Акт Злуки у політичній концептосфері «Українського 1919 р.»

Oleksandr Khomenko

doi:10.30840/2413-7065.3(72).2019.177949

Автор(и)

Oleksandr Khomenko Музей Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5427-0389

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(72).2019.177949

Ключові слова:

Українська революція, концепція соборності, державне самоствердження, міжнародне становище, політичні практики, історичний контекст, суб’єктність, політична концептосфера

Анотація

Урочисте проголошення 22 січня 1919 р. на Софійській площі у Києві Акта Злуки УНР та ЗУНР стало надзвичайно важливим етапом на шляху до реалізації ідеї української соборності. Це був рубіж, який розділив дві історичні епохи: якщо раніше єдність наших східних та західних теренів лишалася лише мрією інтелектуалів, художньо-поетичною візією літераторів чи програмовим політичним постулатом, розрахованим на далеку перспективу, то відтепер соборність постає актуальною стратегією реального часу. У логіці національно-революційного відродження то був цілком умотивований перехід від теорії до практичного здійснення світоглядного проекту, засади якого ще в добу бездержавності розроблялися М. Драгомановим, Ю. Бачинським, М. Міхновським, М. Грушевським. Але разом із тим саме на цьому дієво-практичному етапі дві поєднані в єдину державу українські республіки з неминучістю вимушені були увійти в збройний конфлікт як із Росією в її «білій» та «червоній» видозмінах, так і з відродженою Польщею, яка плекала великодержавні амбіції: для цих імперських потуг сама ідея української соборності поставала засадничо неприйнятною.
Така нова якість історичної процесуальності в українській політичній концептосфері вимагала також і свого нового осмислення, для утвердження критеріїв якого події 1919 р. відіграли вирішальну роль. Саме в цей період лідери і УНР, і ЗУНР напружено шукали можливостей для оптимального узгодження інтересів Наддніпрянщини та Галичини у політичній стратегії єдиної держави. Часто ці суперечки набували характеру відвертого протистояння: концепції, яку обстоював С. Петлюра та його прихильники і яка полягала в інституційному завершенні процесу Злуки через формування спільного для всіх українських теренів уряду та утворення єдиної армії, протистояла концепція керівної групи ЗУНР, яка з такими підходами категорично не погоджувалася, обстоюючи максимально можливу окремішність політичних інституцій Галичини. Попри те, що ці розбіжності спричинили до трагічних наслідків в історії Визвольних змагань, концепт соборності утверджується впродовж 1919 р. як імператив суспільно-політичного мислення українців.

Біографія автора

Oleksandr Khomenko, Музей Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України

Олександр Хоменко

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу «Музей Української революції 1917 – 1921 років» Національного музею історії України

Посилання

VERSTIUK, V. (2019). Unity in the Ukrainian Sociopolitical Thought and Real Politics (devoted to the 100th anniversary of the proclamation of the Act of Unity). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), (1). Kyiv, рp. 67–93. [in Ukr.]

VITOVSKYI, D. (1919). Accession of the Western Ukrainian Republic to Ukraine. Nova Rada, (5). Kyiv. [in Ukr.]

HAI-NYZHNYK, P. (2018). WUPR – WR of the UPR: Formation of Authorities and Public Administration (1918–1919). Kyiv, 146 р. [in Ukr.]

HAI-NYZHNYK, P. (2013). UPR in the Period of the Directory: Searching for the Model of the State System (End of 1918–1919). Nizhyn, 214 р. [in Ukr.]

HOSHULIAK, I. (2009). The Thorny Road to Unity (From Idea to the Act of Communion). Kyiv: I. F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of NAS of Ukraine, 467 р. [in Ukr.]

HRUSHEVSKY, M. (2013). Association of Dnieper and Dniester Ukraine. In: Collected Works: In 50 Volumes. Vol. 4, Вook 2. Lviv: Svit, рp. 25–26. [in Ukr.]

HRUSHEVSKY, M. (1920). The Ukrainian Party of Revolutionary Socialists and Its Mission. Boritesia-poborete, (1). Vienna, рp. 1–51. [in Ukr.]

YEFREMOV, S. (1919). The Spirit of the Ages. Nova Rada, (17). Kyiv. [in Ukr.]

