Апологетика та критика псевдонаукових гіпотез українського етногенезу: історіографічний дискурс
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(72).2019.176965Ключові слова:
Україна, український етногенез, концепції доісторичного походження українців, історіографічний дискурс, українознавствоАнотація
У статті окреслено головні положення псевдонаукових гіпотез походження українців та наведено їх критичний аналіз, відображений у працях сучасних вітчизняних дослідників. Виявлено, що після відновлення української державності в кінці ХХ ст. посилився інтерес громадськості до етногенетичної проблематики та з’явилося безліч теорій щодо походження українців. З’ясовано, що, за Ю. Шиловим, українська етногенетична модель має такий вигляд: араттійці – трипільці – арійці – слов’яни – руси – українці; згідно з поглядами Ю. Канигіна, українці – прямі нащадки аріїв, «народ Божий», про яких написано у Біблії і яким належить особлива месіанська роль; за концепцією І. Каганця, український народ має три окремих етноси, які послідовно змінювали один одного, а саме – етноси антів, русичів і козаків (до якого відносяться всі сучасні українці); згідно з поглядами П. Кононенка, працивілізацією українців була трипільська, а праукраїнський етнос остаточно сформувався у процесі синтезу слов’янської матриці та ядранських, арменоїдних, нордичних домішок на ґрунті антсько-склавинських державних об’єднань; відповідно до концепції С. Плачинди, українська нація (народ) зародилася у палеоліті, остаточно сформувалася вже в енеоліті, а далі активно опанувала майже всю Євразію, за В. Бебиком, ланцюг становлення і трансформації українського етносу виглядає таким чином: теукри – скіфи – арії – українці. Показано, що сучасних представників квазітеорій доісторичного походження українців об’єднує ідея про винятковість українського етногенезу та месіанство українського народу. Доведено, що переважна більшість цих дослідників нехтує науковим обґрунтуванням власних концепцій, цим самим вводячи в оману не лише пересічних українців, а й цілковито дискредитуючи українську науку як у європейському, так і у світовому науковому дискурсі.Посилання
Archaeology of Ukraine: A Course of Lectures: A Study Guide. (2005). Kyiv: Lybid, 504 p. [in Ukr.]
BebyK, V. (2008). Special Information Operations “Outskirts” and “Jesus Christ”. In: Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn: zbirnyk naukovykh prats (u dvokh chastynakh) (Topical Problems of International Relations: Collected Scientific Works), Vol. 80, Part I (in two parts). Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv, Institute of International Relations, pp. 9–17. [in Ukr.]
BebyK, V. (2009). The Political Philosophy of the Scythian Aryans: A View from the Past. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii: zbirnyk naukovykh prats (Humanities Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy: Collection of Scientific Papers), Vol. 36. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia State Engineering Academy Press, pp. 12–25. [in Ukr.]
BebyK, V. (2009). Scythian Celtics: Ukraine – Rutena Civitas – Transit. Osvita Rehionu. Politolohiia, psykholohiia, komunikatsii. (Education of the Region. Political Science, Psychology, Communications), (3), pp. 85–92. [in Ukr.]
BebyK, V. (2009). Teukrs and the “World History”: In Search of the Truth. Viche, (3), pp. 19–22. [in Ukr.]
VIDEIKO, M. (2008). The Adventures of Sacred Aratta. Novitni mify ta falshyvky pro pokhodzhennia ukraintsiv: zbirnyk statei (Modern Myths and Fabrications about the Origin of Ukrainians: Collected Articles). Kyiv, pp. 87–111. [in Ukr.]
An Open Letter to the Ukrainian Public, Political Figures, and Journalists of the All-Ukrainian NGO “Union of Archaeologists of Ukraine”. [online] Ukrainian Archaeologists Association. Available at: http://www.vgosau.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=564:2014-12-25-11-26-07&catid=106:zvernennya&Itemid=177 [in Ukr.]
Zalizniak, L. (1996). The Origin of the Ukrainian People. Kyiv: Biblioteka ukraintsia, 80 p. [in Ukr.]
Zalizniak, L. (1997). Ethnogenesis of Ukrainians, Belarusians, and Russians according to Archaeology. Pamiat stolit. (Memory of the Centuries), (4), pp. 2–13. [in Ukr.]
