Перспективи меморалізації теми Голодомору в музейному просторі

Olesia Stasiuk

doi:10.30840/2413-7065.4(69).2018.153849

Автор(и)

Olesia Stasiuk Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», Україна https://orcid.org/0000-0002-9527-982X

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(69).2018.153849

Ключові слова:

Голодомор-геноцид, меморалізація, Memory Studies, «Меморіал жертв Голодомору», полідисциплінарний підхід, інноваційно-інтегративна платформа, колективна пам’ять

Анотація

У статті розглянуто перспективи меморалізації теми Голодомору-геноциду українського народу 1932–1933 рр. крізь призму створення музейного простору. У теоретичній площині зазначена проблема має розглядатися в рамках «меморіальної парадигми» соціально-гуманітарного знання, Memory Studies як важливого структурного складника полідисциплінарного підходу, тоді як на практиці це питання пов’язане зі створенням, функціонуванням і перспективами розвитку інноваційно-інтегративної платформи збереження пам’яті про Голодомор-геноцид українців, заснованій на співвідношенні й співпраці експозиційного, проектно-технологічного, науково-дослідного та освітнього компонентів. Взаємодія цих складових визначає концептуальне наповнення музею як універсуму, формує не просто інституцію, а музейне середовище як «живий» простір, що має потенціал до розвитку та володіє великою силою інформаційно-емоційного впливу.
Найбільше уваги приділено важливій ролі музею як простору меморалізації колективної пам’яті щодо трагічних подій, пов’язаних із Голодомором-геноцидом українського народу в 1932–1933 рр. Над розбудовою такого простору й працює колектив Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Він виконує не тільки національну і культурно-просвітницьку, але й цивілізаторську місію, поступово рухаючись у напрямку вироблення моделі організації постсучасної глобальної пам’яті.
Меморалізаційний потенціал музейного простору розглядається у тісному зв’язку з діяльністю «Меморіалу жертв Голодомору» як інституції, котра спрямовує всі зусилля на всебічне дослідження й осмислення трагічних подій 1932–1933 рр. в українській історії, збереження і відтворення колективної пам’яті про геноцид українського народу, формуючи тим самим нові локальні наративи про глобальне явище світової історії.

Біографія автора

Olesia Stasiuk, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»

Олеся Стасюк

кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»

Посилання

ARZAMASTSEV, V. (1989). On the Semantic Structure of Museum Exhibition. In: Museum Studies. On the Way to the 21st Century Museum. Moscow. [in Rus.]

VAIDAKHER, F. (2005). General Museum Studies: A Study Guide. Lviv: Litopys, 632 p. [in Ukr.]

VASYLIEV, A. (2010). The Culture Unity and Variety of the Modern World in the Context of Memory Studies. In: Belaruskaia kultura na vmovakh glabalizatsii: materialy navukovai kanferentsii, prysviechanai 35-goddziu BDUKM, 3 sniezhnia 2010 g.). U 2 t. T. 1. (Belorussian Culture in the Conditions of Globalization: Proceedings of the Scientific Conference Devoted to the 35th Anniversary of Belorussian State University of Culture and Arts. December 2010). In 2 vol. Vol. 1). Minsk: Belorussian State University of Culture and Arts, pp. 18–31. [in Bel.]

GINIYATOVA, Ye., ROYZ, Ye. (2013). Transformation of Museum Space in the Conditions of New Visual Strategies. Izvestiya Tomskogo politekhnicheskogo universiteta (Proceedings of Tomsk State Polytechnic University), (6 (232)), pp. 297–300 [in Rus.]

What the Museum Should Be: Workshop of Joe Marsh and Sesile Martin from Jane Wentworth Associates (2013). Teorii i Praktiki (Theories and Practices). [online] Available at: http://theoryandpractice.ru/posts/6587-kakim-dolzhen-byt-muzey-vorkshop-dzho-marshi-sesilii-martin-iz-jane-wentworth-associates (Accessed 1 Dec. 2018). [in Rus.]

Proceedings of the International Scientific and Practical Conference “Holodomor of 1932–1933: The Losses of Ukrainian Nation”. October 2016). (2017). Kyiv: Olena Filiuk Publisher, 200 p. [in Ukr.]

MEGILL, A. (2007). Historical Epistemology. Moscow: Kanon+ OI “Reabilitatsiya”, 480 p. [in Rus.]

International Scientific and Practical Conference “Artificial Famines in Ukraine of the 20th Century: Conference Proceedings” (2018). Kyiv, 724 p. [in Ukr.]

RODIONOVA, D. (2015). The Technology of Augmented Reality as the Prospective Way to Develop Current Museum Space. Vestnik KemGUKI (Proceedings of Kemerovo State University of Culture), Vol. 33, pp. 51–57. [in Rus.]

ROMEDER, Yu. (1980). Methods and Means of Museum Work: Pedagogies of Providing Service for the Individual Visitor. In: Muzeyevedeniye i okhrana pamyatnikov: nauchno-referativnyi sbornik (Museum Studies and Monuments Protection: Scientific Collected Works). Moscow, pp. 6–11. [in Rus.]

TRUBINA, Ye. (2000). The Places of Memory, Monuments, and the “New” Democracy. Topos, (3), pp. 79–93. [in Rus.]

KHALBVAKS, M. (2005). Collective and Historical Memory. Neprikosnovennyi zapas (Emergency Store), (2–3 (40–41)), pp. 8–27. [in Rus.]

PIOTRKOVSKIY, M., BEZZUBOVA, O., DRIKKER, A. (2013). Philosophy of a Museum: A Study Guide. Moscow: Infra-M, 192 p. [in Rus.]

NORA, P., OZOUF, M., PUYMEGE, G., WINOCK, M. (1999). France-Memory. Saint Petersburg: Saint Petersburg State University Press, 328 p. [in Rus.]

SHOLA, T. (1987). The Subject and Specific Features of Museum Studies. Museum, (157), pp. 49–53. [in Rus.]

LEVY, D., SZNAIDER, N. (2002). Memory Unbound. The Holocaust and the Formation of Cosmopolitan Memory. European Journal of Social Theory, Vol. 5 (1), pp. 87–106. [in Eng.]

VIEL, А. (2005). An Object in All Its States: Words / Museum / Movement. Object of Museum Studies. Neuchâtel, pp. 51–80. [in Fr.]

HOOPER-GREENHILL, E. (2000). Museums and the Interpretation of Visual Culture. London – New York, 216 p. [in Eng.]

POULOT, D. (2009). Museum and Museum Studies. Paris: La Découverte, 128 p. [in Fr.]

YILMAZ, A. (2010). Memorialization as the Art of Memory: A Method to Analyse Memorials. Middle East Technical University Journal of the Faculty of Architecture, Vol. 1, pp. 267–280. [in Eng.]