Відносини кочівників степу і хліборобів Східної Європи та міграційна концепція М. Гімбутас

Олексій Трачук

doi:10.30840/2413-7065.2(79).2021.233781

Автор(и)

Олексій Трачук https://orcid.org/0000-0003-3490-8626

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(79).2021.233781

Анотація

Після отримання Україною незалежності в дослідженнях давньої історії Східної Європи, особливо у стосунках скотарів Степу та хліборобів Полісся, стали виникати штучно створювані окремими істориками проблеми. Зокрема, це стосується визнаної в Європі міграційної концепції археологині США М. Гімбутас. Після необґрунтованої «нищівної критики» археологів, представників «русского мира», на захист об’єктивності 50-річної розробки цієї теми М. Гімбутас у спеціальній монографії виступив археолог із Молдови В. Дергачов. Раніше міграційну концепцію завоювання Європи підтримували Д. Телегін, Х. Тодорова, Н. Риндіна, Є. Черних та ін.
У нашому дослідженні підтверджуються засади давньої історії відносин кочівників Степу і хліборобів Східної Європи, які охоплює міграційна концепція М. Гімбутас. Аналіз В. Дергачовим артефактів за кількістю захисних укріплень поселень кукутені-трипільців і кількістю наконечників стріл (зброї степових лучників-вершників) показав, що на ранньому, середньому та пізньому етапах культури Кукутені-Трипілля простежуються три хвилі військової інвазії проти європейських хліборобів. Вивчення робіт М. Гімбутас Х. Тодорової, Н. Риндіної, В. Збеновича, В. Дергачова дало можливість зробити висновки щодо напрямків руху середньоволзьких, середньостогівських та новоданилівських кочових племен східних районів Степу на захід і локалізувати на картах.
Подальші дослідження дадуть змогу автору вирішувати проблеми витоків та причин зникнення кукутені-трипільських племен, спалювання трипільських поселень, долі буго-дністровських та східнотрипільських племен.

Біографія автора

Олексій Трачук

кандидат історичних наук

Посилання

VIDEIKO, M. (1998). The Causes of the Emergence and Development of Trypillia Protocities. Arkheolohiia (Archaeology), (4), pp. 145–151. [in Ukr.]

VIDEIKO, M. (2002). Trypillia Protocities. History of the Research. Kyiv, 142 p. [in Ukr.]

GIMBUTAS, M. (2006). Civilization of the Great Goddess: The World of Ancient Europe. Moscow: ROSSPEN, 572 p. [in Rus.]

DERGACHEV, V. (1999). Features of Cultural and Historical Development of Carpathian-Transnistrian. On the Problem of Interaction of Ancient Societies of Central, South-Eastern, and Eastern Europe. Stratum Plus, (2). St. Petersburg – Chisinau – Odessa, pp. 169–221. [in Rus.]

DERGACHEV, V. (2007). About Scepters, Horses, and War: Essays in Defense of M. Gimbutas' Migration Concept. St. Petersburg, 488 p. [in Rus.]

DIMITROV, K., TODOROVA, Kh. (2005). Modern Studies of Archaeometallurgy in Bulgaria. Rossiyskaya arkheologiya (Russian Archaeology), (4), pp. 6–12. [in Rus.]

ZBENOVYCH, V. (1975). Defensive Structures and Weapons of the Tribes of Trypillia Culture. Arkheolohiia (Archaeology), Vol.15, pp. 32-40. [in Ukr.]

KRUTS, V. (1993). Stages and Directions of Trypillia Culture Tribes Settlement. In: V. KOSAKOVSKYI, ed., Podolska starovyna: zbirnyk naukovykh prats (Podolsk Antiquity: Collected Scientific Works). Vinnytsia, pp. 35-44. [in Ukr.]

LEONTOVYCH, F. (July, 1874). Cooperative and Communal Character of the Political Life of Ancient Russia. Journal of the Ministry of Public Education, Part SLXXIV. St. Petersburg, pp. 120–133. [in Rus.]

MANZURA, I. (2000). Possessing Scepters. Stratum plus 2. St. Petersburg. Chisinau – Odessa – Bucharest, pp. 237–295. [in Rus.]

MERPERT, N. (1965). On the Ties of the Northern Black Sea Region and the Balkans in the Early Bronze Age. Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii AN SSSR (Brief Minutes of the SSSR Academy of Sciences), (105), pp. 10–20. [in Rus.]

MOVSHA, T. (1961). On the Connections of the Tribes of the Trypillia Culture with the Steppe Tribes of the Copper Age. Sovietskaya arkheologiia (Soviet Archaeology), (2), pp. 186–199. [in Ukr.]

NALYVAIKO, S. (2020). “We Will Never Be Brothers...”, or Y-DNA Genealogy through the Prism of “Scientific Partyism” by A. Klosov. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 2, pp. 71–92. [in Ukr.]

