Соціальні передумови гуманітарної кризи Донецького регіону

Tetiana Boiko

doi:10.30840/2413-7065.3(68).2018.146859

Автор(и)

Tetiana Boiko НДІУ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7838-6503

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(68).2018.146859

Ключові слова:

соціальні процеси, українське населення, міграції, індустріалізація, колективізація, Донецький регіон, структурний функціоналізм

Анотація

Аналізуються динамічні зміни соціальної структури Донбасу, що в ході численних міграцій та планової індустріалізації перетворили українську територію на двоетнічний регіон з проросійськими орієнтаціями. Вказано, що знищення українського села відбувалося під час примусової колективізації, коли руйнувалась традиційна соціальна система, та Голодомору 1932–33 рр., за допомогою якого фізично винищувалося населення. Демографічні втрати українського сільського населення, заміщення його переселенцями з сусідніх територій, позбавлення економічного підґрунтя через заборону приватної власності селянських господарств, депортації у радянський період позбавили перспектив майбутнього розвитку найчисельнішу національну групу.
Планомірно, що керована державою індустріалізація змінила соціально-поселенську структуру населення. Численні міграції, спрямовані на промислове виробництво, спричинили наплив значної кількості російського населення в урбанізоване місто. Як наслідок, міграційна динаміка уніфікувала, асимілювала різні етнічні групи в російському стилі життя, мові, культурі як домінуючій та протегованій державою. Вказано, що соціальна база промислового регіону формувалася як конгломерат трудових мігрантів, депортованого населення, амністованих, демобілізованих, потрібність яких вміло коригувала держава через поділ на лояльних та нелояльних до неї.
Виділено, що економічна криза, закриття нерентабельних шахт у регіоні, враховуючи поселенську структуру, зорієнтовану на обслуговування виробництва, негативно вплинули на стан населення, спричинили соціальну напругу. Специфікою регіону стала незначна статусна роль українців у професійному плані, адже керівні посади у галузях, що дають прибуток та забезпечують адміністрування, посідали представники інших етнонаціональних груп. Соціальна специфіка Донбасу, співвідношення етнонаціональної та соціально-професійної структури населення не сприяли громадській сформованості та політичному впливу на процеси української сторони, що і привело до гуманітарної втрати регіону.

Біографія автора

Tetiana Boiko, НДІУ

Тетяна Бойко

кандидат філософських наук, завідувач відділу освітніх технологій та популяризації українознавства НДІУ

Посилання

PARSONS, T. (1998). The System of Modern Societies. Moscow: Aspekt Press, 270 p. [in Rus.]

PARSONS, T. (1993). The Concept of the Society: Components and Their Interrelations. THESIS. Teoriya i istoriya ekonomicheskikh i sotsialnykh institutov i sistem (THESIS. Theory and History of Economic and Social Institutes and Systems), Vol. 2, pp. 94–122. [in Rus.]

SHILZ, E. Society and Societies: A Macrosociological Approach. [online] Available at: http://socio.rin.ru/cgi-bin/article.pl?id=1105&page=3 [in Rus.]

MOLCHANOV, V. (2015). Donbas in the System of Sociodemographic and Economic Processes (the 19th – early 20th Century). Kyiv: Institute of History of Ukraine, 106 р. [in Ukr.]

MYKHNENKO, A. (2001). History of the Donetsk Basin of the Second Half of the 19th – the First Half of the 20th Century. [Abstract of Thesis for the Candidate of Historical Sciences degree]. Dnipropetrovsk, 20 p. [in Ukr.]

PADALKA, S. (2013). Expropriation of Property by Bolsheviks as One of the Main Causes of the Genocide of the Ukrainian Peasantry in 1932–33. Visnyk ahrarnoi istorii (Agrarian History Bulletin), Vol. 6–7, pp. 125–135. [in Ukr.]

NIKOLAIETS, Yu. (2012). Settlement Population Structure of the Donbas: (ethnopolitical aspect of the dynamics). A Monograph. Kyiv: I.F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of NASU, 188 p. [in Ukr.]

KUROMIIA, H. (2002). Freedom and Terror in the Donbas: A Ukrainian-Russian Borderland, the 1870s–1990s. Kyiv, 510 p. [in Ukr.]

KONONOV, I. (2003). Donbas: Ethnic Characteristics of the Region. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh (Sociology: Theory, Methods, Marketing), (2), pp. 72–98. [in Ukr.]

KONONOV, I. (2014). The War in Donbas: Subjects, Interests, Values, and Implications for Ukraine. Oboronnyi visnyk, (8), pp. 6–13. [in Ukr.]

ALFOROV, M. (2010). Urbanization Policy of Eastern Ukraine in 1920–1939. Skhid. (1(101)), pp. 75–79. [in Ukr.]

NIKOLAIETS, Yu. (2011). Donbas in the Historical Memory of the Twentieth Century. In: Ukraina – Yevropa – Svit. Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriia: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny. (Ukraine – Europe – World. International Collected Scientific Works. History and International Relations Series), Vol. 6–7. Ternopil: Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University Press, pp. 119– 125. [in Ukr.]

SMOLII, V., KULCHYTSKYI, S., YAKUBOVA, L. (2016). Donbas and Crimea in the Economic, Sociopolitical, and Ethnocultural Space of Ukraine: Historical Experience, Modern Challenges, Perspectives. An Analytical Report. Kyiv: Institute of History of Ukraine, 616 p. [in Ukr.]

VERMENYCH, Ya. (2015). Donbas in the Context of Borderland Theories: A Sociohumanitarian Analysis. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), (1), pp. 108–134. [in Ukr.]

POPOV, V. (2006). Sociocultural Heterogeneity of Ukraine in Industrial and Post-Industrial Dimensions. In: Stosunky Skhodu ta Zakhodu Ukrainy: mynule, sohodennia ta maibutnie. Materialy konferentsii (Relations of East and West: Past, Present, and Future. Conference Proceedings). Luhansk, pp. 125–135. [in Ukr.]