Хурритський субстрат в сучасній українській мові: лінгвістичні етюди
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(73).2019.185299Ключові слова:
хуррити, чернець, монах, інок, чистий, ім’я, земля, країна, гора, баба, бабинець, корста, хоронитиАнотація
Якщо торкнутися питань духовного простору сучасної України і, зокрема, концептів емоційної, інтелектуальної та культурної сфери, то до переліку ключових її понять, безумовно, увійдуть слова «народ», «громада», «громадянин», «отець», «шана», «обов’язок», «стійкість», «святиня», «сан», «основа», «хвала», «слава», «возвеличувати», «мудрість», «село», «оселя», «дар», «харчі», «зцілення» та багато інших. З цим твердженням погодиться, напевне, кожен нині сущий українець. Проте лише невелика доля ерудитів зможе розповісти щось про походження зазначених термінів. Що ж стосується віку згаданих вище понять, то правильно визначити його зможуть хіба що одиниці… Аналогічною буде відповідь і коли назвати менш значимі мовні одиниці українського лексикону. Величезні об’єднання концептів української мови, в тому числі й понятійні терміни, і тепер, у першій чверті XXI ст., входять до розряду «безбатченків». Проте, як вдалося встановити автору цих рядків, праоснови згаданих вище слів потрібно шукати в прадавній хурритській мові. Отже, одним із прямих нащадків цієї доісторичної мови, забутої всіма та мертвої вже протягом трьох тисяч років, слід вважати саме українську.
Сучасні словники української мови назву цього доісторичного етносу подають так: хурити. Проте подібна форма написання згаданого імені українською мовою, на нашу думку, є незграбною. Адже наймення «хуррити» (це правильна форма відтворення українською назви зазначеного народу), стверджують нині провідні сходознавці світу, походить від аккадської географічної назви Ḫurri та її етнічної похідної Ḫurri. Як засвідчують клинописні тексти на глиняних табличках, виявлених археологами в різні часи, це ім’я було добре відоме іншим народам стародавнього Близького Сходу. Назву «хуррит» знаходимо в тогочасних (доісторичних) документах царських архівів: пор. хетське ᵁᴿᵁḪur-ri (використане вперше правителем Хаттусілі I) та угаритське ḫry. Слід згадати також хурритське ᴷᵁᴿḪur-ru-u-ḫé та ᴷᵁᴿḪur-wu-u-ḫé, єгипетське Ḫu-ru (вперше використане фараоном Тутмосом III). Єгипетське відтворення цього імені було Ḫʒ-rw. Воно також засвідчене в тогочасних письмових текстах. Форма хурритського імені показує, що етнонім побудований на корені ḫur-. Це можна сказати, до речі, й про етнонім хорвати. До цієї теми автор ще повернеться у своїх наступних дослідженнях.
Посилання
Haborak, M. (2013). Toponyms of Pokuttia and Some Surrounding Areas: Etymological Reference Dictionary. Ivano-Frankivsk: Misto NV. [in Ukr.]
Taranushenko, S., ed., et al. (2017). Wooden Monumental Architecture of the Left-Bank Ukraine. 2nd ed., ster. Kharkiv: Vydavets Oleksandr Sаvchuk. [in Ukr.]
Dilbaryan, N. (2013). Ancient Armenian Language. In: Yu. Koriakov, A. Kibrik, eds., Relict Indo-European Languages of the Near and Central Asia. Мoscow: Akademiya. [in Rus.]
Melnychuk, S., ed., et al. (1985). D–Koptsi, Vol. 2 of Encyclopedic Dictionary of the Ukrainian Language: In 7 Vol. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukr.]
Zheliezniak, I. (2005). The Worldview Code of the Slavic Anthroponymic Vocabulary. In: V. Yefymenko, ed., Aktualni pytannia antroponimiky: zb. materialiv nauk. chytan pamiati Yu. Redka. (Topical Questions of Anthroponymy: Collected Proceedings of Readings in Commemoration of Yu. Redko). Kyiv: NAS of Ukraine. [in Ukr.]
