Участь волинської шляхти в урбанізаційних процесах ранньомодерної Волині: до постановки проблеми

Ігор Гулюк

doi:10.30840/2413-7065.3(80).2021.240100

Автор(и)

Ігор Гулюк Науково-дослідний інститут українознавства, Україна https://orcid.org/0000-0002-7059-1104

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(80).2021.240100

Анотація

У статті розглянуто наукові інтерпретації, які стосуються урбанізаційного процесу та його періодизації, що можуть бути відмінними для Західної і Східної Європи, та залежать від особливостей розвитку суспільства. Проаналізовано підходи та оцінки, поширені в українській історіографії, щодо появи й еволюції міст та участі у цих процесах шляхти. Встановлено, що більшість містозасновчих ініціатив у ранній Новий час на Волині були пов’язані саме з активністю шляхти. Розглянуто етапи заснування міст, взаємовпливи під час цього процесу міста і села та важливість ринку як фактора, що безпосередньо оживлював нове місто.
На основі джерельного матеріалу судових книг Волині XVI–XVII ст. і опублікованих раніше актів проаналізовано низку документів, які засвідчують активну участь шляхти у процесі заснування міст у ранньомодерній Речі Посполитій (1569–1795). З’ясовано, що сам процес фундування нового міста шляхтичем був для нього досить клопіткою справою і вимагав великих зусиль та максимальних сприянь, починаючи від пошуку місця у власних землях під нове місто та сприяння в отриманні магдебурзького права і завершуючи закликанням людей, наданням їм «волі» і внутрішньою організацією їхнього життя. Досліджено, що спонуканням до такої ініціативності могли бути різні фактори, як ті, що були пов’язані із зовнішньою, татарською, загрозою, так і особисті переконання, коли, відповідно до мови джерела, локатор усвідомлював, що функціонування міста буде кращим для нього і його місцевості. Простежено, що, осаджуючи нові міста, шляхтичі були зацікавлені не лише в їх появі, а й турбувалися при цьому населенням, яке мало у них проживати, про що можуть свідчити надані привілеї на звільнення від сплати податків на тривалий період часу («волі»), які позбавляли шляхту теоретичного прибутку. Не менш важливими у цьому сенсі були також організація економічного життя у місті і постійні згадки у локаційних привілеях про право провадити торги та ярмарки.

Біографія автора

Ігор Гулюк, Науково-дослідний інститут українознавства

науковий співробітник відділу історичних пам’яток НДІУ

Посилання

ANTONOVYCH, V. (1869). Act on the Cities (1432–1798), P. 5. Vol. 1. of Preface. Archives of South-Western Russia, Issued by the Temporary Commission for the Analysis of Ancient Acts. Kyiv: V Universitetskoy Tipografii, 638 p. [in Rus.]

Act on the Cities (1432–1798), P. 5. Vol. 1. of Archives of South-Western Russia, Issued by the Temporary Commission for the Analysis of Ancient Acts. Kyiv: V Universitetskoy Tipografii, 638 p. [in Rus.]

BARANOVYCH, O. (1925). From the History of the Settlement of Southern Volhynia. Observations on the Colonization and Economic Life of the Volhynian Border in the 15th–17th Centuries. Notes of the Historical and Philological Department of NASU. Book 6, pp. 10–20. [in Ukr.]

BARANOVYCH, O. (1930). Population of Volhynia Voivodeship in the First Half of the 17th Century, Vol. 1 of Population of Ukraine before Khmelnytsky Uprising. Kyiv: AUAS, 155 p. [in Ukr.]

BARANOVYCH, O. (1926). Essays on the Magnate’s Economy in Southern Volhynia in the 18th Century. Studies on the History of Ukraine. Research Department of the History of Ukraine in Kyiv. Vol. 1. Kyiv: Z drukarni Ukrainskoi Akademii Nauk, pp. 1–90. [in Ukr.]

BRAUDEL, F. (1995). The Structure of Everyday Life: Possible and Impossible, Vol. 1 of Material Civilization, Economics and Capitalism, the 15th–18th Centuries. Kyiv: Osnovy, 543 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (2015). Small Towns of Ostroh Region according to the Inventory of 1620. Ostrozka davnyna, Vol. 4, pp. 93–109. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (2012). The Population of Volhynia in the 16th – First Half of the 17th Century: Family, Household, Demographic Factors. Kyiv: Feniks. 711 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (1997). The Role of Ostroh Princes in the Development of Volhynian Cities (based on the materials of the inventory of 1620). In: Starokostiantyniv and the Region in the Space and Time. Khmelnytskyi, pp. 46–59. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (2017). Regarding the Problem of “Formation” and “Foundation” of the City of Slavuta. In: The City of Slavuta and Slavuta Region in the Context of the History of Volhynia. Khmelnytskyi, pp. 101–115. [in Ukr.]

HRUSHEVSKY, M. (1995). History of Ukraine-Rus. Economic, Cultural, and National Life in the 14th to 17th Centuries. Vol. VI. Kyiv: Naukova Dumka, 667 p. [in Ukr.]

HRUSHEVSKY, M. (1994). Sociopolitical and Church Organization and Relations in the Lands of Ukraine-Rus in the 14th to 17th Centuries. Vol. V. Kyiv: Naukova Dumka, 667 p. [in Ukr.]

ZAIATS, A. (2019). Volhynian Urban Society of the 16th and the First Half of 17th Centuries. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv, 582 p. [in Ukr.]

ZAIATS, A. (2003). Urbanization Process in Volhynia in the 16th – First Half of the 17th Century. Lviv: Dobra Sprava, 263 p. [in Ukr.]

KOMPAN, O. (1963). Ukrainian Cities in the Second Half of the 16th Century. Kyiv: Academy of Sciences of the UkrSSR Publishing, 387 p. [in Ukr.]

CICERO, M. T. (2020). On the Laws. On the Commonwealth. On the Natures of the Gods. Lviv: Apriori, 392 p. [in Ukr.]

Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]

BOGUCKA, M. (2009). A City and a Burgher in the Early-Modern Polish Society (16th–18th Centuries). Czasy Nowożytne 22 (Early-Modern Times), pp. 9–49. [in Pol.]

COWAN, A. (1998). Urban Europe, 1500–1700. London: Arnold, 229 p. [in Eng.]

HOHENBERG, P., LEES, L. (1985). The Making of Urban Europe, 1000–1950. Cambridge, Massachusetts – London: Harvard University Press, 398 p. [in Eng.]