Хто спалював трипільські поселення – скотарі Степу чи землероби Лісостепу?

Олексій Трачук

doi:10.30840/2413-7065.3(80).2021.240066

Автор(и)

Олексій Трачук https://orcid.org/0000-0003-3490-8626

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(80).2021.240066

Анотація

У 2023 р. Україна відзначатиме 130-ту річницю відкриття Вікентієм Хвойкою трипільської культури. Що ж змінилося в пізнанні спадщини такої загадкової й унікальної серед археологічних культур України, як трипільська? Одну із проблем – що «площадки» в наземному житлобудуванні являли собою не культові поховальні споруди, а залишки житлових будинків – вдалося вирішити. Але в 70-ті роки в радянських археологів з’явилася химерна фантазія К. Зіньковського, що трипільські поселення спалювали не завойовники – скотарі Степу, а самі трипільці. Це впевнено заперечували авторитетні археологи – В. Петров, В. Збенович, І. Свєшніков, Х. Тодорова і М. Гімбутас, В. Дергачов. На початку ХХІ ст., завдяки створенню на Черкащині державного заповідника «Трипільська культура», проведенню фестивалів «Трипільське коло» на Київщині та запровадженню туристичного маршруту від Києва до Львова, в Україні значно виріс інтерес до трипільської культури як енеолітичної цивілізації хліборобів. У цей період окремі археологи (Н. Бурдо, М. Відейко, В. Круц, О. Корвін-Піотровський) витягли з архівів забуту фантазію К. Зіньковського, поступово і методично стали доводити своїм колегам-археологам, що трипільські хлібороби свої поселення ритуально спалювали. Археологічні пам’ятки, на жаль, мовчать про ритуали. Але вони можуть свідчити про тих, хто завойовував трипільців і спалював їхні поселення. Крім того, М. Відейко вважає, що озброєння ближнього бою трипільців є кращим, ніж лук і стріли степових вершників, а самі трипільці воювали між собою. Такі версії в своїх дослідженнях середньостогівських скотарів спростовували Д. Телегін і В. Дергачов. Але, з іншого боку, ситуацію заплутує Ю. Рассамакін, який необґрунтовано замінює всім відомих середньостогівців на скелянців, квітянців і дереївців, що ніби не воювали, а торгували з європейськими землеробами.

Отже, в енеолітичній історії незалежної України постали штучно створені проблеми. Автор, систематизуючи інтерпретації відомих археологів і досвід наступних після енеоліту епох, зробив спробу їх вирішити у своїй статті.

Біографія автора

Олексій Трачук

кандидат історичних наук

Посилання

BelIashevskIY, N. (1900). Excavations at the Site of a Neolithic Settlement with Domicican-Type Pottery Near the Village of Kolodistoye Zvenigorod Uyezd, Kiev Province. Vol. II. Kyiv: ALIUR, pp. 148–155. [in Rus.]

Berezanska, S., Otroshchenko, V. (1997). Bronze Age. In: Ancient History of Ukraine in Three Volumes. Vol.1. Kyiv, pp. 384–529. [in Ukr.]

Bessonova, S. (1998). Population of the Forest-Steppe Zone of the Northern Black Sea Coast. In: Ancient History of Ukraine. Kyiv, Vol. 2, pp. 81–107. [in Ukr.]

Burdo, N. (2003). The Sacred World of Trypillian Civilization. In: Giant Trypillian Settlements. Kyiv, pp. 18–21. [in Ukr.]

Videiko, M., Chapman, D., Burdo, N. (2015). Complex Studies of Fortifications, Production Complexes and Remnants of Buildings in Trypillian Settlements near the Village of Nebelevka. Stratum Plus, (2), pp. 148–150. [in Mold.]

Videiko, M. (2015). Research of the International Expedition of 2012–2014 in Nebelivka: Results and Prospects. Na skhidnii mezhi Staroi Yevropy. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. 12–14 travnia 2015 r. (On the Eastern Border of Old Europe. Proceedings of the International Research Conference, Kirovograd, Nebelivka, May 12–14, 2015). Kirovograd, pp. 7–10. [in Ukr.]

Videiko, M. (2004). Armament and Military Affairs of the Trypillian Culture Tribes. In: Encyclopedia of Trypillian Civilization in Two Volumes. Vol. I. Kyiv, pp. 479–507. [in Ukr.]

Videiko, M. (2004). Absolute Dating of Trypillian Culture. In: Encyclopedia of Trypillian Civilization in Two Volumes. Vol. I. Kyiv, pp. 87–97. [in Ukr.]

Videiko, M. (2004). New Chronology of Kukuteni-Trypillya. Trypilska tsyvilizatsiia u spadshchyni Ukrainy. Materialy nauk.-prakt. konf. (Trypillian Civilization in the Heritage of Ukraine. Materials of Research and Practical Conference). Kyiv: Prosvita, pp. 110–113. [in Ukr.]

