Усна словесність як «великий інший»: світоглядовість українського спротиву на схилку козацької епохи

Oleksandr Khomenko

doi:10.30840/2413-7065.3(72).2019.177956

Автор(и)

Oleksandr Khomenko НДІУ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5427-0389

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(72).2019.177956

Ключові слова:

ідентичність, українознавство, інтелектуальна історія, усна словесність, «великий Інший», культурна традиція, художня словесність, світоглядовість українського спротиву, семантичний контекст

Анотація

Історична традиція Гетьманщини у XVІІІ ст., особливо у другій його половині, коли політичні інституції Козацької держави системно знищувалися російським централізмом, але водночас у свідомості її політичної та інтелектуальної еліти починають формуватися якісно нові виміри української етнокультурної окремішності, позначена також становленням інтересу до феномену усної української словесності. Засадничо непідконтрольний російському абсолютизмові український фольклор у дискурсивному «горизонті» епохи починає вияскравлюватися тим «великим Іншим», реальність якого засвідчувала потенційну можливість ствердження світоглядовості українського антиімперського спротиву. Важливим етапом на цьому шляху окреслився метатекст «козацького літописання», у регістрах якого, суттєво відкоригованих художньою мисленнєвістю народної думи та історичної пісні, стверджувалася засадничо опозиційна до москвоцентричної інтелектуальна парадигма.
Становлення на схилку козацької епохи наукового українознавства як цілокупного комплексу напрямних системного пізнання України та українського світу (і водночас – форми соціальної присутності національної ідеї) дало можливість концептуалізувати ту систему світоглядових, аналітичних та естетичних координат, у просторі якої феномен усної словесності здобувався на перспективу свого адекватного осмислення. Розгортання українознавчих студій посилило інтерес інтелектуальної еліти до творчості живою народною мовою (О. Любасевич), наслідком чого «Енеїдою» І. Котляревського розпочинається новий етап розвитку національної культури та літератури. Окреслений контекст зумовив і постання етапної для свого часу праці Я. Марковича «Записки о Малороссии, ея жителях и произведениях» (1798), на сторінках якої вперше в українській мислительній традиції усна словесність розглядається як теоретично значущий атрибут національного буття. На цьому ґрунті уреальнився той комплекс ідей, який у першій третині XІX ст. уможливив розпочату М. Максимовичем інтелектуальну революцію і цілісне формування української національно-визвольної ідеології.

Біографія автора

Oleksandr Khomenko, НДІУ

Олександр Хоменко
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу української філології НДІУ

Посилання

VELYCHKO, S. (1991). The Chronicle [translation from the literary Ukrainian language; comments by V. Shevchuk]: In 2 Volumes. Vol. 2. Kyiv: Dnipro, 642 р. [in Ukr.]

“Hops Spilled out of the Bag ...”. (1992). In: Ukrainian Poetry: The Middle of the 17th Century. Kyiv: Naukova dumka, p. 98. [in Ukr.]

HRUSHEVSKY, M. (1914). The Development of the Ukrainian Research in the 19th Century and the Disclosure of the Main Issues of the Ukrainian Studies. In: The Ukrainian People in Their Past and Present. Vol. 1. Saint Petersburg: Obshchestvennaya polza, pp. 1–37. [in Rus.]

HRUSHEVSKYI, O. (1909). From the Forties. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka, (LXXXІX). Lviv. рp. 91–110. [in Ukr.]

DIVOVYCH, S. (1983). Conversation of Great Russia with Little Russia. In: Ukrainian Literature of the 18th Century. Poetry. Drama. Prose. Kyiv: Naukova dumka, pp. 384–414. [in Rus.]

DOROSHENKO, D. (1966). Essay on the History of Ukraine (From the Second Half of the 17th Century). Vol. 2. Munich: DNIPROVA KHVYLIA, 346 р. [in Ukr.]

DOROSHENKO, D. (1993). The Development of Ukrainian Studies as a Science in the 19th and Early 20th Centuries and Its Achievements. In: Ukrainian Culture. Lectures Edited by Dmytro Antonovych. Kyiv: Lybid, pp. 26–39. [in Ukr.]

YEFIMENKO, P. (1882). One of the Protesters. Kievskaya starina (Kiev Antiquities), (3). Kiev, рp. 602–608. [in Rus.]

ZABUZHKO, O. (1997). Shevchenko’s Myth of Ukraine. An Attempt of Philosophical Analysis. Kyiv: Abrys, 144 р. [in Ukr.]

