План генерала В. Курмановича та отамана Ф. Льонера щодо переходу Галицької армії у передгір’я Карпат у квітні 1919 року

Mykhailo Halushchak

doi:10.30840/2413-7065.4(69).2018.151786

Автор(и)

Mykhailo Halushchak НДІУ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6255-8101

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(69).2018.151786

Ключові слова:

ЗУНР, ЗОУНР, Галицька Армія, Віктор Курманович, Фердинанд Льонер, військово-політична думка

Анотація

У статті автор досліджує погляди керівництва ЗОУНР на воєнну операцію щодо можливого переходу Галицької Армії та Дієвої армії УНР у передгір’я Карпат у квітні 1919 р., яку розробили Начальник штабу Начальної Команди Галицької Армії підполковник Віктор Курманович та отаман Фердинанд Льонер. Це питання було предметом обговорення керівництва обох армій на нараді у Здолбунові 11 квітня 1919 р.
Автор статті робить висновки, що відхід двох українських армій за Збруч позитивно б вплинув на перебіг військових подій, адже це б призвело до війни між Польщею та більшовицькою Росією, що у кінцевому підсумку збільшило б шанси українців на створення своєї держави. Червона армія у той час мала плани воєнного прориву через Галичину з метою сполучення з комуністичною Угорщиною. Сам же перехід українських армій у передгір’я Карпат давав можливість галицьким та наддніпрянським військовим з часом відновити свою боєздатність. Адже ця місцевість утворювала природні бар’єри у районі Дністра перед переважаючою польською армією. Також українці скоротили б лінію фронту з Польщею.
Проте полковник Віктор Курманович та отаман Фердинанд Льонер у своєму воєнному плані не врахували тих фактів, що понад 40-тисячну українську армію важко було б доволі довго прогодувати на невеликій території у передгір’ї Карпат. Також незначною була б мобілізація нових рекрутів.
Своїм небажанням з’єднати дві армії у Галичині чи на Наддніпрянщині та поступитись своїми територіями заради інших керівництво УНР та ЗОУНР фактично взяло на себе основний удар більшовицької навали у 1919 р. і захистило від неї Європу. Однак через це небажання українці втратили всі свої землі.
У червні 1919 р. план походу Галицької Армії у передгір’я Карпат, який розробили підполковник Віктор Курманович та отаман Фердинанд Льонер, активно реалізовувався під час Чортківської офензиви. Також розглядався українськими військовими під час польсько-української війни у 1920 р. Розглядався він і в переддень переходу уряду ЗОУНР за Збруч. Це засвідчує його ефективність.

Біографія автора

Mykhailo Halushchak, НДІУ

Михайло Галущак

аспірант НДІУ

Посилання

DOLIEZHAL, К. (1919). Recommendations of Lieutenant Colonel Karl Doliezhal on the Employment of Galician Army after Leaving the Territory of Eastern Galicia. In: Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine. [in Ukr.]

ANTONOV-OVSIYENKO, V. (1933). Notes about the Civil War. Vol. 4. Moscow: State Military Publishing House, 343 p. [in Rus.]

DIEDYK, O. (2013). Chortkiv Offensive. Part 1, 2nd ed., revised. Lviv: Astroliabiia, 232 p. [in Ukr.]

DIEDYK, O. (2015). Chortkiv Offensive. Part 2. Lviv: Astroliabiia, 192 p. [in Ukr.]

General Viktor Kurmanovych. (1919). Strilets, (48), 4 p. [in Ukr.]

KAPUSTIANSKYI, M. (1945). Campaign of the Ukrainian Army to Kyiv-Odessa in 1919. [online] Available at: http://exlibris.org.ua/kapustianski/325.html [in Ukr.]

KOVALCHUK, M. (2007). The Quantity of the UPR Army in the Kamianets Period of the Directory (June–November, 1919) in the Light of Archival Documents. Zhurnal “Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka” (“Ukraine of the 20th Century: Culture, Ideology, Politics” Journal), [online] (12), pp. 159–197. Available at: http://history.org.ua/JournALL/xxx/12/12.pdf [in Ukr.]

KURMANOVYCH, V. (1934). Return of UGA behind the Zbruch. Reasons. Litopys Chervonoi Kalyny, (5), pp. 3–6. [in Ukr.]

MAZEPA, I. (1950). Ukraine in the Fire and Storm of the Revolution of 1917–1921. Vol. 1. Munich: Prometei, 210 p. [in Ukr.]

OMELIANOVYCH-PAVLENKO, M., KOVALCHUK, M., comp. (2007). Memoirs of the Commander-in-Chief (1917–1920): Documentary Fiction. Kyiv: Tempora, 608 p. [in Ukr.]

STAKHIV, M. (1966). Ukraine in the Era of the Directory. Part 7. Scranton, 432 p. [in Ukr.]

Telegram of V.I. Lenin to I.I. Vatsetis and S.I. Aralov of April 21–22, 1919. (1972). In: March 1919 – April 1920 Order of the Red Banner of Labor, Vol. 2 of Orders of the Command of the Red Army Fronts (1917–1922). Collection of Documents in 4 Volumes. Moscow: Military Publishing House of the Ministry of Defense of the USSR, 198 p. [in Rus.]

CHYKALENKO, Ye., VERSTIUK, V., ANTONOVYCH, M., eds. (2005). A Diary of 1919–1920. Kyiv–New York: Оlena Telihа Publishing, 639 p. [in Ukr.]

SHANKOVSKYI, L. (1974). Ukrainian Galician Army. Winnipeg: Military-Historical Studies, 396 p. [in Ukr.]

SHUMINSKA, N. (2013). Dynamics of Changing the Number of Personnel of the Galician Army during the Ukrainian-Polish War. Visnyk natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnyka”. Derzhava ta armiia (Bulletin of Lviv Polytechnic National University. State and Army). [online] (752), pp. 91–95. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/67650561.pdf [in Ukr.]

KLIMECKI, M. (2000). Polish-Ukrainian War for Lviv and Eastern Galicia in 1918–1919. Warsaw, 291 p. [in Pol.]