозування наслідків дій, а також через специфічне конфігурування публічного простору. Наголошено на тому, що більше евристичного потенціалу у справі моделювання політичної сфери має друга стратегія, оскільки дає можливість безпосередньо залучити індивідів до формування політичних рішень та дій. Для підкріплення цієї гіпотези було використано концепцію артистичного активізму бельгійської політичної мислительки Шанталь Муф.
Суть концепції артистичного активізму полягає в тому, щоб через моделювання музейного простору залучати індивідів до політичного життя й провадити соціально-політичну критику гегемонії існуючого порядку. Мета такого моделювання полягає в тому, аби на афективному (емоційному) рівні досягти індивіда і «пробудити» його до активних політичних дій. Водночас Шанталь Муф спеціально не розробляє методології переконфігурування мистецьких просторів з метою залучення їх до соціально-політичної критики, а наводить поодинокі приклади ведення такої «боротьби» різними європейськими мистецькими інституціями. Хоча вже саме формулювання мети і завдань такого моделювання вказує на необхідність залучення феноменологічної методології в переконфігурації музейних просторів. Так, феноменологія може надати ноематичні описи переживання політичних та соціальних феноменів, а також прояснити специфіку облаштування мистецького простору як такого.
Посилання
BADIOU, A. (2005). The Concept of the Model. Introduction to the Materialistic Epistemology of Mathematics. Kyiv: Nika-Tsenter, 232 p. [in Ukr.]
BADIOU, A. (2009). Metapolitics: Is It Possible to Think Politics? A Brief Treatise on Metapolitics. Moscow: Logos, 240 p. [in Rus.]
BAUMAN, Z. (2013). Transient Ages: Life in the Era of Uncertainty. Kyiv: Krtytyka, 176 p. [in Ukr.]
HOSLE, V. (2003). Practical Philosophy in the Modern World. Kyiv: Libra, 248 p. [in Ukr.]
MOUFFE, Сh. Museum in the Context of Radical Democracy. [online] Available at: http://ukraine.politicalcritique.org/2016/04/14/muzej-u-konteksti-radikalnoyi-demokratiyi/ (Accessed 28 Aug. 2018) [in Ukr.]
ARENDT, H. (1998). The Human Condition. London: Chicago University Press, 558 p. [in Eng.]
GUMBRECHT, H. (2005). Production of Presence. What Meaning Cannot Convey. Stanford University Press, 180 p. [in Eng.]
Models in Science. [online] Stanford Encyclopedia of Philosophy. Available at: https://plato.stanford.edu/entries/models-science/ (Accessed 28 Aug. 2018) [in Eng.]
MOUFFE, С. (2013). Agonistics: Thinking the World Politically. London, New York: Verso, 149 p. [in Eng.]
MOUFFE, С. (2013). Artistic Activism and Agonistic Spaces. London, New York: Verso, 247 p. [in Eng.]
MOUFFE, С. (2005). On the Political. Thinking in Action. New York: Routledge, 144 p. [in Eng.]
QUAMEN, H. (2012). The Limits of Modeling: Data Culture and the Humanities. Scholarly and Research Communication, 3(4), 14 pp. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Maksym Kotsiuba Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