ZINCHENKO, A. (2015). Ukrainian Szlachta, Cossacks and Burgesses of Sloboda Ukraine and the Hetmanate in Protection of Traditional System of Administration and Jural Relations (the 1760s). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1. Kyiv: RIUS, рp. 81–91. [in Ukr.]

The Other (the Great Other). Lacan’s Vision. [online] Аvailable at: http://provid.org/lacaniana/inshyj-velykyj-inshyj/ [in Ukr.]

KALINOVSKIY, G. (1777). Description of Common Ukrainian Wedding Rites Used in Little Russia and Sloboda Ukrainian Province, as well as Great Sloboda Provinces Populated by Little Russians. Saint Petersburg, 25 р. [in Rus.]

KRAVCHENKO, V. (2011). The 1808 Dictionary of Old Belarusian Antiquities and Its Author. In: Ukraine, Empire, Russia. Selected Articles on Modern History and Historiography. Kyiv: Krytyka, pp. 339–354. [in Ukr.]

KOHUT, Z. (2004). The Question of Russian-Ukrainian Unity and Ukrainian Isolation in the Ukrainian Thought and Culture of the Early Modern Time. In: The Roots of Identity. Studies on Early Modern and Modern History of Ukraine. Kyiv: Krytyka, pp. 133–166. [in Ukr.]

KOTLIAREVSKYI, I. (1798). “Eneida” in the Little Russian Language Remade by I. Kotliarevskyi. Saint Petersburg: M. Parpura’s Funding, 181 р. [in Ukr.]

LAZAREVSKIY, A. (1894). Former Explorers of Little Russian Antiquities (Yakov Mikhaylovich Markovich). Kievskaya starina (Kiev Antiquities), Vol. 12. Kiev, рp. 349–387. [in Rus.]

LUKASHEVYCH, P. (1836). Little Russian and Red Russian People’s Dumas and Songs. Saint Petersburg: V Tipografii Eduarda Pratsa i K., 171 р. [in Ukr.]

MARKOVICH, Ya. (1798). Notes on Little Russia, Its Inhabitants, and Writings. Part 1. Saint Petersburg, X + 192 р. [in Rus.]

The Dream of Russian Unity. Kiev Synopsis. (2006). Moscow: Yevropa, 248 р. [in Rus.]

OHLOBLYN, O. (1966). Opanas Liubasevich: 1732–1805. Munich–New-York: DNIPROVA KHVYLIA, 100 р. [in Ukr.]

PRITSAK, O. (1993). The Time of Military Clerks. Kyivska starovyna (Kyiv Antiquities). Kyiv, pp. 62–66. [in Ukr.]

Pritsak, O., Reshetar, J. (1963). Ukraine and the Dialectics of Nation-Building. Slavic Review, Vol. 22–2, рр. 224–255. [in Eng.]

SKALKOVSKIY, A. (1882). Philip Orlik and Cossacks. Kievskaya starina (Kiev Antiquities), Vol. 4. Kiev, рp. 106–132. [in Rus.]

FRANKO, I. (1984). [A Plan for the Presentation of the History of Russian Literature. Special Courses. Outlines]. In: Collected Works: In 50 Volumes, Vol. 41. Kyiv: Naukova dumka. рp. 24–73. [in Ukr.]

FRANKO, I. (1993). Characteristics of the Ukrainian Literature of the 16th–18th Centuries. In: European Renaissance and Ukrainian Literature of the 14th and 18th Centuries. Kyiv: Naukova dumka, pp. 342–372. [in Ukr.]

KHOMENKO, O. (2017). “M. Maksymovych School” as an Intellectual Realm for Shaping Communal Identity of Ukrainians. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1–2. Kyiv: RIUS, рp. 132–152. [in Ukr.]

Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv (TsDIAK of Ukraine). [in Ukr.]

SHEVCHENKO, T. (2001). Preface to the Unpublished Edition of Kobzar. In: Collected Works: In 12 Volumes, Vol. 5. Kyiv: Naukova dumka, р. 207 [in Ukr.]

SHLEMKEVYCH, M. (1954). The Lost Ukrainian Man. New-York: Zhyttia i mysli, 158 р. [in Ukr.]

SHPORLIUK, R. (2013). Release or Disappear: Texts and Nations. In: Formation of Modern Nations: Ukraine–Russia–Poland. Kyiv: Dukh i litera, pp. 405–427. [in Ukr.]

YAKOVENKO, N. (2005). An Outline of History of the Medieval and Early Modern Ukraine. Kyiv: Krytyka, 584 р. [in Ukr.]