До питання про діяльність органів національного самоврядування  кримськотатарського народу у 1919 р. і проблему датування кримськотатарської революції

Andrii Ivanets

doi:10.30840/2413-7065.3(72).2019.177130

Автор(и)

Andrii Ivanets НДІУ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7167-8183

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(72).2019.177130

Ключові слова:

період війн і революцій, революція, Кримськотатарська революція 1917–1919 рр., Українська революція, кримськотатарський народ, Крим

Анотація

У статті розглядається дискусійний концепт Кримськотатарської революції, яка розпочалася у 1917 р., проблема визначення її верхньої хронологічної межі та діяльність органів національного самоврядування кримських татар у 1919 р. В результаті політики імперії Романових кримськотатарський народ опинився на початку ХХ ст. перед драматичними викликами у суспільно-політичній, соціально-економічній та етнодемографічній сфері – на своїй історичній батьківщині, в Криму, він перетворився на пригнічену меншину, якій загрожували деградація і асиміляція. Революційні події в Росії у 1917 р. дали шанс, який використали представники кримськотатарського народу. Тоді нова національна еліта – насамперед із числа інтелігенції – посунула старі провідні верстви (мурзацтво і духовенство), сприяла мобілізації мас навколо ідей національної самоорганізації та реалізації права на самовизначення. Висхідною точкою Кримськотатарської революції стало проведення у грудні 1917 р. кримськотатарських установчих зборів – Курултаю, який ухвалив національну конституцію, висунув ідею створення Кримської Народної Республіки та перетворився на національний парламент терміном на 1 рік. У складних умовах змін політичних режимів у Криму він працював у 1918 р. На початку 1919 р. в умовах протистояння із Кримським крайовим урядом С. Крима і Добровольчої армії були проведені вибори нового скликання парламенту – Меджліс Мебусану, який недовго працював у березні. Тоді ж велику увагу органи національного самоврядування кримських татар приділяли участі у виборчій кампанії Кримського крайового сейму, проте захоплення Криму червоними у квітні 1919 р. не дало змоги провести вибори. Ліворадикальний режим на чолі з більшовиками в Криму, який проголосив навесні 1919 р. Кримську СРР, не був довготривалим, проте продемонстрував наміри враховувати кримськотатарський фактор. Диктаторський режим А. Денікіна, який влітку 1919 р. встановив контроль над Кримом, проводив за підтримки консервативних груп кримських татар репресивну політику щодо кримськотатарських органів національного самоврядування. Насильницьке припинення діяльності органів самоврядування у серпні 1919 р. стало, на думку автора, завершенням Кримськотатарської національної революції.

Біографія автора

Andrii Ivanets, НДІУ

Андрій Іванець
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичних студій НДІУ

Посилання

Azerbaijan Democratic Republic (1918–1920). Foreign Policy (documents and materials). (1998). Baku. [in Rus.]

BEKIROVA, H. The Crimean Tatar Revolution of 1917–1918. Part I. [online] Available at: https://www.radiosvoboda.org/a/28898371.html [in Ukr.]

BUNEGIN, M. (1927). The Revolution and the Civil War in Crimea. Simferopol: Krymskoye gosudarstvennoye izdatelstvo, 334 p. [in Rus.]

Sectoral State Archive of the Security Service of Ukraine. (1928–1931). Vol.1, 359 p. [in Ukr.]

Sectoral State Archive of the Security Service of Ukraine. (1918–1930). Vol. 4, 205 p. [in Ukr.]

HRABOVSKYI, S. Crimean Tatar Revolution: The First Stage. [online] Available at: https://day.kyiv.ua/en/blog/polityka/krymskotatarska-revolyuciya-pershyy-etap/ [in Ukr.]

HRABOVSKYI, S., LOSIEV, I. (2017). Azat Qirim, or a Colony of Moscow? Imperial Genocide and the Crimean Tatar Revolution. Kyiv: Stylos, 120 p. [in Ukr.]

Iskhakov, S., comp., (2014). The Civil War in Russia and Muslims. Collected Documents and Materials. Moscow: Center for Strategic Planning. [in Rus.]

HROMENKO, S. (Apr. 7, 2017). Noman Çelebicihan. How the Crimean Tatars Began Their Revolution. Dilova stolytsia. [online] Available at: http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/noman-chelebidzhihan-yak-v-1917-mu-krimski-tatari-pochali-svoyu-27032017220000 [in Ukr.]

GROMOV, S. (1997). On the Activity of Milliy Firqa Crimean Tatar National Party (1917–1920). Kultura narodov Prichernomorya (Culture of the Black Sea Peoples), (1), p. 109. [in Rus.]

Document No. 41. On the Cultural and National Autonomy of the Crimean Tatars. (1996). In: A. Zarubin, The Crimean Tatar National Movement in 1917–1921. Collected Documents. Voprosy razvitiya Kryma (Issues of Crimea’s Development), Vol. 3. Simferopol: Tavriya, pp. 52–53. [in Rus.]

Document No. 44. On the Anti-Governmental Activities of the Directory and the Repression against It (1996). In: A. Zarubin, The Crimean Tatar National Movement in 1917–1921. Collected Documents. Voprosy razvitiya Kryma (Issues of Crimea’s Development), Vol. 3. Simferopol: Tavriya, p. 56. [in Rus.]

ZARUBIN, A, ZARUBIN, V. (2008). Without Winners. From the History of the Civil War in Crimea. 2nd ed., revised and updated. Vol. 3. Simferopol: AntikvA, 728 p. [in Rus.]

ZARUBIN, V. (2012). “Project ‘Ukraine’”. Crimea in Times of the Turmoil (1917–1921). Kharkiv: Folio, 220 p. [in Rus.]

Crimea. 1918. November 29. [in Rus.]

KULCHYTSKYI, S., YAKUBOVA, L. (2018). Crimean Knot. Kyiv: Klio, 496 p. [in Ukr.]

BYKOVA, T. (2018). The Creation of the Crimean ASSR (1917–1921). Kyiv: Institute of History of Ukraine, 247 p. [in Ukr.]

The Article “Tatar Public Figures on the Closure of the Directory (A Questionnaire of Southern Gazette)”. (1918). [online] Available at: http://islamperspectives.org/rpi/items/show/10841 [in Rus.]

TSVETKOV, V. (2013). White Business in Russia. 1917–1919 (Formation and Evolution of Political Structures of the White Movement in Russia). Vol. 1. Saint Petersburg: Nauka. [in Rus.]

SEJDAMET, D. (1930). Crimea. The Past, the Present, and Aspirations of Crimean Tatars for Independence. Warsaw: The Eastern Institute, (“United Poland” Print), 169 p. [in Pol.]