Трансляція елементів традиційної культури та питання ідентичності кримських татар
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(68).2018.146596Ключові слова:
етнічні традиції, трансмісія, кримські татари, ідентичністьАнотація
Стаття присвячена вивченню основних форм передачі та засвоєння наступними поколіннями елементів традиційної культури кримських татар. За методологічну основу було взяте дослідження Н. Гаврилюк, яка запропонувала використання етнолінгвістичного аналізу для вивчення процесів етнічної трансмісії. Для дослідження способів передачі колективної пам’яті використовується метод виділення вербальних домінант, які і визначають особливості та характер культурної трансмісії. Дослідження базується на польових дослідженнях, проведених у 2010−2011 роках у Криму. Кримські татари в ХХ столітті зазнали примусової депортації та репресій за етнічними ознаками. Ці травматичні події вплинули на усталені механізми трансмісії ознак культури. Окремі елементи етнічних традицій забувалися, в той час як інші, навпаки, актуалізувалися та відігравали важливу роль у процесах групової консолідації. На основі аналізу усного наративу було виділено кілька домінуючих мотивів трансмісії елементів традиційної культури кримських татар. З аналізу наративного матеріалу видно, що для кримських татар властиві традиційні форми спадкування етнічної пам’яті шляхом вертикальної трансмісії від старшого покоління молодшому через щоденні ритуалізовані практики. Також часто зустрічаються трансляційні механізми, властиві в цілому для постіндустріальної доби, коли частина фрагментарної інформації забувається, а інша частина свідомо реанімується та відновлюється. На окрему увагу заслуговує мотив усвідомленого відродження та відновлення пам’яті. Така актуалізація етнічних традицій є важливим фактором у процесах формування групової ідентичності та усвідомлення себе як окремої спільноти.Посилання
AYDINGÜN, A., YILDIRIM, E. (2010). Perception of Homeland among Crimean Tatars: Cases from Kazakhstan, Uzbekistan, and Crimea. Türk Dünyası Sosyal Bilimler Dergisi, (54), pp. 21–46. [in Eng.]
ZALOZNAYA, M., GERBERT, P. (2012). Migration as Social Movement: Voluntary Group Migration and the Crimean Tatar Repatriation. Population and Development Review, Vol. 38 (2), p. 268. [in Eng.]
HAVRYLIUK, N. (2010). Traditional Customs as a System of Inheritable Cultural Transmission (Principles and Experience of Studying). Narodna tvorchist ta etnohrafiia (Folk Art and Ethnography), (3). pp. 47–63. [in Ukr.]
KYSLYI, M. (2015). Childhood of the Deported Crimean Tatars in Uzbekistan in the 1950s (based on recollections). Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky (Scientific Notes of NauKMA. Historical Sciences), (169), pp. 52–58. [in Ukr.]
SOBOLIEVA, O. (2017). Social and Living Conditions during the First Stages of the Crimean Tatars’ Repatriation. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1–2 (62–63), pp. 109–118. [in Ukr.]
SOBOLIEVA, O. (2011). Modeling Image of Ethnic Homeland of Crimean Tatars in the Conditions of Repatriation and Life in the AR Crimea. Materialy do ukrainskoi etnolohii (Materials on Ukrainian Ethnology), Vol. 10 (13), pp. 44–51. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olena Sobolieva Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).