Hypatian Codex. (2001). In: Complete Collection of Russian Chronicles. Vol. 2, 2nd ed. Мoscow: Yazyki slavyanskoy kultury. [in Rus.]
Kabuzan, V. (1976). The Settlement of Novorossiya (Yekaterinoslav and Kherson Provinces) in the 18th – First Half of the 19th Century (1719–1858). Мoscow: Nauka. [in Rus.]
Kuhutiak, M., Pankiv, M. (2014). Toponyms as a Source for Studying Sacred Monuments of the Carpathian Region. Karpaty: liudyna, etnos, tsyvilizatsiia (Carpathians: A Human, an Ethnos, a Civilization). Vol. 5. Ivano-Frankivsk: Plai. [in Ukr.]
Laurentian Codex. (2001). In: Complete Collection of Russian Chronicles. Vol. 1, 2nd ed. Мoscow: Yazyki slavyanskoy kultury. [in Rus.]
Myshanych, O., ed., (1989). The Rus’ Codex. Kyiv: Dnipro. [in Ukr.]
Monasticism. Monastic Vows, Chapter 1 of Unit 17: The Ordering at the Orthodox Church. In: A Clergyman’s Handbook: Monasticism. Adherence to the Lesser Schema, or Mantle. (1993–1994). In 8 Vol. Мoscow: Moscow Patriarchate Publishing. [in Rus.]
PokhYlevYch, L., comp., (2005). Tales of the Populated Areas of Kyiv Province, or Statistical, Historical, and Church Notes about All Villages, Towns, and Cities Located within the Province. Bila Tserkva: Vydavets Oleksandr Pshonkivskyi. [in Rus.]
Senkiv, I. (2018). Microtoponyms of Hoshiv Monastery and Its Surroundings. Karpaty: liudyna, etnos, tsyvilizatsiia (Carpathians: A Human, an Ethnos, a Civilization), Vol. 7–8 (2017–2018). Ivano-Frankivsk: Plai. [in Ukr.]
Dictionary of the Ukrainian Language: In 11 Vol. (1970–1980). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukr.]
Fasmer, M. (2004). Ye–Мuzh: More than 4,500 Words, Vol. 2 of The Etymological Dictionary of the Russian Language: In 4 Vol, 4th ed., ster. Мoscow: “Izdatyelstvo Astrel” LLC; “Izdatielstvo АSТ” LLC, [in Rus.]
Ayvazyan, S. (2011). Urartian-Armenian: Lexicon and Comparative-Historical Grammar. Yerevan State University Press. [in Eng.]
Brückner, A. (1877). Die Slavischen Fremdwört im Litauischen. In: Litu.-Slavische Studien. Vol. 1. Weimar: H. Böhlau. [in Ger.]
Būga, K. (1922). Kalbā ir senоvė. Part 1. Švietimo Ministerijos Leidinys. Kaunas: Valstybinė spaustuvė. [in Lith.]
Catsanicos, J. (1996). L’apport de la Bilingue de Ḫattuša à la Lexicologie Hourrite. In: Amurru 1: Mari, Ébla et les Hourrites. Paris. [in Fr.]
Dalley, S. M. (2015). “Review of Andre Salvini, ed., La Tour de Babylone; Etudes et Recherches sur les Monuments de Babylon”. Bibliotheca Orientalis, Vol. LXXII. [in Eng.]
De Lafayette, M. (2015). V5. Thesaurus Lexicon of Similar Words & Synonyms In 21 Dead & Ancient Languages. [online] lulu.com. Available at: https://www.amazon.in/Thesaurus-Lexicon-Similar-Synonyms-Languages/dp/1312913789 [in Eng.]
