DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(68).2018.147205

До перспектив індоіранської (арійської) традиції у тлумаченні гідронімії Східної Європи (на прикладі семантичного гнізда «вода», «ріка»)

Serhii Nalyvaiko

Анотація


У статті на прикладі семантичного гнізда «вода», «ріка» розглянуто перспективи гідронімних досліджень Східної Європи у контексті залучення мовної, культурної, епічної, міфологічної, історичної традицій індоіранських (арійських) народів. Теза про східноєвропейську батьківщину індоіранських народів, що здобуває все більшої підтримки у сучасній історичній науці, закономірно вимагає комплексної верифікації конкретним ономастичним матеріалом. У цьому розумінні висновки гідронімних досліджень з огляду на джерельну специфіку цієї ономастичної категорії слід вважати одним із вирішальних аргументів у контексті переконливого розв’язання «індоєвропейської проблеми», відтворення ранньої історії індоіранських народів, реконструкції етнокультурних процесів у Східній Європі у давню добу. Розглянутий у статті матеріал незаперечно засвідчує факт відбиття у гідронімії Східної Європи низки індоіранських й ‒ вужче ‒ індоарійських термінів на позначення води, ріки ‒ ap (apsu), danu, sindhu, jala, pani, uda (udra), nadi, vār, ambu, dub, nar та ін., що, виходячи з семантичної типології гідронімних найменувань, дає підстави вважати цю частину гідронімікону одним із найбільш архаїчних шарів східноєвропейської гідронімії, що сходить у своїх витоках до періоду індоєвропейської мовно-культурної спільності. Ця обставина, своєю чергою, обумовлює методологічну потребу перегляду традиційної концепції паніранізму у підходах до тлумачення східноєвропейської (зокрема скіфсько-сарматської) ономастики у бік ширших індоіранських (арійських) інтерпретацій, розширює перспективу тлумачення східно­європейської гідронімії за рахунок індоарійської мовно-культурної традиції, спростовує низку необґрунтованих етимологій вітчизняної ономастики, пропонує нові, переконливіші тлумачення численних східноєвропейських гідронімів. Автор вважає, що подальші ономастичні дослідження у царині східноєвропейської гідронімії (зокрема, розгляд її крізь призму інших семантичних гнізд) додатково обґрунтують таку наукову позицію.

Ключові слова


етнокультурний процес; індоєвропейська проблема; ономастика; гідронімія; індоіранці (арії); Східна Європа; методологія; принцип семантичних гнізд; семантичне гніздо «вода», «ріка»; санскрит; індоіранська традиція

Повний текст:

PDF

Посилання


ABAYEV, V. (1958). Historical and Etymological Dictionary of the Ossetian Language. Vol. 1. Moscow, 657 p. [in Rus.]

ABAYEV, V. (1949). Ossetian Language and Folklore. Moscow. [in Rus.]

AGEYEVA, R. (2004). Hydronymy of the Russian North-West as a Source of Cultural and Historical Information. Мoscow, 256 p. [in Rus.]

AGEYEVA, R. (1985). The Origin of the Names of Rivers and Lakes. Мoscow, 144 p. [in Rus.]

BUBENOK, O. (2012). Some Parallels in the Material Culture of the Population of the Ukrainian Dnieper Region and the North-Western Caucasus (the issue of Adyghe-Slavic relations). Bosporskiye issledovaniya (Bosporus Studies), Vol. XXVI. Simferopol; Kerch, pp. 290–313. [in Rus.]

VERBYCH, S. (2010). The Scientific and Non-Scientific in the Etymology of the Onymic Vocabulary. Visnyk NAN Ukrayiny (NAS of Ukraine Bulletin), (2), pp. 50–68. [in Ukr.]

VERBYCH, S. (2013). Slavic Lingustic Heritage in the Hydronymicon of the Lower Dniester. Movoznavstvo (Linguistics), (1), pp. 43–50. [in Ukr.]

VERBYCH, S. (2010). Ukrainian Onomastics: Prospects for Development. Ukrayinska mova. (Ukrainian Language), (3), pp. 73–80. [in Ukr.]

Hydronymy of Ukraine in Its Interlingual and Inter-Dialect Connections (1981). 262 p. [in Ukr.]

GORDEYEV, A. (2014). Toponymy of the Black and Azov Sea Coasts on Portolan Charts in the 14th–17th Centuries. Kyiv, 478 p. [in Rus.]

GRANTOVSKIY, E. (1960). Indo-Iranian Castes of the Scythians. Moscow. [in Rus.]

GULIYEVA, L. (1976). Turkic Hydronymy of the Kuban. Sovietskaya tyurkologiya (Soviet Turkic Studies), (2), pp. 50–56. [in Rus.]

KEYPER, F. (1986). Proceedings on Vedic Mythology. Мoscow, 196 p. [in Rus.]

