Єврейський пролетаріат в УСРР наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(79).2021.235686Анотація
У статті розглядаються загальні тенденції формування єврейського пролетаріату в Україні наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. Проаналізовано динаміку зростання пролетаріату в СРСР і УСРР і зроблено висновок про збіг його темпів. Показано головні тенденції збільшення робітників-євреїв на промислових підприємствах Одеси і Києва, а також головні сфери зайнятості єврейського населення за переписами населення 1926 і 1939 років. Виявлено причини вступу єврейського населення до лав робітничого класу УСРР, до яких віднесено економічні (безробіття, голод) й політичні (необхідність продемонструвати лояльність до нової – радянської – влади). Доведено, що поштовхом до заохочення широких верств населення, включаючи національні меншини загалом і єврейське населення зокрема, до роботи на фабриках і заводах стала політика індустріалізації. Розглянуто джерела формування пролетаріату в УСРР і висунуто припущення, що серед євреїв була досить висока частка кустарів, службовців і торговців, які перекваліфіковувались на робітників, частка ж селян була незначною з огляду на політику аграризації єврейського населення, яку здійснювала радянська влада. Продемонстровано механізм рекрутування потенційних робітників, що склався в СРСР, та висвітлення радянською пресою залучення єврейського населення до роботи на крупних індустріальних підприємствах. На прикладі групи єврейських робітників, що працювали на Щербинській шахті, показано шлях, який переважна більшість некваліфікованого єврейського населення мала пройти, щоб отримати роботу на промисловому підприємстві. Зроблено висновок, що попри численні труднощі різного характеру чисельність робітників-євреїв в УСРР невпинно збільшувалась, що можна трактувати як логічний наслідок потреби адаптуватися до нових умов життя за радянської влади.
Посилання
BORYSENKO, M. (2013). Housing and Life of the Urban Population of Ukraine in the 1920s–30s. Kyyiv: Stylos, 270 p. [in Ukr.]
BORYSENKO, M. (2016). Everyday Life of Kharkiv Workers in the 1920s – Early 1930s. Mix. City: History, Culture, Society. [online] Kharkiv: Raritety Ukrainy, 225 p. Available at: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:cSe4yOGI3MgJ:mics.org.ua/journal/index.php/mics/article/download/37/35/+&cd=17&hl=en&ct=clnk&gl=ua/ [in Ukr.]
Information on the National Composition of Workers in the City of Kyiv. In: State Archives of Kyiv. [in Ukr.]
HORLACH, M., MELNYK, S. (1975). Topical Problems of the History of the Soviet Working Class. Moscow: Mysl, 220 p. [in Ukr.]
HURZHII, I. (1958). Origin of the Working Class in Ukraine (End of the 18th – First Half of the 19th Century) Kyiv: Derzhpolitvydav, 180 p. [in Ukr.]
We Will Give Birobidzhan a Thousand Proletarian Workers. (1929). Tribuna yevreyskoy obshchestvennosti, (7), p.11. [in Rus.]
DOVZHUK, I. (2019). Formation of the Industrial Proletariat in the South of Ukraine in the Post-Reform Period. Problemy istorii Ukrainy XIX – poch. XX st. (Problems of the History of Ukraine of the 19th – Early 20th Century), (29), pp. 20-31 [in Ukr.]
Jewish Youth in Heavy Industry. (1929). Tribuna yevreyskoy obshchestvennosti, (6), p. 28. [in Rus.]
Jewish Teenagers at Nizhny Novgorod Factories. (1931). Tribuna yevreyskoy obshchestvennosti, (2), p.13. [in Rus.]
Jewish Workers in the Metal Industry of Odessa. (1931). Tribuna yevreyskoy obshchestvennosti, (2), p.23–24. [in Rus.]
Jewish Workers in the Mines of Donbas. (1929). Tribuna yevreyskoy obshchestvennosti, (6), p. 9. [in Rus.]
Report on the Work of National Minorities for 1931. In: State Archives of Kyiv. [in Ukr.]
KALIUZHKO, N., MELNYK, S. (1971). Russian Proletariat: Emergence, Struggle, Hegemony. Ukrayinskyi istorychnyy zhurnal (Ukrainian Historical Journal), (10), pp.143–145. [in Ukr.]