Videiko, M. (2005). Settlement of Trypillian Culture in Khomyne Tract Near Rzhyshchiv. In: Problems of Archaeology of the Middle Dnieper. Kyiv-Fastiv, p. 3. [in Ukr.]

Videiko, M. (2011). Reconstruction of the Main Elements of the Military Armament Complex of Trypillian Culture Bearers. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy (Archaeology and Ancient History of Ukraine), Vol. 5, pp. 53–65. [in Ukr.]

Hamchenko, S. (1926). Observations on the Outcomes of Experiments of Trypillian Culture (1909–1913). Trypilska kultura v Ukraini (Trypillian Culture in Ukraine). Vol. I. Kyiv, pp. 31–41. [in Ukr.]

Gimbutas, M. (2006). Civilization of the Great Goddess: The World of Ancient Europe. Moscow, pp. 438–444. [in Rus.]

Gorodtsov, V. (1900). The Purpose of Clay Sites in the Prehistoric Culture of the Tripillian Type. AIZ, (11–12). Moscow, pp. 345–352. [in Rus.]

Hupalo, V. (2014). Zvenyhorod and Zvenyhorod Land in the 11th–13th Centuries (Sociohistorical Reconstruction). Lviv, pp. 81–82. [in Ukr.]

Ancient History of Ukraine in Three Volumes. (1997). Kyiv. Vol.1, map 9.9. [in Ukr.]

Dergachev, V. (2007). On Scepters, Horses, and War: Essays in Defense of M. Gimbutas’ Migration Concept. Saint Petersburg, 488 p. [in Rus.]

Dergachev, V. (1999). Features of Cultural and Historical Development of the Carpathian-Transnistrian Region. Stratum plus, (2). Saint Petersburg – Chisinau –Odessa, pp. 169–221. [in Mold.]

Dergachev, V., Manzura, I. (1991). Burial Complexes of Late Trypillia. Collection of Sources. Chisinau: Shtiintsa, 334 p. [in Mold.]

ZbenovYch, V. (1989). Early Stage of Trypillian Culture in Ukraine. Kyiv, 224 p. [in Ukr.]

ZinkovskyI, K. (1975). Revisiting Trypillian Housing. In: Archaeology. Vol. 15. Kyiv, pp. 13–21. [in Ukr.]

ZinkovskyI, K. (1983). On the Procedure of Studying the Problem of Housing Construction by the Trypillian Tribes. Materialy po arkheolohii Severnoho Prychernomoria (Materials on the Archaeology of the Northern Black Sea Region). Kyiv, pp. 20–21. [in Ukr.]

Ivakin, H. (2000). Mongolese Invasion of Russia. In: Ancient History of Ukraine. Vol. 3. Kyiv: Naukova dumka, pp. 573–588. [in Ukr.]

Ilinskaya, V., Terenozhkin, A. (1986). Scythia. Archaeology of the Ukrainian SSR: 3 Vols. Vol. 2. Kyiv: Naukova dumka, pp. 43–134. [in Rus.]

Kozak, D. (2008). Veneti. Kyiv, 470 p. [in Ukr.]

Korvin-PiotrovskIy, A. (2015). “Megastructures” in the Giant Settlements of the Trypillian Culture: Interpretations. In: Na skhidnii mezhi Staroi Yevropy. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. 12–14 travnia 2015 r. (On the Eastern Border of Old Europe. Proceedings of the International Scientific Conference, Kirovograd, Nebelivka, May 2015). Kirovograd, pp. 19–20. [in Rus.]

Krapivina, V. (1998). Olbia in the Second Half of the 1st Century BC – the 3rd Quarter of the 3rd Century. Davnia istoriia Ukrainy (Ancient History of Ukraine). Vol. 2. Kyiv, pp. 395–411. [in Ukr.]

KrychevskyI, Ye. (1940). Reports on Excavations of Dwellings (Sites), (13, 23, 5 and 14). In: Trypillian Culture. Vol. 1. Kyiv, pp. 179–284. [in Ukr.]

Kruts, V. (2008). Giant Settlements of Trypillian Culture. In: Trypillian Culture in Ukraine. The Giant Settlement of Talyanka. Kyiv, pp. 33–41. [in Rus.]

Kruts, V. (2003). Trypillian Sites as a Result of Ritual Burning of Houses. In: Trypillyan Giant Settlements. Kyiv, pp. 74–76. [in Rus.]

Kuzminova, N. (1991). Paleobotanical Findings from Trypillian Settlements of Southwestern USSR. Drevneishie obshchnosti zemledeltsev i skotovodov Severnoho Prychernomoria (V tys. do n. e. – V v. n. e.). Materialy mezhdunarodnoy konferentsii. Kishinev, 10–14 dekabria 1990 g. (Ancient Communities of Farmers and Herdsmen of the Northern Black Sea Coast (5 mil. BC – 5th century AD). Proceedings of the International Conference. Chisinau December 1990). Kyiv, p. 44. [in Rus.]

