Взємовпливи між норманськими та слов’янськими військовими традиціями. «Воїни у вовчих шкурах» у війську Київської Русі в період великих війн 60 – 70 рр. X століття
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(75).2020.204718Ключові слова:
Київська Русь, Святослав Ігорович Хоробрий, військовий тотемізм, воїн-звір, «воїни у вовчих шкурах», берсерк, вовк-перевертеньАнотація
У статті розглядаються традиції «воїнів-звірів», своєрідних військово-ритуальних об’єднань, у військах Київської Русі в період походів київського князя Святослава Ігоровича Хороброго 60–70 рр. X ст. У X ст. в Північній та Центральній Європі загони «воїнів у вовчих шкурах» виокремились в специфічний різновид піхотних військ і задіювалися в найбільш важливих епізодах бойових зіткнень. Аналізуються перекази про вовків-перевертнів у слов’янську епоху та описи воїнів-берсерків у скандинавських джерелах. Досліджується проникнення норманів на терени Київської Русі та їх участь у русько-хозарських та русько-візантійських війнах 964–972 рр. Розглядаються взаємовпливи між слов’янськими та скандинавськими військовими традиціями, що відображені в археологічних знахідках спорядження давніх воїнів. Так, прикладом взаємовпливів військових тотемних культів та звичаїв між слов’янською та скандинавською традиціями в X ст. є наконечники піхов мечів зі своєрідними зображеннями хижих птахів (соколів) та звірів-хижаків, а також ритуальні роги-ритони. Висвітлюються описані у візантійських літописах «звірині» звичаї ведення бою руських військ та дії окремих штурмових загонів під час Балканської війни 971 (972) р. Зазначається, що «звірині» звичаї руських дружин та дії загонів «воїнів у вовчих шкурах» у війську князя Святослава Ігоровича ґрунтувались на тотемних бойових звичаях слов’янських та скандинавських племен, а також їх взаємовпливах внаслідок залучення норманських контингентів до руських військ під час великих війн 60–70 рр. X ст.Посилання
Nastenko, I., comp., (2011). Adam from Bremen, Helmold from Bosau, Arnold from Lubeck. Slavic Chronicles. Moscow: SPSL, Russkaya Panorama, 584 p. [in Rus.]
AFANASYEV, A. (1865). Poetic Slavic Views of Nature. A Comparative Case Study of Slavic Traditions and Beliefs in regard to the Mythical Legends of Other Related Peoples. Vol. 1. Moscow. [in Rus.]
BIBIKOV, M. (2004). Byzantinorossica. The Corps of Byzantine Evidences about Russia. Vol. 1. Moscow: Yazyki slavyanskoy kultury, 734 p. [in Rus.]
BIBIKOV, M. (2009). Byzantinorossica. The Corps of Byzantine Evidences about Russia. Narrative Monuments. Vol. 2. Moscow: Rukopisnyye pamyatniki Drevney Rusi, 529 p. [in Rus.]
BONDARENKO, A. (2017). The Cult of Wolf in the Military Traditions of Ancient Ukraine. Kyiv: Publisher Oleh Filiuk, 174 p. [in Ukr.]
DZHakson, T., Konovalova, I., PodosInov, A., eds., (2010). Byzantine Sources, Vol. II of Ancient Rus in Foreign Sources: A Reader. Moscow: Russian Foundation for the Promotion of Education and Science, 384 p. [in Rus.]
DZHakson, T., Konovalova, I., PodosInov, A., eds., (2009). Eastern Sources, Vol. III of Ancient Rus in Foreign Sources: A Reader. Moscow: Russian Foundation for the Promotion of Education and Science, 264 p. [in Rus.]
DZHakson, T., Konovalova, I., PodosInov, A., eds., (2009). Old Norse Sources, Vol. V of Ancient Rus in Foreign Sources: A Reader. Moscow: Russian Foundation for the Promotion of Education and Science, 264 p. [in Rus.]
IVANOV, V., TOPOROV, V. (1974). Research in the Field of Slavic Antiquities. Moscow: Nauka, 342 p. [in Rus.]
KAINOV, S. (2009). Sword Scabbard Tips from Gnezdovo. Acta Militaria Mediaevalia V. Krakow – Sanok, pp. 79–110. [in Rus.]
KIRPICHNIKOV, A. (1966). Swords and Sabers of the 9th–13th Centuries, Vol. 1 of The Weapons of the Ancient Rus. Moscow, Leningrad: Nauka, 143 p. [in Rus.]
KOVALENKO, V., MOTSIA, O. (2007). The Viking Grave from Shestovytsia. Gardariki / Garðariki, (1), pp. 1–5. [in Ukr.]
Leo Deacon. The History. (1988). Moscow: Nauka, 240 p. [in Rus.]
MyshanYch, O., ed., (1989). The Rus Chronicle. Kyiv: Dnipro, 591 p. [in Ukr.]
MOTSIA, O., KOVALENKO, V., OSADCHYI, Ye., SYTYI, Yu. (2007). A New Chamber Tomb from Shestovytsia. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2005–2007 (Archaeological Research in Ukraine in 2005–2007). Kyiv, pp. 295–297. [in Ukr.]
PIGULEVSKAYA, N. (1939). A 6th-Century Syrian Source about the Peoples of the Caucasus. Vestnik drevney istorii (Bulletin of Ancient History), (1), pp. 114–115. [in Rus.]
Steblin-Kamenskiy, M., ed., (1976). Grettis Saga. Novosibirsk: Nauka, 176 p. [in Rus.]
Kuchma, V., comp., (2004). Strategicon of Maurice. Saint Petersburg: Aleteya, 245 p. [in Rus.]
TATISHCHEV, V. (2003). The Russian History. Vol. 2. Moscow, 732 p. [in Rus.]
Shevchuk, V., comp., (2003). The Ukrainian Epics: A Historical and Literary Edition of the Eastern Slavic Epic. Kyiv, 247 p. [in Ukr.]
SHCHODRA, O. (2017). The Viking Era in Eastern Europe: Slavic-Scandinavian Relations during the Formation of the Early Slavic States. Problemy slovianoznavstva (Problems of Slavonic Studies), Vol. 66, pp. 9–27. [in Ukr.]
ELLIS DAVIDSON, H.; Porter, J. and Russell, W., eds., (1978). Shape-Changing in Old Norse Sagas. Animals in Folklore. Cambridge, pp. 126–142. [in Eng.]
FATUR, K. Sagas of the Solanaceae: Speculative Ethnobotanical Perspectives on the Norse Berserkers. Journal of Ethnopharmacology. ScienceDirect, [online] Vol. 244. Available at: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378874119322640?via%3Dihub [Accessed 12 Apr. 2020] [in Eng.]
Heimskringla, or Stories of Norway by Snorri Sturluson’s Kings. (1870). Vol. I. Uppsala: W. Schultz, 245 p. [in Swe.]
PAULSEN, P. (1953). Cast Scabbard Tips of the Viking Age. On the Early History of Eastern Europe. Stuttgart. [in Ger.]
SCHAFFARIK, P. (1837). Slavic Antiquities. Prague. [in Cze.]
SPEIDEL, M. (2002). Berserks: A History of Indo-European “Mad Warriors”. Journal of World History, Vol. 13 (2), pp. 253–290. [in Eng.]
STURLUSON, Sn. (2011). Heimskringla. Vol. I. London: Viking Society for Northern Research, 262 p. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anton Bondarenko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
