Українознавчий науковий дискурс: домінанти комунікативних проєкцій
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(71).2019.172222Ключові слова:
українознавство, науковий дискурс, комунікативні проєкції, українськість, українствоАнотація
Завдання українознавства як науки та викладової дисципліни розглянуто із застосуванням інформаційного та комунікаційного полів сучасної гуманітаристики. Сучасне українознавство має відповідати на сьогоденні гуманітарні та культурні виклики, помножуючи науковий арсенал україноцентричних знань, що дедалі частіше набуватимуть домінантного становища. Задля цього в сучасному українознавстві здійснюються подальші напрацювання з найвідповідніших можливостей вивчення, добирання й обґрунтування способів вивчення, а відтак – пропагування вивченого. Виклики, що постають перед сучасним українознавством, походять з кількох джерел – це: глобалізація, лібералізм, неоконсерватизм. Наголошено, що ідеологія, містячи виразний системотворчий чинник, у подальшому ґрунтує епохальний поступ як у науковому житті, так і в державотворчих рухах. У своєму змістовому структуруванні поняття «ідеологія», де увиразнюється наукова системотворчість, якнайбільше відбиває завдання українознавства і в ХІХ, і ХХ–ХХІ століттях – системність та складносистемність (надсистемність) знань про Україну та українців. Підтверджено, що українознавство – це наука (наукова система) україноцентричних знань, що розглядає феномени українського культуротворчого та державотворчого фактуму. Зауважено, що при окресленні завдань українознавства не слід забувати про справу «системної пайдеї». Цей процес з україноцентричного навчання та виховання, відтак – наповнення шкільного навчально-виховного простору україноцентричними знаннями та викладовими підходами. Питома можливість українознавчого синтезування та систематизування має бути особливим запитом сучасної української школи, де пропагуються сумарні підходи до здобування знань. Завдяки такій сумі знань укладатиметься система українознавчої як україноцентричної комунікації. Сама держава на основі такого знаннєвого досвіду діятиме як система взаємин, що здійснюються лише в координатах відкритого суспільства та постійно «прилюдної» держави (public state).
Посилання
Barash, R. (2017). Political Language Games: Playing Russian. In: F. Daudov, S. Fedorov, eds., Nations and Ethnicity in the Humanities. Ethnic, Protonational, and National Narratives: Formation and Representation. Saint Petersburg: Aleteyya, pp. 151–164. [in Rus.]
Bidni, D. (2006). Cultural Dynamics and the Search of Origins. In: Anthology of Cultural Studies. Interpretation of Culture. (“Cultural Studies Series. 20th Century”), 2nd ed. Saint Petersburg: Saint Petersburg University Press, pp. 305–420. [in Rus.]
Gryakalov, N. (2015). The Human Lots: Essays on Total Anthropology. Saint Petersburg: DMITRIY BULANIN, 438 p. [in Rus.]
European Dictionary of Philosophies: The Untranslatable Vocabulary. (2016). Vol. 4. Kyiv: DUKH I LITERA, 440 p. [in Ukr.]
Yermolenko, V. (2018). Unsteady Ideologies. Ideas and Politics in Europe of the 19th–20th Centuries. Kyiv: DUKH I LITERA, 400 p. [in Ukr.]
Yefremov, S. (1995). The History of Ukrainian Literature. Kyiv: Femina, 685 p. [in Ukr.]
Karneyro, R. (2006). The Cultural Process. In: Anthology of Cultural Studies. Interpretation of Culture. (“Cultural Studies. 20th Century” Series), 2nd ed. Saint Petersburg: Saint Petersburg University Press, pp. 421–238. [in Rus.]
KrEber, A. (2006). Configurations of Cultural Development. In: Anthology of Cultural Studies. Interpretation of Culture. (“Cultural Studies. 20th Century” Series), 2nd ed. Saint Petersburg: Saint Petersburg University Press, pp. 464–296. [in Rus.]
Kun, T. (1977). The Structure of Scientific Revolutions. Moscow: Progress, 300 p. [in Rus.]
Protsenko, O., Lisovyi, V. (2010). Nationalism: Anthology. (“Political Ideologies” Series). 3rd ed. Kyiv: Prostir, Smoloskyp, xliv. + 684 p. [in Ukr.]
Nechui-Levytskyi, I. (1980). Stories, Vol. 2 of Works in Two Volumes. Kyiv: Dnipro, 237 p. [in Ukr.]
Nudha, H. (1982). The First Masters and Doctors: Ukrainian Students at European Universities of the 14th–18th Centuries. Zhovten, (3), pp. 89–102. [in Ukr.]
Rumyantseva, O., Faybyshenko, V., Shemanov, A. (2017). Man and His Other: On the History of Subjectivity. Saint Petersburg: Aleteyya, 384 p. [in Rus.]
Taratukhina, Yu., Tsyganova, L., Tkalenko, D. (2019). Intercultural Communication in the Information Society: A Training Manual. Moscow: Higher School of Economics Press, 255, [1] p. [in Rus.]
Obushnyi, M., ed., (2008). Ukrainian Studies: A Textbook for Students of Higher Educational Institutions. Kyiv: “Kyiv University” Publishing Center, 672 p. [in Ukr.]
Kudrytskyi, A., ed., et al. (1987). Ukrainian Soviet Encyclopedic Dictionary: In 3 vol., 2nd ed. Kyiv: Holovna redaktsiia URE, 736 p. [in Ukr.]
Ushkalov, L. (2019). Charm of the Energy: Mykhailo Drahomanov. (“Cultural Figures” Series). Kyiv: DUKH I LITERA, 600 p. [in Ukr.]
Tsipko, A. (2015). Spiritual Stairs of Ancient Ukrainian Verbal Culture. Kyiv: Lesia, 747, XVI p. [in Ukr.]
Tsipko, A. (2011). The World-Creative Ground in the Formation and Existence of the Ukrainian Community on the Background of General Experience in Using the Community Essence. Ukrainoznavchyi almanakh (Ukrainian Studies Almanac), (5), pp. 182–186. [in Ukr.]
Tsipko, A. (2001). Ukraine and the Near East. In: V. Rezanenko, A. Tsipko, comps., Ukraine and the East: A Panorama of Cultural and Community Relations: A Monograph. Kyiv: Ukrainian Publishing Union, pp. 5–109. [in Ukr.]
Tsipko, A. (2015). Ukrainian Verbal Culture: System Mode of Communality. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 2 (55), pp. 114–119. [in Ukr.]
Tsipko, A. (2010). Forms of Ukrainian Studies in the 19th–21st Centuries: From Ukrainian Studies to Ukrainology. Ukrainoznavchyi almanakh (Ukrainian Sudies Almanac), Vol. 3, pp. 145–150. [in Ukr.]
Shuhurov, M. (1882). The Unrealized University in Novgorod-Seversk (Two Letters about It in 1802–1803) [1. A Letter of the Little Russian Governor-General and Prince A. Kurakin to the Director of the Novgorod-Seversk School I. Khalanskyi; 2. Letter from I. Khalanskyi to A. Kurakin]. Kievskaya starina (Kiev Antiquities), Vol. 1 (3), pp. 592–597. [in Rus.]
Yakovenko, N. (2002). A Parallel World: Studying the History of Ideas in Ukraine in the 16th–17th Centuries. Kyiv: Krytyka, 416 p. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anatolii Tsipko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
