Про шляхи дослідження прихованого західного дискурсу в радянській філософії
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(71).2019.172252Ключові слова:
історія філософії, радянська філософія, ідеологія, прихований західний дискурс, «філософська контрабанда», архівиАнотація
У статті йдеться про способи дослідження радянської філософії. Зазначається про те, що цей феномен, окрім ідеологічно накинутих сюжетів, містить у собі приховані західні дискурси. Тому наголошено на пошуку «нетрадиційних» історико-філософських методів та засобів дослідження радянської філософії.
Ситуація із дослідженнями радянської філософії не є такою вже й однозначною. З одного боку, ніби й присутня велика кількість історико-філософських студій, присвячених цьому періоду. Проте, з другого – ці дослідження почасти є несистемними, а інколи занадто мемуарними, тобто неінформативними. Можна віднайти багато пояснень цьому, але найголовніше – це витискання такого травматичного досвіду і небажання розставити всі крапки над «і». Тобто радянський період в історії філософії України не дуже розлого тематизований та досліджений, натомість прихований і міфологізований.
Ті дослідження, які наразі маємо, вказують або на відсутність філософування як такого у радянський період, або на присутність в офіційній ідеологізованій філософії прихованого західного дискурсу. Хибою перших є усунення самого феномену «радянська філософія» з корпусу історико-філософських досліджень. Хибою ж інших є виявлення цього західного дискурсу традиційними історико-філософськими способами й за допомогою узвичаєних засобів. Натомість підтвердження цієї тези потребує більш тонкої філософської оптики та залучення дещо інших чи нетрадиційних історико-філософських методів.
Звернення до радянських філософських першоджерел без спеціальної попередньої підготовки радше приховуватиме їхній сенс, ніж відкриватиме його. Цікавішим та евристично перспективнішим виглядає дослідження різного роду архівів, конспектів, нотаток, мемуарів, які можуть вказати на появу того чи іншого поняття, а також його приховування чи маскування у традиційних радянських міфологемах та сюжетах.
Посилання
BILYI, O. (2009). Self-Censorship and Philosophical Discourse. Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp. 20–22. [in Ukr.]
HORAK, A. (2009). A Plethora. Kyiv: Stylos, 365 p. [in Rus., Ukr.]
KOBETS, R. (2009). Get Away from Marxism! or The Experience of Denying Soviet Philosophy. Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp. 22–24. [in Ukr.]
LISOVYI, V. (2007). Ukrainian Philosophical Thought of the 1960s–1980s (the second article). Filosofska dumka (Philosophical Thought), (4), pp. 117–140. [in Ukr.]
LISOVYI, V. (2007). Ukrainian Philosophical Thought of the 1960s–1980s (the first article). Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp. 117–139. [in Ukr.]
LOI, A. (2009). Distorted Philosophy. Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp. 25–28. [in Ukr.]
LOI, A. (2003). The Philosophy and Worldview of Late Marxism. In: Filosofsko-antropolohichni studii–2003 (Studies in Philosophy and Anthropology 2003), pp. 103–130. [in Ukr.]
LIUTYI, T. (2009). Who Needs “Soviet Philosophy”? Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp. 28–32. [in Ukr.]
LIAKH, V. (2015). “The Predecessors’ Achievements Are Measured by the Ability of the Ukrainian Philosophy to Adapt to New Reality”. Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp. 16–19. [in Ukr.]
MINAKOV, M. (2009). Tenebrae seu lux ex oriente? Re-Evaluation of Soviet Philosophy in the Contemporary Anglo-American Historiography. Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp. 103–116. [in Ukr.]
MINAKOV, M. (2009). The Uncanny Influence of Totalitarianism: Soviet Philosophy and the Contemporary Intellectual Landscape. Ukraina Moderna, (3 (14)), pp. 207–227. [in Ukr.]
KEBULADZE, V., ed., (2015). Knowledge Policies and Scientific Communities. Vilnius: European Humanities University Press, 210 p. [in Rus.]
POPOVYCH, M. (2009). On the Culture of Philosophy in the Country Named the “USSR”. Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp. 5–15. [in Ukr.]
PROLEYEV, S. (2003). Thought and Fear: Soviet Philosophy as a Situation of Thinking. In: Piznii radianskyi marksyzm ta sohodennia: Filosofsko-antropolohichni studii–2003 (Late Soviet Marxism and the Present Day. Studies in Philosophy and Anthropology 2003). Kyiv: Stylos, pp. 28–41. [in Rus.]
ROZHENKO, M. (1996). The Tragedy of the Academician Yurynets (Some Strokes to the History of Ukrainian Philosophy of the Soviet Era). Kyiv: Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury, 190 p. [in Ukr.]
TABACHKOVSKYI, V. (2002). In Search of the Unlost Time. Essays on the Creative Heritage of the Philosophers of the Sixties. Kyiv: Parapan, 300 p. [in Ukr.]
TYKHOLAZ, A. (1998). Soviet and Post-Soviet Mythology in the Light of the Philosophy of Mythology. Dukh i litera, (3–4), pp. 84-91. [in Ukr.]
TKACHUK, M. (2010). Philosophical Education in the Soviet Ukraine: The Experience of Understanding Historical Documents and Archival Materials. Filosofska dumka (Philosophical Thought), (6), pp. 35–67. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Maksym Kotsiuba Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).