Collection of Bosporian Inscriptions. (1965). Мoscow, 962 p. [in Rus.]

MEZHZHERINA, H. (2002). Structural Organization of Semantic Units (field-lexical semantic group-word). In: Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka. Zb. nauk. prats. (Topical Problems of the Ukrainian Linguistics: Theory and Practice. Collected Scientific Works), (5), pp. 114‒126. [in Ukr.]

NALYVAIKO, S. (2017). DNA Genealogy in the Structure of Ethnological Knowledge: Problems of the Interdisciplinary Interaction. In: Ukraina i ukrainstvo v etnokulturnykh protsesakh. Zb. nauk. prats. (Ukraine and Ukrainians in Ethnocultural Processes. Collected Scientific Works). Kyiv, pp. 111‒129. [in Ukr.]

NALYVAIKO, S. (2017). “The Indo-European Problem” as a Cornerstone of the Ethnocultural History of Eastern Europe. In: Ukraine and Ukrainians in Ethnocultural Processes: Conceptual Generalizations. Kyiv, pp. 58‒72. [in Ukr.]

NALYVAIKO, S. (2017). Once again about the Perspectives of the Indo-Iranian Onomastic Studies (revisiting the discussion of the historian and the linguist). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1–2, pp. 153‒169. [in Ukr.]

NALYVAIKO, St. (2012). An Indian Myth. A Ukrainian Commentary. Кyiv, 568 p. [in Ukr.]

NALYVAIKO, St. (2008). A Thousand Newest Interpretations of Ancient Ukrainian Names, First Names and Surnames, Terms and Concepts (based on the Indo-Iranian material). Кyiv, 360 p. [in Ukr.]

NEPOKUPNYI, А. (1979). Baltic Relatives of the Slavs. Кyiv, 184 p. [in Ukr.]

NEPOKUPNYI, А. (1976). Baltic-Northern Slavic Ties. Кyiv, 227 p. [in Rus.]

NIKONOV, V. (1965). Introduction to Toponymy. Мoscow, 184 p. [in Rus.]

PETROV, V. (1972). Ethnogenesis of the Slavs. Кyiv, 215 p. [in Ukr.]

RAYEVSKIY, D. (2006). The World of the Scythian Culture. Мoscow, 598 p. [in Rus.]

ROSTOVTSEV, М. (1918). Hellenes and Iranians in Southern Russia. Petrograd, 190 p. [in Rus.]

Sanskrit-Russian Dictionary (1978). Мoscow, 895 p. [in Rus.]

Dictionary of Hydronyms of Ukraine (1979). Кyiv, 781 p. [in Ukr.]

STRYZHAK, О. (1988). Ethnonymy of Herodotus’ Scythia. Кyiv, 224 p. [in Ukr.]

STRYZHAK, О. (1963). The Names of the Rivers in Poltava Region. Кyiv, 112 p. [in Ukr.]

TARANETS, V. (2004). Aryans. Slavs. Rus People. The Origin of the Names Ukraine and Rus. Odesa, 296 p. [in Ukr.]

TOPOROV, V., TRUBACHOV, О. (1962). Linguistic Analysis of Hydronyms of the Upper Dnieper. Мoscow, 271 p. [in Rus.]

TRUBACHOV, О. (1999). Indoarica in the Northern Black Sea Region. Мoscow, 320 p. [in Rus.]

TRUBACHOV, О. (1968). The Names of the Rivers of the Right-Bank Ukraine. Word Formation. Etymology. Ethnic Interpretations. Мoscow, 288 p. [in Rus.]

SHRAMM, G. (1997). Rivers of the Northern Black Sea. Historical and Philological Study of Their Names in the Early Centuries. Moscow, 155 p. [in Rus.]

SHULHACH, V. (1998). The Pra-Slavic Hydronymy Fund (a reconstructed fragment). Кyiv, 368 p. [in Ukr.]

YANKO, M. (1998). Toponymic Dictionary of Ukraine. Кyiv, 430 p. [in Ukr.]

MONIER-WILLIAMS, M. (1964). A Dictionary, English and Sanskrit. [online] Oxford. Available at: http://www.sanskrit-lexicon.unikoeln.de/scans/MWEScan/2013/web/webtc2/index.php (Accessed 1 Nov. 2018) [in Eng.]

Rozwadowski, J. (1948). Studies of the Names of Slavic Waters. Kraków, 344 p. [in Pol.]

Tavernier, J. (2007). Iranica in the Achaemenid Period (ca. 550–330 B.C.): Linguistic Study of Old Iranian Proper Names and Loanwords, Attested in Non-Iranian Texts. Leuven; Paris, 850 p. [in Eng.]




Copyright (c) 2020 Serhii Nalyvaiko

ISSN 2413-7103 (Online), ISSN 2413-7065 (Print).