Українознавчий напрямок в культурно-науковій діяльності української військової еміграції міжвоєнного періоду ХХ століття

Автор(и)

Анотація

У статті досліджено специфіку українознавчого напрямку в культурно-науковій діяльності української військової еміграції. На основі архівних документів та наукових публікацій української військової еміграції з’ясовано витоки культурно-наукової роботи української військової еміграції з огляду на її інтернування в 1920–1921 рр.; місце українознавчого напрямку в діяльності наукових військових товариств та відповідних відділів музейних установ; українознавчі аспекти, яких торкалися в своїх наукових працях представники української військової еміграції.
У процесі дослідження були отримані такі результати: витоки культурно-наукової діяльності української військової еміграції полягають у діяльності Військової секції при Українській дипломатичній місії та культурно-освітніх комісій, які забезпечували для таборових солдатів читання українознавчих лекцій, проведення літературно-театральних мистецьких заходів, бібліотечну роботу. У діяльності наукових військових товариств та відділів музейних установ українознавчий напрямок виражався у зібранні архівних документів та матеріалів, присвячених Національно-визвольним змаганням 1917–1921 рр., публікації тематичних видань, читанні лекцій з історії України та участі в урочистих заходах та заходах пам’яті, які проводилися в науковому середовищі української еміграції. Представники української військової еміграції в своїх наукових працях торкалися аспектів історії України часів Національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та козаччини, української етнографії та географії. Вони зуміли акумулювати суттєвий інтелектуальний доробок у галузі українознавства, який і нині є актуальним.
На основі комплексного опрацювання джерел та історіографії проблема діяльності української військової еміграції міжвоєнного періоду розглядається крізь призму українознавчих студій, що є досить нетиповим для вітчизняної історіографії, присвяченій цьому питанню, що дало змогу отримати нові висновки.

Біографія автора

Andrii Sydorenko, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

аспірант кафедри історії світового українства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Посилання

Hai-Nyzhnyk, P. (2010). The Overthrow of the UPR and the Coup of P. Skoropadsky in 1918: Causes and Driving Forces (Internal and External Factors). Ukraina dyplomatychna (Diplomatic Ukraine), Vol. 11, рр. 421–461. [in Ukr.]

Kapustіanskyі, M. (1946). March of the Ukrainian Army to Kyiv-Odessa in 1919. Book Two (Part III). Munich, 227 р. [in Ukr.]

Kapustіanskyі, M. (1936). The Ukrainian Armed Forces and the Ukrainian National Revolution. Saskatoon, Saskatchewan: Novyi Shliakh, 50 р. [in Ukr.]

Kysil, Z. (2001). Ukrainian Military Historical Society (1920–1939). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), Vol. 2, рр. 100–112. [in Ukr.]

Kolianchuk, O. (2000). Ukrainian Military Emigration to Poland (1920–1939). Kharkiv: NAS of Ukraine; T. Shevchenko Scientific Society, 277 р. [in Ukr.]

Kuzhilna, O. (2016). The Idea of ​​Ukrainian Statehood in the Scientific and Socio-Political Activities of the Society “Museum of the Liberation Struggle of Ukraine” in Prague (1925–1948). [Thesis for Candidate of Sciences degree in History. Specialty 07.00.01]. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv, 185 р. [in Ukr.]

Melnyk, V., Melnyk, R. (2017). Activities of Generals Vsevolod Petriv and Mykhaуlo Omelianovуch-Pavlenko in the Organization of the National Archival and Museum Business in Exile. Istoryko-kulturni studii (Historical and Cultural Studies), Vol. 3, рр. 75–79. [in Ukr.]

Narizhnyi, S. (1999). Ukrainian Emigration. Cultural Work of the Ukrainian Emigration in 1919–1939. Kyiv: Olena Teliha Publishing, 272 р. [in Ukr.]

Petriv, V. (2004). Military Historical Works. Letters. Kyiv: Ukrainian Publishing Union, 628 р. [in Ukr.]

Sribniak, I. (2017). Conditions of Residence, Cultural and Educational Activities of the Interned Ukrainian Soldiers in the Lancut Camp, Poland, (January–August 1921) in the Light of Archival Documents. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia: “Istorychni nauky” (Bulletin of Cherkasy University. Historical Sciences Series), Vol. 3, рр. 63–72. [in Ukr.]

Suproniuk, O. (2019). Collections “For Statehood: Materials on the History of the Ukrainian Army (Kalisz, Warsaw, Toronto, 1929–1966)”: Attribution, Use, Reservation. In: Nauka. Komunikatsiia: aktualni tendentsii u tsyfrovu epokhu: materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. 8–10 zhovtnia 2019 r.: u 2 t. (Science. Communication: Current Trends in the Digital Age, International Conference Proceedings, October 2019. In 2 Vol.), Vol. 1. Kyiv: NAS of Ukraine; Vernadsky National Library of Ukraine, рр. 230–234. [in Ukr.]

Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine. [in Ukr.]

Central State Archives of Public Organizations of Ukraine. [in Ukr.]

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-20

Номер

Розділ

Військова історія