PASSEK, T. (1961). Early Agricultural (Trypillian) Tribes of Transnistria. Materials and Research on Archaeology of the USSR, (84), pp. 146–182. [in Rus.]

RASSAMAKIN, Yu. (1997) The World of Pastoralists. Eneolith of Ukraine and the Indo-European Problem. In: Ancient History of Ukraine in Three Volumes. Vol. 1. Kyiv, pp. 273–309. [in Ukr.]

RASSAMAKIN, Yu. (2008). Ukraine: Chronology of Development, Vol. 1 of Steppes of the Northern Black Sea Coast during the Copper Age. Kyiv, pp. 202–218. [in Ukr.]

RYNDINA, N., DEKHTYAREVA, A. (2002). Eneolithic and Bronze Age: A Textbook. Moscow: MSU Publishing House. 226 p. [in Rus.]

RYNDINA, N., ENGOVATOVA, A. (1990). Experience of Planographic Analysis of Flint Tools of Drutsa Trypillian Settlement. In: The 11th Field Seminar. Early Agricultural Settlements-Giants of Trypillia Culture in Ukraine. Talyanki–Veselyy Kut–Maydanetskoye, pp. 108–113. [in Rus.]

TOVKAILO, M. (2005). Neolithic Steppe Pobuzhzhia. Stone Age of Ukraine. Vol. 6. Kyiv: Shliakh, 160 p. [in Ukr.]

TSVEK, О. (2003). Some Aspects of the Interaction of the Eneolithic Societies of Trypillia and Steppes. In: Trypillia Giant Settlements. Kyiv, pp. 175-182. [in Ukr.]

CHERNYSH, Ye. (1977). Formation of Local Variants of Trypillian Culture. The Latest Achievements of Soviet Archaeologists: Abstracts. Report. Moscow, pp. 18–21. [in Rus.]

GIMBUTAS, M., Hencken, H., ed., (1956). Tire Prehistory of Eastern Europe. Bulletin of the American School of Prehistory Research Peabody Museum, (20). Harvard University. Cambridge. [in Eng.]

GIMBUTAS, M. (1961). Notes on the Chronology and Expansion of the Pit-Grave Kurgan Culture. L’Europe a la fin de Page de la Pierre. Prague, pp. 193–200. [in Eng.]

GIMBUTAS, M. (1970). Proto-Indo-European-Culture: The Kurgan Culture During the Fifth, Fourth and Third Millenia B.C. Indo-European and Indo-Europeans. University of Pennsylvania Press, pp. 155–197. [in Eng.]

GIMBUTAS, M. (1973а). Old Europe c.7000-3500 B.C.: The Earliest European Civilization Before the Infiltration of the Indo-European Peoples. J. Indo-Eur. Stud., Vol. 1. pp. 1–20. [in Eng.]

GIMBUTAS, M. (1973b). The Beginnings of the Bronze Age of Europe and the Indo-Europeans: 3500–2500 B. C. J. Indo-Eur. Stud., Vol. 1 (2), pp. 163–214. [in Eng.]

GIMBUTAS, M. (1977). The First Wave of Eurasian Steppe Pastoralists into Copper Age Europe. J. Indo-Eur. Stud., Vol. 4 (2), p. 277–338. [in Eng.]

GIMBUTAS, M. (1979). The Three Waves of the Kurgan People into Old Europe, 4500-2500 B.C. Archives suisses d’antropologie gеnerale. Vol. 43 (2). Geneve, pp.113–137. [in Eng.]

GIMBUTAS, M. (1994). Das Ende Alteuropas. The Emfalle of the Steppennomaden from Sudrussland and the Indo-Germanization of Central Europe. Archaeolingua Alapitvany. (Budapest), pp. 13-135. [in Ger.]

KLOSOV, A., TOMEZZOLI, G. (2013). DNA Genealogy and Linguistics. Ancient Europe. Newton, USA, pp. 101–111. [in Eng.]

LICHARDUS, J., LICHARDUS-ITTEN, M. (1993). Das Grab von Reka Devnja (Nordostbulgarien). An Article on the Observations between the North and West Ponticum in the Free Cup Time. Saarbriiker Studien und Materialen zur Altertumskunde (2), pp. 90–98. [in Bulg.]

MARINESKU-BILCU, S. (1968). Unele problems ale neoliticului Moldovenesc in lumina sapaturiior de la Tirpesti. Studii si cercetari de istorie veche. Bucuresti, (3), fig. 1, pp. 406–412. [in Rom.]

RASSAMAKIN Yu. (1999). The Eneolithic of the Black Sea Steppe Dynamics of Cultural and Economic Development 4500-2300 BC. In: M. Levine., Yu. Rassamakin, A. Kislenko, N. Tatarintseva, Late Prehistoric Exploitation of the Eurasian Steppe. Cambridge. McDonald Institute for Archaeological Research, pp. 59–182. [in Eng.]