Політика центру і місцевої влади в сфері землеустрою та переселення в Криму у 1920-х роках
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(78).2021.224859Анотація
Проблематика демографічних процесів у Криму нині має надзвичайну актуальність у світлі останніх політичних подій. Крім того, наукова вага цієї проблеми посилюється у зв’язку із тим, що в радянський період у Криму здійснювалась особлива, відмінна від усіх суміжних регіонів демографічна й міграційна політика. Наслідки радянської демографічної й міграційної політики зараз мають значення у виробленні стійкої позиції й плану дій України з деокупації півострова, вироблення державної політики щодо корінних народів Криму тощо. Слід відзначити, що Крим для СРСР мав особливе стратегічне значення, а тому демографічна структура населення півострова була предметом особливої уваги як союзного керівництва, так і керівників виконавчих та партійних органів безпосередньо на місці. Крім того, в Криму існували особливі умови для ведення господарської діяльності, відмінні від інших регіонів, а тому міграційні процеси в межах півострова мали плануватися і здійснюватися відповідно до політики радянської влади і соціально-економічної ситуації на півострові. Проблематика міграційної політики СРСР у Криму в 1920-ті роки не знайшла належного відображення у наукових дослідженнях, тому цю прогалину слід заповнювати.
У статті розглядається політика, яку використовувала більшовицька партія й керовані нею органи радянської влади щодо питання переселення та розселення населення Криму в межах Кримського півострова. Дослідження здійснено на основі аналізу матеріалів Державного архіву Автономної Республіки Крим, які нині в умовах окупації Кримського півострова є недоступними для українських науковців. Також зроблено аналіз планів радянського керівництва щодо переселення населення до Криму, його розміщення та вказані передумови і фактори, які впливали на розроблення і реалізацію демографічної й міграційної політики на півострові. Досліджено окремі аспекти планів радянського керівництва з вирішення національного питання в СРСР в цілому завдяки переселенській політиці в Криму, а саме створення на півострові Єврейської республіки. Особливу увагу надано проблемі переселення до Криму татарських сімей. Відзначено, що переселенська політика радянської влади в межах Кримського півострова мала суперечливий характер і це стало однією із ключових причин, чому розроблені масштабні плани здебільшого залишилися нереалізованими.
Посилання
BORODKIN, L., MAKSIMOV, S. (1993). Peasant Migration in Russia and the USSR in the First Quarter of the 20th Century (Microanalysis of the Structure of Migration Flows). Otechestvennaya istoriya (Domestic History), (5), pp. 124–143. [in Rus.]
BUGAY, N. (2002). Deportation of the Crimean Peoples. Moscow, 240 p. [in Rus.]
BUGAY, N. (2006). The Peoples of Ukraine in “Stalin’s Special Folder”. Moscow, 267 p. [in Rus.]
VOLOSHINOVA, I. (2002). The Resettlement Policy of the Soviet State in the 1920s–1930s in Russian Historiography. [A thesis for Candidate of Sciences degree in History, specialty 07.00.02]. St. Petersburg, 200 p. [in Rus.]
GORYUNOVA, Ye., DEMENTEV, N. (1996). Interlocal and Intralocal Land Management in Crimea. In: Problemy materialnoy i dukhovnoy kultury Prichernomorya ot antichnykh vremen do nashikh dney. Materialy I nauchnykh chteniy, 4–15 noyabrya 1996 g. (Problems of Material and Spiritual Culture of the Black Sea Coast from Ancient Times till Now. Proceedings of the 1st Academic Readings. November 1996). Simferopol, 75 p. [in Rus.]
GORYUNOVA, Ye. (1998). On the Agrarian Policy of Crimean Authorities in the 1920s. Kultura narodov Prichernomorya (Culture of Peoples of the Black Sea Coast), (3), pp. 127–130. [in Rus.]
GORYUNOVA, Ye. (1997). Interlocal and Intralocal Land Management in Crimea. Kultura narodov Prichernomorya (Culture of Peoples of the Black Sea Coast), (1), pp. 102–105. [in Rus.]
–27. State Archives of the Autonomous Republic of Crimea. [in Ukr.]
IBRAGIMBEYLI, Kh. (1989). Telling the Truth about the Tragedy of the Peoples. Politicheskoye obrazovaniye (Political Education), (4), pp. 58–63. [in Rus.]
Krasnyy Krym (Nov. 6, 1923). [in Rus.]
Asan-oglu, I., Amet-kyzy, M. (1997). Kyrym fadzhiasy. Saylama eserler. (Crimean Tragedy. Selected Works): From the History of the Tragical Destiny of Crimean Tatars. Simferopol, 256 p. [in Rus.]
On the Origin and Development of the Crimean Tatars’ National Liberation Movement [1922–1923]. Publication and Comments by A. Yefimov and R. Beloglazov. Moskva-Krym. Istoriko-publitsysticheskiy almanakh (Moscow–Crimea. The Historical and Journalistic Almanac), Vol. 4. Moscow, pp. 148–161. [in Rus.]
REZNICHENKO, G. (2001). Resettlement Policy of the Crimean Authorities in the 1920s. Kultura narodov Prichernomorya (Culture of Peoples of the Black Sea Coast), (17), pp. 144–147. [in Rus.]
USOV, S. (1925). Historical and Economic Sketches about Crimea. Simferopol, 237 p. [in Rus.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Тетяна Бикова Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).