Перспективи меморалізації теми Голодомору в музейному просторі
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(69).2018.153849Ключові слова:
Голодомор-геноцид, меморалізація, Memory Studies, «Меморіал жертв Голодомору», полідисциплінарний підхід, інноваційно-інтегративна платформа, колективна пам’ятьАнотація
У статті розглянуто перспективи меморалізації теми Голодомору-геноциду українського народу 1932–1933 рр. крізь призму створення музейного простору. У теоретичній площині зазначена проблема має розглядатися в рамках «меморіальної парадигми» соціально-гуманітарного знання, Memory Studies як важливого структурного складника полідисциплінарного підходу, тоді як на практиці це питання пов’язане зі створенням, функціонуванням і перспективами розвитку інноваційно-інтегративної платформи збереження пам’яті про Голодомор-геноцид українців, заснованій на співвідношенні й співпраці експозиційного, проектно-технологічного, науково-дослідного та освітнього компонентів. Взаємодія цих складових визначає концептуальне наповнення музею як універсуму, формує не просто інституцію, а музейне середовище як «живий» простір, що має потенціал до розвитку та володіє великою силою інформаційно-емоційного впливу.
Найбільше уваги приділено важливій ролі музею як простору меморалізації колективної пам’яті щодо трагічних подій, пов’язаних із Голодомором-геноцидом українського народу в 1932–1933 рр. Над розбудовою такого простору й працює колектив Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Він виконує не тільки національну і культурно-просвітницьку, але й цивілізаторську місію, поступово рухаючись у напрямку вироблення моделі організації постсучасної глобальної пам’яті.
Меморалізаційний потенціал музейного простору розглядається у тісному зв’язку з діяльністю «Меморіалу жертв Голодомору» як інституції, котра спрямовує всі зусилля на всебічне дослідження й осмислення трагічних подій 1932–1933 рр. в українській історії, збереження і відтворення колективної пам’яті про геноцид українського народу, формуючи тим самим нові локальні наративи про глобальне явище світової історії.
Посилання
ARZAMASTSEV, V. (1989). On the Semantic Structure of Museum Exhibition. In: Museum Studies. On the Way to the 21st Century Museum. Moscow. [in Rus.]
VAIDAKHER, F. (2005). General Museum Studies: A Study Guide. Lviv: Litopys, 632 p. [in Ukr.]
VASYLIEV, A. (2010). The Culture Unity and Variety of the Modern World in the Context of Memory Studies. In: Belaruskaia kultura na vmovakh glabalizatsii: materialy navukovai kanferentsii, prysviechanai 35-goddziu BDUKM, 3 sniezhnia 2010 g.). U 2 t. T. 1. (Belorussian Culture in the Conditions of Globalization: Proceedings of the Scientific Conference Devoted to the 35th Anniversary of Belorussian State University of Culture and Arts. December 2010). In 2 vol. Vol. 1). Minsk: Belorussian State University of Culture and Arts, pp. 18–31. [in Bel.]
GINIYATOVA, Ye., ROYZ, Ye. (2013). Transformation of Museum Space in the Conditions of New Visual Strategies. Izvestiya Tomskogo politekhnicheskogo universiteta (Proceedings of Tomsk State Polytechnic University), (6 (232)), pp. 297–300 [in Rus.]
What the Museum Should Be: Workshop of Joe Marsh and Sesile Martin from Jane Wentworth Associates (2013). Teorii i Praktiki (Theories and Practices). [online] Available at: http://theoryandpractice.ru/posts/6587-kakim-dolzhen-byt-muzey-vorkshop-dzho-marshi-sesilii-martin-iz-jane-wentworth-associates (Accessed 1 Dec. 2018). [in Rus.]
Proceedings of the International Scientific and Practical Conference “Holodomor of 1932–1933: The Losses of Ukrainian Nation”. October 2016). (2017). Kyiv: Olena Filiuk Publisher, 200 p. [in Ukr.]
MEGILL, A. (2007). Historical Epistemology. Moscow: Kanon+ OI “Reabilitatsiya”, 480 p. [in Rus.]
International Scientific and Practical Conference “Artificial Famines in Ukraine of the 20th Century: Conference Proceedings” (2018). Kyiv, 724 p. [in Ukr.]
RODIONOVA, D. (2015). The Technology of Augmented Reality as the Prospective Way to Develop Current Museum Space. Vestnik KemGUKI (Proceedings of Kemerovo State University of Culture), Vol. 33, pp. 51–57. [in Rus.]
ROMEDER, Yu. (1980). Methods and Means of Museum Work: Pedagogies of Providing Service for the Individual Visitor. In: Muzeyevedeniye i okhrana pamyatnikov: nauchno-referativnyi sbornik (Museum Studies and Monuments Protection: Scientific Collected Works). Moscow, pp. 6–11. [in Rus.]
TRUBINA, Ye. (2000). The Places of Memory, Monuments, and the “New” Democracy. Topos, (3), pp. 79–93. [in Rus.]
KHALBVAKS, M. (2005). Collective and Historical Memory. Neprikosnovennyi zapas (Emergency Store), (2–3 (40–41)), pp. 8–27. [in Rus.]
PIOTRKOVSKIY, M., BEZZUBOVA, O., DRIKKER, A. (2013). Philosophy of a Museum: A Study Guide. Moscow: Infra-M, 192 p. [in Rus.]
NORA, P., OZOUF, M., PUYMEGE, G., WINOCK, M. (1999). France-Memory. Saint Petersburg: Saint Petersburg State University Press, 328 p. [in Rus.]
SHOLA, T. (1987). The Subject and Specific Features of Museum Studies. Museum, (157), pp. 49–53. [in Rus.]
LEVY, D., SZNAIDER, N. (2002). Memory Unbound. The Holocaust and the Formation of Cosmopolitan Memory. European Journal of Social Theory, Vol. 5 (1), pp. 87–106. [in Eng.]
VIEL, А. (2005). An Object in All Its States: Words / Museum / Movement. Object of Museum Studies. Neuchâtel, pp. 51–80. [in Fr.]
HOOPER-GREENHILL, E. (2000). Museums and the Interpretation of Visual Culture. London – New York, 216 p. [in Eng.]
POULOT, D. (2009). Museum and Museum Studies. Paris: La Découverte, 128 p. [in Fr.]
YILMAZ, A. (2010). Memorialization as the Art of Memory: A Method to Analyse Memorials. Middle East Technical University Journal of the Faculty of Architecture, Vol. 1, pp. 267–280. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olesia Stasiuk Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).