Fournet, A., Bomhard, R. A. (2010). The Indo-European Elements in Hurrian. Charleston, La Garenne Colombes. [in Eng.]
George, A. R. (2003). The Babylonian Gilgamesh Epic: Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts. Vol. II. Oxford University Press. [in Eng.]
Görke, S. (2010). Das Ritual der Aštu (CTH 490). Rekonstruktion und Tradition eines Hurritisch-Hethitischen Rituals aus Bogazköy/Ḫattuša. In: Culture & History of the Ancient Near East (CHANE). Vol. 40. Leiden/Boston: Brill. [in Ger.]
Haas, V., Wegner, I. (1993). Baugrube und Fundament. Istanbuler Mitteilungen, Vol. 43, (erschienen 1994). [in Ger.]
Laroche, E. (1980). Glossaire de la Langue Hourrite [Études et Commentaires]. Paris: Klincksieck. [in Fr.]
Neu, E. (1993). “Baumeister” und “Zimmermann” in der Textüberlieferung aus Hattusa. Istanbuler Mitteilungen, Vol. 43, (erschienen 1994). [in Ger.]
Neu, E. (1997). Akkadisches Lehnwortgut im Hurritischen. Archivum Anatoli-cum/Anadolu Arsivleri (ArAnat). Vol. 3. Ankara. [in Ger.]
Neu, E. (1996). Das Hurritische Epos der Freilassung I. Untersuchungen zu einem Hurritisch-Hethitischen Texten-Semble aus Ḫattuša (StBoT 32). Wiesbaden: Garrassowitz Verlag. [in Ger.]
Neu, E. (1992). Der Hurritische Absolutiv als Ortskasus. Zur Syntax der Hurritisch-Hethitischen Bilingue aus Ḫattuša. In: E. Akurgal, H. Ertem, H. Otten, A. Süel, eds., Sedat Alp’a Armagan. Festschrift für Sedat Alp. Hittite and other Anatolian and Near Eastern Studies in Honour of Sedat Alp. Ankara. [in Ger.]
Neu, E. (1995). Mehrsprachigkeit im Alten Orient. Bilinguale Texte als Besondere Form Sprachlicher Kommunikation. Bochumer Altertumswissenschaftliches Colloquium, Vol. 23. Trier. [in Ger.]
Pettinato, G. C. (2004). Cuneiform Texts of the Iraq Museum. A Preliminary Catalogue. The Historical Inscriptions of Old Babylonian Period: Isin-Larsa Dynasties. Roma: Herder Liberia editrice. [in Eng.]
Pettinato, G. C. (1991). Ebla: A New Look at History (Near Eastern Studies). Baltimore, Md.: The Johns Hopkins University Press. [in Eng.]
Richter, T. (2012). Bibliographisches Glossar des Hurritischen. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag. [in Ger.]
Šuman, J. (1908/1909). Kleine Mitteheilungen. Etymologische Erklärungsversuche. Archiv für Slavische Philologie. Vol. 30. Berlin. [in Ger.]
Halloran, J., ed., (2006). Sumerian Lexicon: A Dictionary Guide to the Ancient Sumerian Language. Bilingual ed. Los Angeles: Logogram Publishing. [in Eng.]
Trémouille, M.-C. Hittite ḫutanu, Hourrite ḫirīti, Akkadien ḫirītum. Studi Micenei ed Egeo Anatolici (SMEA), Vol. 44. [in Fr.]
Watson, W. (1999). Handbook of Ugaritic Studies. In: W. Watson, N. Wyatt, eds., Handbook of Oriental Studies. Section 1. The Near and Middle East. Vol. 39. Boston (Massachusetts): Brill. [in Eng.]
Watson, W. (2008). Non-Semitic Words in the Ugaritic Lexicon (7). In: Ugarit-Forschungen (Kevеlaer/Neukirchen-Vluyn, später Münster). Vol. 40. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Viktor Lakyziuk Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).