Олесь Гончар і Джером Селінджер: жанрові константи і стильові модифікації новели ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(71).2019.170928Посилання
Белов С. Парадоксы Дж. Сэлинджера. Литературное обозрение. 1985. № 2. С. 61 – 64.
Братко В. Письменник, якого завжди будуть читати. До вивчення творчості Дж. Д. Селінджера у школі. Зарубіжна література в навчальних закладах. 2002. № 1. С. 43 – 47.
Бурлакова І. Поетика новели в рецепції сучасного літературознавства. URL: http://res.in.ua/burlakova-i-v-institut-filologiyi-kiyivsekogo-nacionalenogo
Галинская И. Л. Тайнопись Сэлинджера. URL: http://vm.msun.ru/Litsalon/Galinska.htm
Гончар О. Чари-Комиші. Київ, 1975. 319 с.
Денисенко О. В. До інтерпретації жанру новели у світовому літературознавстві. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74364
Денисюк І. Жанрові проблеми новелістики. Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст.: зб. наук. пр. / відпов. ред. М. Т. Яценко. Київ, 1986. С. 6 – 49.
Денисюк І. Новела чи оповідання? Жовтень. 1966. № 4. С. 92 – 98.
Денисюк І. Поетика новели. Жовтень. 1969. № 10. С. 127−134.
Зінченко Н. Образи-символи у повоєнних новелах О. Гончара. URL: http://lib.pnpu.edu.ua/files/dovid/Goncharu95.pdf
Зверев А. М. Сэлинджер: тоска по неподдельности. Сэлинджер Дж. Выше стропила, плотники. Харьков, 1999. С. 455–471.
Козакова Л. Мотивний аналіз наративного дискурсу малої прози Олеся Гончара. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2003. Вип. 14. С. 35 – 38.
Колінько О. П. «Цілий світ у краплі води»: щодо проблеми дефініції жанру новели. URL: http://litmisto.org.ua/?p=25871
Колінько О. П. Модерністська новела (до проблематики типології). Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. 2014. Вип. 1. С. 105 – 112.
Ленська С. В. Жанрова специфіка малих епічних форм у теоретико-літературознавчому дискурсі. URL: http://nbuv.gov.ua
Ленська С. В. Українська мала проза 1920 – 1960-х років: ідейно-тематичні домінанти, жанрові моделі і стильові стратегії. URL: http://shron1.chtyvo.org.ua/Lenska_Svitlana/Ukrainska_mala_proza_1920__1960- h_rokiv_ideintematychni_dominanty_zhanrovi_modeli_i_stylovi
Літературознавча енциклопедія: у двох томах / автор-укл. Ю. І. Ковалів. Київ, 2007. Т. 1. 2007. 608 с.
Літературознавча енциклопедія: у двох томах / автор-укл. Ю. І. Ковалів. Київ, 2007. Т. 2. 2007. 624 с.
Літературознавчий словник–довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. Київ, 1997. 752 с.
Макловська Л. Я. Контекст осягаємо через текст. Матеріал до вивчення оповідань Дж. Селінджера. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2001. № 4. С. 38 – 41.
Оленєва В. Два світи Дж. Селінджера. Дніпро. 1968. № 12. С. 133 – 138.
Погребенник В. Ф., Панченко В. Є. Українська література. 11 клас: підручник для середньої загальноосвітньої школи. Київ, 2000. 496 с.
Подлісецька О. Поетика новели в історичному аспекті. URL: http://psl.onu.edu.ua/article
Рибалко І. В., Ткач Л. М. Жанр новели в українському історико-літературному процесі ХІХ–ХХ століть: навч. посібник. Дніпропетровськ, 2014. 52 с.
Росстальна О. А. Визначення жанрової дефініції short story в літературознавстві ХІХ–ХХ ст. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. 2010. С. 31 – 34.
Селінджер Дж. Д. Дев’ять оповідань. Харків, 2012. 224 с.
Семенчук І. Діалектика душі (О. Гончар – майстер психологічної новели). URL: http://md-eksperiment.org/post/20170311-dialektika-dushi-o-gonchar-majster-psihologichni
Семенчук І. Р. Портрет як засіб психологічної характеристики героїв у новелах Олеся Гончара. Радянське літературознавство. 1959. № 6. С. 26 – 36.
Сергиенко И. В., Набоков В. В. О художественных особенностях новеллы Дж. Д. Сэлинджера «Хорошо ловится рыбка-бананка». Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2013. № 3 (21). Часть 1. С. 164 – 168.
Ситник О. Жанровий код новели та його модерністська трансформація. Філологічні науки. 2014. № 18. С. 50 – 54.
Тарнавська М. Особливості функціонування та переклад деталі як засобу створення підтексту (на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «І ці вуста, і очі зелені…»). Наукові записки. Філологічні науки. Вип. 95 (1). С. 439 – 443.
Теорія літератури / за наук. ред. О. Галича. Київ, 2001. 488 с.
Ткаченко А. Мистецтво слова: вступ до літературознавства: підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. 2-ге вид., виправлене і доповнене. Київ, 2003. 448 с.
Фащенко В. Новела і новелісти. Київ, 1968. 265 с.
Фащенко В. У глибинах людського буття: літературознавчі студії / упор. М. М. Фащенко, В. Г. Полтавчук. Одеса, 2005. 640 с.
Федосій О. О. До проблеми ототожнення понять «новели» та «оповідання». Наукові записки. Літературознавство. № 41. С. 224 – 233. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle
Чеботарьова А. М. Естетичні погляди Дж. Д. Селінджера. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64
Юрчук О. Новела у світлі історичної поетики: проблеми типології жанру: автореф. дис. канд. філол. наук. Київ, 1999. 19 с. URL: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/30554.html
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olena Fomenko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).