DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(68).2018.146596

Трансляція елементів традиційної культури та питання ідентичності кримських татар

Olena Sobolieva

Анотація


Стаття присвячена вивченню основних форм передачі та засвоєння наступними поколіннями елементів традиційної культури кримських татар. За методологічну основу було взяте дослідження Н. Гаврилюк, яка запропонувала використання етнолінгвістичного аналізу для вивчення процесів етнічної трансмісії. Для дослідження способів передачі колективної пам’яті використовується метод виділення вербальних домінант, які і визначають особливості та характер культурної трансмісії. Дослідження базується на польових дослідженнях, проведених у 2010−2011 роках у Криму. Кримські татари в ХХ столітті зазнали примусової депортації та репресій за етнічними ознаками. Ці травматичні події вплинули на усталені механізми трансмісії ознак культури. Окремі елементи етнічних традицій забувалися, в той час як інші, навпаки, актуалізувалися та відігравали важливу роль у процесах групової консолідації. На основі аналізу усного наративу було виділено кілька домінуючих мотивів трансмісії елементів традиційної культури кримських татар. З аналізу наративного матеріалу видно, що для кримських татар властиві традиційні форми спадкування етнічної пам’яті шляхом вертикальної трансмісії від старшого покоління молодшому через щоденні ритуалізовані практики. Також часто зустрічаються трансляційні механізми, властиві в цілому для постіндустріальної доби, коли частина фрагментарної інформації забувається, а інша частина свідомо реанімується та відновлюється. На окрему увагу заслуговує мотив усвідомленого відродження та відновлення пам’яті. Така актуалізація етнічних традицій є важливим фактором у процесах формування групової ідентичності та усвідомлення себе як окремої спільноти.

Ключові слова


етнічні традиції; трансмісія; кримські татари; ідентичність

Повний текст:

PDF

Посилання


AYDINGÜN, A., YILDIRIM, E. (2010). Perception of Homeland among Crimean Tatars: Cases from Kazakhstan, Uzbekistan, and Crimea. Türk Dünyası Sosyal Bilimler Dergisi, (54), pp. 21–46. [in Eng.]

ZALOZNAYA, M., GERBERT, P. (2012). Migration as Social Movement: Voluntary Group Migration and the Crimean Tatar Repatriation. Population and Development Review, Vol. 38 (2), p. 268. [in Eng.]

HAVRYLIUK, N. (2010). Traditional Customs as a System of Inheritable Cultural Transmission (Principles and Experience of Studying). Narodna tvorchist ta etnohrafiia (Folk Art and Ethnography), (3). pp. 47–63. [in Ukr.]

KYSLYI, M. (2015). Childhood of the Deported Crimean Tatars in Uzbekistan in the 1950s (based on recollections). Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky (Scientific Notes of NauKMA. Historical Sciences), (169), pp. 52–58. [in Ukr.]

SOBOLIEVA, O. (2017). Social and Living Conditions during the First Stages of the Crimean Tatars’ Repatriation. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1–2 (62–63), pp. 109–118. [in Ukr.]

SOBOLIEVA, O. (2011). Modeling Image of Ethnic Homeland of Crimean Tatars in the Conditions of Repatriation and Life in the AR Crimea. Materialy do ukrainskoi etnolohii (Materials on Ukrainian Ethnology), Vol. 10 (13), pp. 44–51. [in Ukr.]




Copyright (c) 2018 автор і журнал

ISSN 2413-7103 (Online), ISSN 2413-7065 (Print).

© "Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України, 2001-2019.