KISELEV I. (1990). Russian Political Parties in 1905–1907: Quantity, Composition, Location (Quantitative Analysis). Istoriya SSSR (History of the USSR), (4), pp.71-88. [in Rus.]
KIRYANOV, Yu. (1979). Living Standards of Russian Workers (Late 19th – Early 20th Century). Moscow: Nauka, 288 p. [in Rus.]
–1953, Part 2 of The Communist Party of the Soviet Union in Resolutions and Decisions of Congresses, Conferences, and Plena of the Central Committee. 1898– 1953. (1953). Moscow: Gospolitizdat. 1204 p. [in Rus.]
KONSTANTINOV, V. (2007). Jewish Population in the 20th Century. (Sociodemographic Analysis). Jerusalem: LIRA, 305 p. [in Rus.]
LOS, F. (1962). Working Class of Ukraine in 1907–1913. Kyiv: AN URSR Publishing, 196 p. [in Ukr.]
LOS, F. (1955). Formation of the Working Class in Ukraine and Its Revolutionary Struggle at the End of the 19th and Early 20th Century. Kyiv: Gospolitizdat, 332 p. [in Ukr.]
LIUBAVSKYI, R. (2016). Everyday Life of Kharkiv Workers in the 1920s – Early 1930s. Kharkiv. Kharkiv: Raritety Ukrainy, 226 p. [in Ukr.]
MELNYK, S., PECHERYTSYA, I., MYKHAILIUK, O. (1968). Bolsheviks of Ukraine in the Struggle for the Peasantry (1905 – February 1917). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), (2), pp. 144–145. [in Ukr.]
MURAVIK, H. (2014). Transformation of the Industrial Labor Environment in Ukraine (1907–1914). East, (130), pp. 97–102. [in Ukr.]
NESTERENKO, O. (1962). Industrial Development in Ukraine. Kyyiv: Derzhpolitvydav URSR, 290 p. [in Ukr.]
PARASUNKO, O. (1963). The Situation and Struggle of the Working Class of Ukraine (1860-90s). Kiev: AN USSR Publishing, 576 p. [in Rus.]
Problems and Ways of Involving Poor Jews into Industry. (1930). Tribuna yevreyskoy obshchestvennosti, (3), p.17. [in Rus.]
RASHIN, A. (1958). Formation of the Working Class of Russia. Historical and Economic essays. Moscow: Soviet Literature Publishing, 634 p. [in Rus.]
CSD Calculations of the Impact of Changes in Public Catering Prices on the Workers’ Budget. (Sept. 7, 1935). In: Russian State Archives of Economics (RSAE). [in Rus.]
Union Industry in Figures. Growth Rates and Development Factors (materials for the party conference in 1929) (1929). Moscow: Gospolitizdat. 136 p. [in Rus.].
CSD Report about the Living Standards of Workers in 1931. In: Russian State Archives of Economics (RSAE). [in Rus.]
Labor in the USSR (Statistical Handbook). (1932). Moscow: Gosudarstvennoye sotsialno-ekonomicheskoye izdatelstvo, 182 p. [in Rus.].
Labor in the USSR (Statistical Handbook). (1936). Moscow: CSD of the USSR Federal Plan and Union Federal Recording, 359 p. [in Rus.]
We’ll Cover Thousands of Jewish Teenagers with Fabzavuch Schools. (1931). Tribuna yevreyskoy obshchestvennosti, (2), p. 13. [in Rus.]
FEDKOV, O. (2016). The Working Class and Social Democracy in the Russian Empire: The Dialectic of Relations in the Context of the Specifics of the Ukrainian Provinces in the Late 19th – Early 20th Century. Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatku XX st.: Zb. Nauk. prats. (Problems of the History of Ukraine in the 19th – Early 20th Centuries: Collected Scientific Works), (25), pp.147–180. [in Rus.]
KHROMOV, P. (1982). Economic History of the USSR. The Period of Industrial and Monopoly Capitalism in Russia. Moscow: Vysshaya shkola, 240 p. [in Rus.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Тетяна Перга Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
