DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(71).2019.170672

Україна у геополітиці великих держав під час Першої світової війни 1914–1918 років

Mykhailo Slobodianiuk

Анотація


Перша світова війна 1914–1918 років спричинилася до докорінної зміни геополітичного устрою світу. Одним із чинників цих змін стало пробудження України до державного життя, як і багатьох інших, до цього часу підкорених націй. Але, на жаль, українська історіографія приділяє увагу переважно внутрішньополітичним проблемам цього періоду і практично не дає чіткої відповіді на питання – а що б було з Україною у разі перемоги у Першій світовій війні тієї чи іншої сторони (країн Антанти чи Четверного блоку), яке місце українська проблема займала у геополітиці держав, що воювали, які погляди на подальшу долю України вони мали, як це відбивалося у реальній політиці щодо України. Тому важливо розглядати долю України не лише через призму національно-визвольної боротьби, якій, цілком зрозуміло, приділяється головна увага в українській історіографії і яка таки заклала фундамент майбутньої української державної незалежності, а й відповідно до геополітичних планів тогочасних так званих «великих» держав, які зійшлися у смертельній сутичці за панування у світі (Російської імперії, Німеччини, Австро-Угорщини, Франції та Великобританії). Можна отримати чіткий результат: якщо б перемогла Антанта, то Україна (й українська національна справа) могла бути остаточно похована Російською імперією. Жодна з країн Антанти не розглядала Україну як самостійну країну або навіть у вигляді федеративної частини Росії, на відміну від Польщі, країн Прибалтики, Фінляндії, Чехословаччини, країн Балканського півострова. Перемога Російської імперії могла остаточно поставити крапку в існуванні України навіть як просто окремого регіону, а українців – як самостійної нації. Однак у разі перемоги Німеччини та Австро-Угорщини для України все ж залишався якийсь мізерний шанс стати окремою національною державою, звісно, у вигляді васала цих країн-переможниць. Однак ми знаємо багато історичних прикладів, коли така урізана державність у майбутньому переходила у справжню. Операції німецьких військ в Україні у 1918 році та відновлення уряду Центральної Ради давали можливість реалізувати ці плани. Навіть при присутності німецьких військ в Україні була певна можливість будувати національну країну з усіма атрибутами державності. Досвід Гетьманщини це показав. Але поразка у Першій світовій війні і капітуляція Німеччини 11 листопада 1918 року ці можливості остаточно поховали, і в України залишився лише один шлях до державності – збройна боротьба з численними ворогами з усіх боків.


Ключові слова


геополітика; Україна; Антанта; Російська імперія; Німеччина; доля

Повний текст:

PDF

Посилання


Utkin, A. (2002). World War I. Moscow: Eksmo. [in Rus.]

Soldatenko, V. (1999). Ukrainian Revolution. A Historical Essay: A Monograph. Kyiv: Lybid. [in Ukr.]

Mẹdrzecki, W. (2000). German Military Intervention in Ukraine in 1918. Warsaw: DIG. [in Pol.]

The End of the War. June 1918 – November 1919, Vol. 4 of Colonel House’s Archives. (1944). Moscow: OGIZ Political Literature. [in Rus.]

Uiler-Benet, Dzh. (2009). Peace of Brest-Litovsk. Victories and Defeats of the Soviet Diplomacy. Moscow: ZAO Tsentrpoligraf. [in Rus.]

MilYukov, P. (1992). Memoirs. Moscow. [in Rus.]

Gofman, M. (1929). Notes and Diaries of 1914–1918. Leningrad: Gosizdat. [in Rus.]

Paleolog, M. (2003). An Ambassador’s Diary. Moscow: Zakharov. [in Rus.]

Dornik, V., ed., et al. (2015). Ukraine between Self-Determination and Occupation: 1917–1922. Kyiv: Nika-Tsentr. [in Ukr.]




Copyright (c) 2019 автор і журнал

ISSN 2413-7103 (Online), ISSN 2413-7065 (Print).

© "Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України, 2001-2019.