«Нехай би Русь по-руськи Русь учила»: освіта та «руська мова» у творах Касіяна Саковича «Desiderosus» (1625) і «Perspektiwa» (1642)

Анотація

Статтю присвячено ролі староукраїнської (руської) мови в освітньому процесі в Україні першої половини XVII ст. за творами видатного полеміста, вченого та релігійного діяча Касіяна Саковича. В основу дослідження покладено його праці «Desiderosus» та «Perspektiwa», які віддзеркалювали підходи автора до заявленої проблеми в різні періоди життя. Актуальність теми полягає у її недостатній вивченості, а також в особливій ролі розвитку освіти та мови в націєтворенні.
На основі аналізу зазначених праць було зроблено висновок, що вже у середині 1620-х років Касіян Сакович вважав, що ефективну систему вітчизняної освіти можна побудувати, спираючись, передусім, на позитивний досвід Римо-Католицької Церкви. Цю ідею він відстоював практично до кінця життя. На початку 1640-х років Касіян Сакович доповнив свої погляди на освіту публічною заявою в творі «Perspektiwa» про пріоритет народної (руської) мови в навчальному процесі вітчизняних шкіл – «Нехай би русь по-руськи русь учила». Подібна позиція, ймовірно, стала результатом переосмислення досвіду 1620-х років, коли він підкреслював роль народної (руської) мови передусім у релігійному житті українців. Було зроблено висновок, що саме Касіян Сакович був першим українським мислителем литовсько-польської доби, який порушив у площині публічної дискусії питання щодо ролі народної мови в культурному житті українців.
Пріоритети в освітньому процесі дають нам можливість уявити, якими саме на початку 1640-х років Касіян Сакович бачив представників нового покоління освічених українців. У його уявленні це люди, що поєднують здобутки трьох культур – власної національної (української), польської та грецької.