Zalizniak, L. (2007). The Origin of Ukrainians through the Eyes of Scientists, Politicians, and Science Fiction Writers. In: Zbirnyk naukovykh prats NDIU. (Collected Scientific Works of the Research Institute of Ukrainian Studies), Vol. XV, pp. 223–241. [in Ukr.]
Zalizniak, L. (2008). The Origin of Ukrainians: Between Science and Ideology: A Popular Edition. Kyiv: Tempora, 104 p. [in Ukr.]
Zalizniak, L. (2012). Ancient History of Ukraine. Kyiv: Tempora, 542 p. [in Ukr.]
Zalizniak, L. (2008). Ukrainogenesis in the Mist of Mythology. Novitni mify ta falshyvky pro pokhodzhennia ukraintsiv: zbirnyk statei (Modern Myths and Fabrications about the Origin of Ukrainians: Collected Articles). Kyiv, pp. 33–49. [in Ukr.]
Kahanets, I. (2004). The Aryan Standard: The Ukrainian Idea of the Great Transition Period. Kyiv, 384 p. [in Ukr.]
Kanyhin, Yu. (2008). The Path of the Aryans: Ukraine in the Spiritual History of the Mankind: A Novel-Essay. 5th ed., expanded. Kyiv, 528 p. [in Ukr.]
Kolesnikova, V. (2008). He Was Called a Revolutionary Archaeologist (a bibliographical essay). In: V. KhvoYka, Ancient Inhabitants of the Middle-Dnieper Region and Their Culture in Prehistoric Times (with comments and illustrations). Kyiv, pp. 153–157. [in Rus.]
Kononenko, P., Kononenko, T. (2003). Ukrainian Ethnicity: Genesis and Prospects. A Historical Sketch. Obukhiv: HNYP, 519 p. [in Ukr.]
Kuzmuk, O. (2009). Pseudoscientific Theories of Ethnogenesis of Ukrainians and Their Influence on Social Consciousness. Stratehichni priorytety (Strategic Priorities), (2), pp. 110–116. [in Ukr.]
Modern Myths and Fabrications about the Origin of Ukrainians: Collected Articles. (2008). Kyiv: Tempora, 136 p. [in Ukr.]
Otroshchenko, V. (2008). Mythologizing the Ethnogenesis of Ukrainians. Novitni mify ta falshyvky pro pokhodzhennia ukraintsiv: zbirnyk statei (Modern Myths and Fabrications about the Origin of Ukrainians: Collected Articles). Kyiv: Tempora, pp. 51−65. [in Ukr.]
Pivtorak, H. (2004). The Origin of Ukrainians, Russians, Belarusians and Their Languages. The Myths and Truth about the Three Slavic Brothers from the Common Cradle. 2nd ed., updated. Kyiv: Aristei, 180 p. [in Ukr.]
Pivtorak, H., Yakovenko, N. (2008). Excerpts from the Speeches at the Roundtable Discussion “Mythologizing the Origin of Ukrainians”. Novitni mify ta falshyvky pro pokhodzhennia ukraintsiv: zbirnyk statei (Modern Myths and Fabrications about the Origin of Ukrainians: Collected Articles). Kyiv: Tempora, pp. 29–32. [in Ukr.]
Plachynda, S. (2008). Lebediia: How and When Ukraine Came into Being. 3rd ed., revised and updated. Kyiv: Veles, 240 p. [in Ukr.]
Seheda, S. (2008). Mythologizing the Origin of Ukrainians (The Problem of Trypillia). Novitni mify ta falshyvky pro pokhodzhennia ukraintsiv: zbirnyk statei. (Modern Myths and Fabrications about the Origin of Ukrainians: Collected Articles). Kyiv: Tempora, pp. 67–73. [in Ukr.]
Fihurnyi, Yu. (2003). The Ukrainian Ethnos as an Important Focal Point of the Ukrainian Studies. In: Zbirnyk naukovykh prats Naukovo-doslidnoho instytutu ukrainoznavstva. (Collected Scientific Works of the Research Institute of Ukrainian Studies), Vol. 1. Kyiv: Milenium, pp. 341–366. [in Ukr.]
Shylov, Yu. (2002). Sources of the Origins of the Ukrainian Ethnoculture of the 19th Millennium BC. Kyiv, 272 p. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olha Shakurova Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).