KurinnyI, P. (1926). Significant Monuments of Trypillian Culture. Trypilska kultura Ukrainy (Trypillian Culture in Ukraine). Vol. I. Kyiv, pp. 67–95. [in Ukr.]

Masson, V. (2000). Early Complex Societies of Eastern Europe. In: Ancient Societies of Southeastern Europe in the Paleometal Age. St. Petersburg, pp. 144–145. [in Rus.]

Otroshchenko, V. (2000). Ethnic Processes in Ukraine in the Stone Age and in the Paleometallic Era. In: Ethnic History of Ancient Ukraine. A Collective Monograph. Kyiv, pp. 7–44. [in Ukr.]

Passek, T. (1940). Reports on Excavations of Dwellings (Sites), (1, 2, 4, 11). In: Trypillian Culture. Vol. 1. Kyiv, pp. 43–177. [in Ukr.]

Petrov, V. (1972). Ethnogenesis of the Slavs. Sources, Stages of Development and Issues. Kyiv, 214 p. [in Ukr.]

Prykhodniuk, O. (1999). Defensive Structures and Military Equipment of Pastyrske Settlement. In: Ethnocultural Processes in Southeastern Europe in the 1st Millennium AD. Kyiv–Lviv, pp. 240–252. [in Ukr.]

Rassamakin, Yu. (1997). The World of Herdsmen. Eneolith of Ukraine and Indo-European Problem. In: Ancient History of Ukraine in Three Volumes. Vol. 1. Kyiv, pp. 240–252. [in Ukr.]

Sveshnikov, I. (1974). History of the Population of Precarpathia, Podillia, and Volhynia in the Late 3rd – Early 2nd Millennium BC. Kyiv, p. 157. [in Ukr.]

SKORYY, S. (1997). Steblev: Scythian Cemetery in Porosye. Kyiv, 173 p. [in Rus.]

Spitsin, A. (1904). Excavations of Clay Sites Near the Village of Kolodistoye, Kiev Province. IAK (Archaelogical Commission Proceedings), Vol. XII. St. Petersburg, pp. 87–118. [in Rus.]

Telegin, D. et al. (2001). Middle Stog and Novodanilov Cultures of the Eneolithic of the Azov-Black Sea Region. Lugansk, Shliakh, 152 p. [in Rus.]

Taylor, E. (1939), Primitive Culture. Moscow: SDEP, 567 p. [in Rus.]

Telegin, D. (1985). Middle Stog Culture and Monuments of Novodanilov Type in the Dnieper Area and the Steppe Left-Bank Ukraine. In: Archaeology of the Ukrainian SSR in Three Volumes. Vol. 1. Kyiv, pp. 310–311. [in Ukr.]

Telegin, D. (1993). The Main Periods of Historical Development of the Ukrainian Population in the 5th – First Half of the 4th Millennium BC. Arkheolohiia (Archaeology), (1). Kyiv, pp. 15–23. [in Ukr.]

Terenozhkin, O. (1975). Classes and Class Relations in Scythia. Archaeology, (15), pp. 4–5. [in Ukr.]

Todorova, Kh. (1986). The Stone-Copper Age in Bulgaria. Sofia, 279 p. [in Bulg.]

Todorova, Kh., Dimitrov, K. (2005). Modern Research of Archaeometallurgy in Bulgaria. Rossiyskaya arkheologiya (Russian Archaeology), (4), pp. 6–12. [in Rus.]

Trachuk, O. (2021). Relations between Steppe Nomads and Farmers of Eastern Europe and the Migration Concept M. Gimbutas. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), (2), pp. 50–65. [in Ukr.]

Fomenko, V., Burdo, N., Spitsyna, L. (2014). The Multilayered Monument of Tashlyk 2. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy (Archaeology and Ancient History of Ukraine), Vol. 1 (12), pp. 137–147. [in Ukr.]

HvoIka, V. (1904). Excavations in 1901 in the Field of Trypillian Culture. ZRAO (Russian Archaeological Society Notes). Vol. 5. St. Petersburg, pp. 12–20. [in Rus.]

Tsvek, O. (2003). Some Aspects of the Interaction of Eneolithic Societies of Trypillia and Steppes. In: Giant Trypillian Settlements. Kyiv, p. 178. [in Ukr.]

Stern, E. (1906). Prehistoric Greek Culture in Southern Russia. Tr. XIII AS in Ekaterinoslav in 1905. Vol. I. Moscow, pp. 9–95. [in Rus.]

Kiosk, D. (2019). Attack and Defense? New Evidence for “Trypillia-Steppe” Interaction in the Valley of the Southern Bug River. Revista arheologca serie noua, Vol. XV (2). [in Rum.]

Kozłowski, L. (1939). An Essay on the History of the Southeastern Poland. Lviv, 104 p. [in Ukr.]