Географія звукових ландшафтів міста Полтави
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(71).2019.169642Посилання
Акустика: справочник / А. П. Ефимов, А. В. Никонов, М. А. Сапожков, В. И. Шоров; под ред. М. А. Сапожкова. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Радио и связь, 1989. 336 с.
Андреева Е. Д. Звуковой ландшафт как реальный объект и исследовательская проблема. Экология культуры. 2000. № 2. С. 76–85.
Архів погоди у Полтаві. URL: https://pogoda.meta.ua/Poltavska/Poltavskyi/Poltava/archive
Байтеряков О. З. Структурно-логічна модель формування міського звукового ландшафту. Часопис картографії. 2016. Вип. 16. С. 86–99.
Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. , Костіков І. Ю. Основи екології: підручник. 2-ге вид. Київ: Либідь, 2005. 408 с.
Безлюбченко О. С., Завальний О. В., Черноносова Т. О. Планування і благоустрій міст: навч. посібник для студентів усіх форм навчання та слухачів другої вищої освіти за напрямом підготовки 0921 (6.060101) – «Будівництво». Харків: ХНАМГ, 2011. 191 с.
Беручашвили Н. Л. Геофизика ландшафта: учеб. пособие для геогр. спец. вузов. Москва: Высшая школа, 1990. 287 с.
Вершинин С. Е. Повседневный звуковой ландшафт города как поле межэтнических взаимодействий. Современный город: социальность, культуры, жизнь людей. Материалы XVII Международной научно-практической конференции гуманитарного университета 14–15 апреля 2014 г. Т. 1. Екатеринбург, 2014. С. 79– 82.
Гельфанд С. А. Слух: введение в психологическую и физиологическую акустику / пер. с англ. Москва: Медицина, 1984. 352 с.
Гродзинський М. Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: монографія. У 2-х т. Київ: ВПЦ Київський університет, 2005. Т. 2. 503 с.
Денисик Г. І. Антропогенне ландшафтознавство: навчальний посібник. Ч. І. Глобальне антропогенне ландшафтознавство. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К», 2012. 336 с.
Дідковський В. С. Шум і вібрація: підручник. Київ: Вища школа, 1995. 263 с.: іл.
Ісаєнко В. М. Інженерна екологія: підручник з теорії і практики сталого розвитку. Київ: Книжкове вид-во НАУ, 2006. 492 с.
Інститут розвитку міста. URL: http://www.rada-poltava.gov.ua/people/irm/
Канський В. С., Канська В. В. Звуковий ландшафт: поняття та підходи до класифікації. Серія Географія. Випуск 28. 2016. № 3–4. С. 76–85.
Мамай И. И. Динамика ландшафтов: методика изучения. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1992. 167 с.
Матасов В. М. Проблемы изучения звуковых ландшафтов. Современные проблемы ландшафтоведения и геоэкологии: материалы IV Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения проф. В. А. Дементьева. Минск, 2008. С. 73–75.
Пащенко В. М. Ландшафт – інтегратор географічної думки. Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. Зб. наук. праць. Київ, 1999. С. 9–16.
Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. Видання 2-ге, доп. і перероб. / за ред. К. О. Маца. Полтава: Полтавський літератор, 1998. 336 с.
Солуха Б. В., Фукс Г. Б. Міська екологія: навч. пос. Київ: КНУБА, 2004. 338 с.
Трухин В. И., Показеев К. В., Куницын В. Е. Общая и экологическая геофизика. Москва: ФИЗМАТЛИТ, 2005. 576 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Rostyslav Demchenko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).