DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(69).2018.153849

Перспективи меморалізації теми Голодомору в музейному просторі

Olesia Stasiuk

Анотація


У статті розглянуто перспективи меморалізації теми Голодомору-геноциду українського народу 1932–1933 рр. крізь призму створення музейного простору. У теоретичній площині зазначена проблема має розглядатися в рамках «меморіальної парадигми» соціально-гуманітарного знання, Memory Studies як важливого структурного складника полідисциплінарного підходу, тоді як на практиці це питання пов’язане зі створенням, функціонуванням і перспективами розвитку інноваційно-інтегративної платформи збереження пам’яті про Голодомор-геноцид українців, заснованій на співвідношенні й співпраці експозиційного, проектно-технологічного, науково-дослідного та освітнього компонентів. Взаємодія цих складових визначає концептуальне наповнення музею як універсуму, формує не просто інституцію, а музейне середовище як «живий» простір, що має потенціал до розвитку та володіє великою силою інформаційно-емоційного впливу.
Найбільше уваги приділено важливій ролі музею як простору меморалізації колективної пам’яті щодо трагічних подій, пов’язаних із Голодомором-геноцидом українського народу в 1932–1933 рр. Над розбудовою такого простору й працює колектив Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Він виконує не тільки національну і культурно-просвітницьку, але й цивілізаторську місію, поступово рухаючись у напрямку вироблення моделі організації постсучасної глобальної пам’яті.
Меморалізаційний потенціал музейного простору розглядається у тісному зв’язку з діяльністю «Меморіалу жертв Голодомору» як інституції, котра спрямовує всі зусилля на всебічне дослідження й осмислення трагічних подій 1932–1933 рр. в українській історії, збереження і відтворення колективної пам’яті про геноцид українського народу, формуючи тим самим нові локальні наративи про глобальне явище світової історії.


Ключові слова


Голодомор-геноцид; меморалізація; Memory Studies; «Меморіал жертв Голодомору»; полідисциплінарний підхід; інноваційно-інтегративна платформа; колективна пам’ять

Повний текст:

PDF

Посилання


ARZAMASTSEV, V. (1989). On the Semantic Structure of Museum Exhibition. In: Museum Studies. On the Way to the 21st Century Museum. Moscow. [in Rus.]

VAIDAKHER, F. (2005). General Museum Studies: A Study Guide. Lviv: Litopys, 632 p. [in Ukr.]

VASYLIEV, A. (2010). The Culture Unity and Variety of the Modern World in the Context of Memory Studies. In: Belaruskaia kultura na vmovakh glabalizatsii: materialy navukovai kanferentsii, prysviechanai 35-goddziu BDUKM, 3 sniezhnia 2010 g.). U 2 t. T. 1. (Belorussian Culture in the Conditions of Globalization: Proceedings of the Scientific Conference Devoted to the 35th Anniversary of Belorussian State University of Culture and Arts. December 2010). In 2 vol. Vol. 1). Minsk: Belorussian State University of Culture and Arts, pp. 18–31. [in Bel.]

GINIYATOVA, Ye., ROYZ, Ye. (2013). Transformation of Museum Space in the Conditions of New Visual Strategies. Izvestiya Tomskogo politekhnicheskogo universiteta (Proceedings of Tomsk State Polytechnic University), (6 (232)), pp. 297–300 [in Rus.]

What the Museum Should Be: Workshop of Joe Marsh and Sesile Martin from Jane Wentworth Associates (2013). Teorii i Praktiki (Theories and Practices). [online] Available at: http://theoryandpractice.ru/posts/6587-kakim-dolzhen-byt-muzey-vorkshop-dzho-marshi-sesilii-martin-iz-jane-wentworth-associates (Accessed 1 Dec. 2018). [in Rus.]

Proceedings of the International Scientific and Practical Conference “Holodomor of 1932–1933: The Losses of Ukrainian Nation”. October 2016). (2017). Kyiv: Olena Filiuk Publisher, 200 p. [in Ukr.]

MEGILL, A. (2007). Historical Epistemology. Moscow: Kanon+ OI “Reabilitatsiya”, 480 p. [in Rus.]

International Scientific and Practical Conference “Artificial Famines in Ukraine of the 20th Century: Conference Proceedings” (2018). Kyiv, 724 p. [in Ukr.]

RODIONOVA, D. (2015). The Technology of Augmented Reality as the Prospective Way to Develop Current Museum Space. Vestnik KemGUKI (Proceedings of Kemerovo State University of Culture), Vol. 33, pp. 51–57. [in Rus.]

ROMEDER, Yu. (1980). Methods and Means of Museum Work: Pedagogies of Providing Service for the Individual Visitor. In: Muzeyevedeniye i okhrana pamyatnikov: nauchno-referativnyi sbornik (Museum Studies and Monuments Protection: Scientific Collected Works). Moscow, pp. 6–11. [in Rus.]

TRUBINA, Ye. (2000). The Places of Memory, Monuments, and the “New” Democracy. Topos, (3), pp. 79–93. [in Rus.]

KHALBVAKS, M. (2005). Collective and Historical Memory. Neprikosnovennyi zapas (Emergency Store), (2–3 (40–41)), pp. 8–27. [in Rus.]

PIOTRKOVSKIY, M., BEZZUBOVA, O., DRIKKER, A. (2013). Philosophy of a Museum: A Study Guide. Moscow: Infra-M, 192 p. [in Rus.]

NORA, P., OZOUF, M., PUYMEGE, G., WINOCK, M. (1999). France-Memory. Saint Petersburg: Saint Petersburg State University Press, 328 p. [in Rus.]

SHOLA, T. (1987). The Subject and Specific Features of Museum Studies. Museum, (157), pp. 49–53. [in Rus.]

LEVY, D., SZNAIDER, N. (2002). Memory Unbound. The Holocaust and the Formation of Cosmopolitan Memory. European Journal of Social Theory, Vol. 5 (1), pp. 87–106. [in Eng.]

VIEL, А. (2005). An Object in All Its States: Words / Museum / Movement. Object of Museum Studies. Neuchâtel, pp. 51–80. [in Fr.]

HOOPER-GREENHILL, E. (2000). Museums and the Interpretation of Visual Culture. London – New York, 216 p. [in Eng.]

POULOT, D. (2009). Museum and Museum Studies. Paris: La Découverte, 128 p. [in Fr.]

YILMAZ, A. (2010). Memorialization as the Art of Memory: A Method to Analyse Memorials. Middle East Technical University Journal of the Faculty of Architecture, Vol. 1, pp. 267–280. [in Eng.]




Copyright (c) 2019 автор і журнал

ISSN 2413-7103 (Online), ISSN 2413-7065 (Print).

© "Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України, 2001-2019.