ZINCHENKO, A. (2015). The Ukrainian Community as an Object of Ukrainian Studies: Essence and Sociocultural Dynamics. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 2. Kyiv: RIUS, рp. 12–22. [in Ukr.]

KONOVALETS, Ye. (1928). Sources for the History of the Ukrainian Revolution. Prague: Ukrainian Nationalists Council Print, 39 р. [in Ukr.]

KURAS, I., SOLDATENKO, V. (2000). National Unity and Regionalism in the Ukrainian State-Building (1917–1920). Kyiv: I. F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of NAS of Ukraine, 248 р. [in Ukr.]

LOZYNSKYI, M. (1922). Galicia in 1918–1920. Vienna, 228 р. [in Ukr.]

MAZEPA, I. (2003). Ukraine in the Fire and Storm of the Revolution. Kyiv: Tempora, 608 р. [in Ukr.]

NADDNIPRIANETS. (1919). How We Lost Galicia (From Our Own Correspondent). Volia. Vol. 2–4. Vienna, рp. 150–154. [in Ukr.]

NAZARUK, O. (1920). A Year in Great Ukraine. A Synopsis of the Memoirs of the Ukrainian Revolution. Vienna: Ukrainskyi Prapor Print, 344 р. [in Ukr.]

1917–1921: The History of the Ukrainian Revolution. Essays. In 2 Books. Book. 2. Kyiv: Naukova dumkа, 464 р. [in Ukr.]

PAPAKINA, T. (2009). Universal of the Directory of the Ukrainian People’s Republic on Association with the Western Ukrainian People’s Republic. Arkhivy Ukrainy, (5). Kyiv, рp. 164–167. [in Ukr.]

PETLIURA, S. (1979). A Letter to the General-Ensign Mykola Udovychenko. In: Articles. Letters. Documents. Vol. 2. New-York, рp. 514–521. [in Ukr.]

SERHIICHUK, V. (1999). Ukrainian Consolidation. Renaissance of the Ukrainian Nation in 1917–1920. Kyiv: Ukrainska Vydavnycha Spilka, 416 р. [in Ukr.]

SOLDATENKO, V. (2010). Year 1919, Vol. 3 of Ukraine in the Era of Revolution: Historical Essay Chronicles. In 4 Volumes. Kyiv: Svitohliad, 453 р. [in Ukr.]

TYMCHENKO, R. (2017). The Contradictions of S. Petliura and Ye. Petrushevych in the Conditions of the Unity Act Implementation. Ukrayinskyi istorychnyi zbirnyk (Ukrainian Historical Collection), Vol. 17. Kyiv, рp. 152–164. [in Ukr.]

TYCHYNA, P. (1920). Instead of Sonnets and Octaves. Kyiv: Drukar, 33 р. [in Ukr.]

TYSHKEVYCH, M. (1919). The Answer to Mr. Prof. Tomashevskyi. Volia, Vol. 5, Part 5. Vienna, рp. 205–207. [in Ukr.]

TIUTIUNNYK, Yu. (2004). The Power of Revolution. Winter Campaign of 1919–1920. Lviv: Universum, 192 р. [in Ukr.]

КHOMENKO, O. (2015). Kobzar as the Worldview Basis of the Unity Act: Ukrainian Projections of the Historical Phenomenon. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1. Kyiv: RIUS, рp. 29–43. [in Ukr.]

TSEHELSKYI, L. (1960). From Legends to the Truth. Memoirs of the Events in Ukraine Related to November 1, 1918. New York–Philadelphia: Bulava, 317 р. [in Ukr.]

CHMYR, R. (2007). The Uniform and Signs of Distinction of the WUPR Armed Forces (WR of the UPR) in 1918–1919. Ukrainskyi vyzvolnyi rukh (Ukrainian Liberation Movement), Vol. 9. Lviv: Center for Liberation Movement Studies, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, рp. 181–246. [in Ukr.]

YUZYCH, Yu. In the Eye of the Typhoon. How the Act of Unity Was Proclaimed. [online] Available at: https:// https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/01/22/153559/ [in Ukr.]

YANOVSKYI, Yu. (1964). The Riders. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo khudozhnoi literatury, 128р. [in Ukr.]