Роль сільського активу у проведенні організаційно-масової роботи з хлібозаготівлі під час Голодомору-геноциду (на основі архівних матеріалів)

Olesia Stasiuk

doi:10.30840/2413-7065.2(75).2020.205223

Автор(и)

Olesia Stasiuk Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», Україна https://orcid.org/0000-0002-9527-982X

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(75).2020.205223

Ключові слова:

Голодомор-геноцид, сільський актив, комсомольці, хлібозаготівлі, архівні матеріали

Анотація

У статті проаналізовано роль і значення сільського активу у проведенні організаційно-масової роботи з хлібозаготівлі під час Голодомору-геноциду на основі матеріалів фонду № 1 «Центральний комітет Комуністичної партії України (ЦК КПУ), м. Київ (1918–1991)» Центрального державного архіву громадських об’єднань України.
Виявлені архівні матеріали містять інформацію про кількісно-якісний склад сільського активу, його підбір, формування та практичні дії, про те, як радянська влада намагалася з максимальною користю для себе мобілізувати людський ресурс навколо виконання хлібозаготівельних планів, створюючи необхідну матеріальну базу з централізованим спецпостачанням для керівних районних кадрів задля зміцнення репресивного апарату уповноважених на місцях. Партійна організація, працюючи з колгоспним активом, звертала увагу на виконання плану хлібозаготівель, залучення активістів до роз’яснювальних заходів партії та радянської влади й забезпечення заходів із впровадження «правильної» більшовицької політики, де його основним завданням мала бути боротьба з «кулаком», «петлюрівщиною» та іншими так званими контрреволюційними елементами, які зривають виконання планів хлібозаготівель.
Стверджується, що поява сільського активу, армії виконавців та уповноважених на місцях, за умови ретельного контролю та оперативного керівництва хлібозаготівлями з боку райпарткомів, призвела до жахливих наслідків, по суті, терору, який обрушився на «куркулів» – заможних, і не тільки, господарів, що стояли на заваді «революційній доцільності». Архівні матеріали свідчать, що вище партійне керівництво докладало чималих зусиль і залучало значні ресурси для формування підконтрольного йому активу, здійснюючи постійні чистки від «саботажників» на місцях, адже добре усвідомлювало його роль у вчиненні Голодомору-геноциду.

Біографія автора

Olesia Stasiuk, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»

Олеся Стасюк

кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»

Посилання

BEM, N. (2003). Moral and Political Conditions of the Ukrainian Peasantry during the Holodomor. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky (Problems of History of Ukraine: Facts, Propositions, Research), (10), рр. 250–284. [in Ukr.]

BEM, N. (2007). Reflection of Public Mood in the Relations between the Ukrainian Peasantry and Intelligentsia (1928–1930). Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky (Problems of History of Ukraine: Facts, Propositions, Research), (16), pp. 307–315. [in Ukr.]

HRYNEVYCH, L. (2003). Stalin’s “Revolution from Above” and the Famine of 1933 as Factors in Politicization of the Ukrainian Community. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), (5), pp. 50–64. [in Ukr.]

DROVOZIUK, S. (2003). A Sociopsychological Portrait of a Rural “Activist” of the 1920s–30s in the Ukrainian Historiography. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky (Problems of History of Ukraine: Facts, Propositions, Research), (9), pp. 360–372. [in Ukr.]

–1941, Vol. 1. of The Communist Party of Ukraine in Resolutions of Congresses, Conferences, and Plenary Sessions of the Central Committee: In 2 Vol. (1976). Kyiv: Politvydav, 1064 p. [in Ukr.]

(1898–1924), Vol. I of CPSU in Resolutions of Congresses, Conferences, and Plenary Sessions of the Central Committee. [7th ed.]. (1954). Moscow: Gospolitizdat, 832 p. [in Rus.]

LYSENKO, O. (2011). The Activity of Rural Activists as a Factor in the Emergence of Peasant Uprisings in the Spring of 1930. Istoriia Ukrainy. Malovidomi imena, podii, fakty: zbirnyk statei (History of Ukraine. Little-Known Names, Events, Facts: Collected Articles), (37), pp. 166–179. [in Ukr.]

LYSENKO, O. (2012). Rural Activists: Formation of This Social Group, Types of Behavior, and Methods of Work. Nastroi ta povedinka naselennia Chernihivshchyny v umovakh stalinskoi revoliutsii “zhory”. 1928–1938: zbirnyk dokumentiv ta materialiv (Moods and Behavior of Chernihiv Regional Residents in Terms of Stalin’s Revolution “from Above”): Collected Documents and Materials. Chernihiv: Vydavets Lozovyi V. M., pp. 40–62. [in Ukr.]

LYSENKO, O. (2013). Rural Activists of Chernihiv Region (late 1920–1930s): Typology of Behavior. Z arkhiviv VUCHK-GPU-NKVD-KGB (From the Archives of the VUCHK–GPU–NKVD–KGB), (1–2), pp. 255–284. [in Ukr.]

MARKOVA, S. (2012). Social Consequences of Stalin’s Industrialization for the Ukrainian Countryside: Tendencies and Character of Modern Academic Discussions and Assessments. Z arkhiviv VUCHK-GPU-NKVD-KHB (From the Archives of the VUCHK–GPU–NKVD–KGB), (2), pp. 350–372. [in Ukr.]

Central State Archives of Public Organizations of Ukraine. [in Ukr.]