Дитячі будинки Запорізької губернії в роки масового штучного голоду (1921–1923)
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(80).2021.239820Анотація
У статті проаналізовано стан дитячих будинків у Запорізькій губернії в роки масового штучного голоду (1921–1923), з’ясовано динаміку їх утворення та причини закриття; охарактеризовано ставлення запорізької партійної номенклатури до справи допомоги голодуючим у притулках дітям.
Узагальнено статистичні дані щодо числа дитячих притулків та кількості вихованців у них; на основі архівних документів складено авторські таблиці підрахунку динаміки руху контингенту по притулках Запорізької губернії, розкрито соціально-побутові умови життя дітей, які там виховувалися.
Масовий штучний голод 1921–1923 рр. мав для голодуючих губерній України руйнівні наслідки: більшовицька продрозкладка виснажила українське селянство, голод особливо вирував у південноукраїнських губерніях, де від нього постраждало понад 40% населення. Ситуація загострювалася систематичним прибуттям в Україну дітей із російських губерній, внаслідок чого дитячі будинки УСРР виявилися переповненими, а рівень їх забезпечення продуктами та промисловими товарами характеризувався убогістю.
У 1921–1923 рр. більшовицьким комуністичним режимом було свідомо створено ситуацію, коли українці масово гинули від штучного голоду. Разом з тим відзначено той факт, що уряд взяв на себе відповідальність за цей злочин. Зроблено це було, швидше за все, несвідомо, але наявність звітів, які характеризують зубожілість притулків та фіксують масову смертність дітей, свідчить на користь того, що чиновники усвідомлювали і причини голоду, і його характер, й знали імена його організаторів. Проте вже почала формуватися каста комуністичної партійної номенклатури, яка, прикриваючись пропагандистською риторикою, прагнула захопити контроль над продовольчими ресурсами та людьми. На наш погляд, обтяжуючим фактором виступав той факт, що більшовицькі функціонери призначали керівництво притулками не за професійним, а за класовим критерієм. В Україні масовий штучний голод 1921–1923 рр. істотно відкорегував ювенальну політику радянської системи. Вона набула деформованого ідеологією, корупцією та бюрократією формату, а дітей перетворили на суб’єкт зомбування комуністичними судженнями.
Посилання
Bukrieiev, T. (2019). The Experience of Overcoming Children’s Homelessness and Neglect in Southern Ukraine in the Formation of the Soviet Totalitarian Regime. [Thesis for Candidate of Sciences degree in History. Specialty 07.00.01 – History of Ukraine]. Lutsk. [online] Available at: https://ra.eenu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/11/Bukryeyev_Taras_Dysertatsiya.pdf (Accessed 26 May 2020). [in Ukr.]
Veselova, O., Marochko, V., Movchan, O. (2000). Holodomors in Ukraine in 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947: Crimes against the People. Kyiv–New York: Published by MP Kots, 270 p. [in Ukr.]
Movchan, O., comp., Kulchytskyi, S., ed., (1993). The Famine of 1921–1923 in Ukraine: Collected Documents and Materials. Kyiv: Academy of Sciences of Ukraine, Institute of History of Ukraine; Naukova dumka, 240 p. [in Ukr.]
-10. State Archives of Zaporizhzhia Region. [in Ukr.]
Demochko, H. (2011). Formation and Development of the Ukrainian Soviet Healthcare System in Kharkiv (1919–1934). [Thesis for Candidate of Sciences degree in History. Specialty 07.00.01 – History of Ukraine]. Kharkiv: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, 353 p.
Diptan, I. Children’s Homelessness and the Fight against It in the Life of Ukrainian Society in the 1920s. Visnyk (Bulletin), Issue 44. Special issue 2011. [online] Available at: https://history.vn.ua/journal/44_12/17.html (Accessed 15 Jan. 2018). [in Ukr.]
Zinchenko, A. (2002). Children’s Homelessness in Soviet Ukraine in the 1920s – First Half of the 1930s. [Thesis for Candidate of Sciences degree in History. Specialty 07.00.01 – History of Ukraine]. Odessa: I. Mechnnikov National University, 17 p. [in Ukr.]
Ilchenko, O. (2006). Education of Homeless Children in Poltava Region in the 1920s–30s of the 20th Century. [Thesis for Candidate of Sciences degree in History. Specialty 07.00.01 – History of Ukraine]. Kharkiv: Kharkiv Pedagogical University, 21 p. [in Ukr.]
Kyrylenko, V. (2015). The Famine of 1921–1923 in Southern Ukraine. [Thesis for Candidate of Sciences degree in History. Specialty 07.00.01 – History of Ukraine]. Mykolaiv, 230 p. [in Ukr.]
Lozynskyi, L. (1926). About Children Leaders. Homeless Teams and Their Leaders. Kharkiv: Trud, 127 p. [in Ukr.]
Liakh, S. (2006). The Roast on the 5th Anniversary of the October Revolution: Details of the Military and Political Life in Zaporizhzhia in 1922. Research Works of the Historical Faculty of Zaporizhzhia National University. Vol. XX. Zaporizhzhia: Prosvita, pp. 178–183. [in Ukr.]
Report on the Activities of Zaporozhye Provincial Executive Committee: Devoted to the 2nd Provincial Congress of Soviets. Zaporozhye: State Publishing House, 1921. 67 p. [in Rus.]
Parashchevina, O. Children and Famine of 1921–1922 in Ukraine. [online] Available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51431 (Accessed 26 May 2020). [in Ukr.]
Salko, H. (1931). Homelessness and the Fight against It. Kyiv: Derzhvydav. [in Ukr.]
FROLOV, М. (chairman), Klepakov, O. (deputy chairman), Rebro, P. (deputy chairman), Tedieiev, O., eds., et al. (2008). Atonement: An Almanac (8–9). Zaporizhzhia: Dniprovskyi metalurh, 520 p. [in Ukr.]
Tarasova, T. (2006). Formation and Development of the First Labor Unions of Schoolchildren in 1917–1920. Pedahohika ta psykholohiia (Pedagogy and Psychology), (1), pp. 133–140. [in Ukr.]
Efimenko, H., ed., et al. (2017). Soviet Ukraine. Illusions and Catastrophes of the “Communist Paradise”. Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia, 352 p. [in Ukr.]
Chaban, O. Counteraction to Crime and Homelessness of Minors on Transport Highways: Historical Genesis. National Transport University. [online] Available at: publications.ntu.edu.ua/eut/2015-02/246-254.pdf (Accessed 15 January 2018).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Інна Шугальова Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).