Спілка Української Молоді та її журналістська і видавнича діяльність на еміграції

Анотація

Стаття написана на основі проведеного автором під час наукового стажування у Великій Британії дослідження документів і матеріалів Крайової управи СУМ, що зберігаються в архіві та бібліотеці Союзу Українців у Великій Британії в Лондоні. Також вивчені всі підшивки періодичних видань «Голос Молоді», «Авангард», «Українська Думка» та «Визвольний Шлях», повні комплекти яких наявні лише в цьому архіві.
У науковій дискусії, яка й досі не затихає, з приводу того, чи Спілка Української Молоді була проектом радянських спецслужб із метою виявлення і ліквідації національно свідомої частини українського суспільства у 20-х – на початку 30-х років ХХ ст., чи за нею стояли реальні організатори і реальні справи, автор відноситься до числа дослідників, що поділяють другу точку зору.
Схема життєдіяльності цієї організації була такою: заснована в Києві на базі Першої Київської трудової школи ім. Шевченка наприкінці 1925 року як альтернатива московській організації комуністичного комсомолу. Засновником і першим очільником СУМу став Микола Павлушков. 1929 року СУМ як «підпільна контрреволюційна організація» була викрита каральними органами радянської влади. 1946 року СУМ відновилася в Німеччині, в таборах фінансованих Америкою вимушених збігців із Східної Європи. Перше число головного друкованого органу організації вийшло в Мюнхені у грудні 1946 року. У грудні 1949 року у Лондоні засновується журнал «Голос Молоді». Там починається активний книговидавничий рух цієї організації.
Увага автора зосереджена на аналізі друкованих матеріалів, які продукувала ця організація і які в повному обсязі недоступні сьогодні в Україні. Йдеться про низку циклостильових видань засобами малої поліграфії, що виходили в Мюнхені та Лондоні, а також місячники «Авангард», «Голос Молоді» та тематичну сторінку крайового осередку СУБ у Великій Британії на сторінках лондонської газети «Українська Думка». Проаналізовані за тематичним принципом такі головні теми публікацій: пропаганда в позабільшовицькому демократичному світі ідей воюючої України; захист і продовження справи УПА, полеглих героїв національно-визвольних змагань українців усіх часів; засвоєння в чужинців їхнього досвіду праці в усіх галузях життя і державного будівництва з тим, щоб потім використати його у визволеній від більшовиків Україні.