Другий етап вступу німецьких та австро-угорських військ в Україну (20 лютого – 5 березня 1918 року)

Анотація

Події весни 1918 року є важливими в історії української державності. Тоді вперше у ХХ ст. Україна опинилася у кризі через діяльність більшовицьких російських військ, які під фальшивими лозунгами «національного самовизначення» фактично відмовлялися визнавати Україну самостійною державою. Радянські політики виявилися такими ж російськими націонал-шовіністами, як і їх попередники – російські імперські сили. Після укладення мирного договору з Німеччиною та країнами Четверного блоку вони з 18 лютого 1918 року розпочали операцію з надання допомоги Україні у відновленні влади Центральної Ради в країні.
В українській історіографії хід операції щодо відновлення українського уряду в Києві за допомогою введення в Україну німецьких військ розглядається переважно лише з точки зору дій українських формувань Центральної Ради. Це, безумовно, важливо, але для розуміння всієї ситуації треба розглядати їх дії у контексті німецького входження в Україну у цей час. Німецькі ж війська та їхні дії, які, власне, й спричинили відновлення Центральної Ради як уряду України, розглядаються фрагментарно і лише коли вони стикаються з діяльністю українських формувань. Навіть досить фахово підготовлені в останні роки праці польського дослідника В. Менджецького та австрійських істориків В. Дорніка та П. Ліба стосовно окупації України німецькими військами цю тему не розкривають до кінця, тобто з професійної військової точки зору, як військову операцію обмеженим контингентом німецьких та австро-угорських військ.
У статті досліджується другий етап проведення німецької операції лише в Україні від 20 лютого до 5 березня 1918 року, коли ще плани в першу чергу німецького командування не передбачали повної окупації всієї України. Особливістю стало уточнення угруповання німецьких та австро-угорських військ, які увійшли на територію України, їхні завдання та перебіг подій. Це має дати українським дослідникам краще розуміння, з ким зустрічалися та взаємодіяли українські формування військ Центральної Ради у цей період, які цілі ставило перед угрупованням як німецьке, так і австро-угорське командування, що, у свою чергу, вплинуло на подальший розвиток подій, продовження бойових дій на території Східної України на третьому етапі операції (з початку березня і до початку травня 1918 року).