Литовські Статути Великого князівства Литовського з погляду гендерної експертизи
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(80).2021.240616Анотація
У статті розглядається законодавство ранньомодерної доби, тобто Литовські Статути Великого князівства Литовського, з погляду гендерного аналізу. Термін «гендер» вживається не в біологічному значенні, а як система міжособистісної взаємодії, тобто як соціальний конструкт, що є основою стратифікації суспільства за статевою ознакою. Гендер вважають однією із трьох (нарівні з расою і класом) найважливіших домінант, що формують синергетичні системи панування і підлеглості. Тому законодавство XVI–XVII ст. розглядається відносно рівності прав і можливостей для різних статей. Оскільки проблема взаємостосунків між чоловіком і жінкою лежить у площині гендерної історії, тож з’ясовувати її потрібно за допомогою методів гендерної історії.
Гендерній експертизі піддаються перша (1529) і друга (1566) редакції Литовського Статуту. Третя редакція (1588) не береться до уваги, оскільки внаслідок Люблінської унії (1569) українські землі увійшли до складу Речі Посполитої, тож на ці території Статут 1588 р. не поширювався, тут продовжував діяти Статут 1566 р. Аналізується комплекс правових норм тих розділів ЛС, які формували підвалини соціальних інститутів, у першу чергу – родини, а отже, безпосередньо впливали на гендерні стосунки.
На підставі аналізу законодавчих норм ЛС автор доводить, що законодавство ранньомодерної доби базувалося на гендерних нормах і гендерних ідентичностях, забезпечуючи при цьому пріоритетні позиції чоловічої статі, що виключало рівні права і можливості для жіночої статі. Таким чином, уже на законодавчому рівні норми ЛС закладали умови для конструювання гендерної асиметрії, яка призводила до дискримінації жіночої статі й домінування іншої – чоловічої.
Посилання
VORONCHUK, I. (1993). Lithuanian Statutes as the Source for Studying the Functioning of Castle and Land Courts in the Right-Bank Ukraine in the 16th–17th Centuries. In: Antrasis Lietuvos Statutas 1566. Vilnius: Vilnius universiteto leidykla, pp. 134–141. [in Rus.]
VORONCHUK, I. (2010). Predominant Power of a Man over a Woman in the Ukrainian Family in the 16th–17th Centuries (based on Volhynian Documents). In: K. Kabacińska, K. Ratajczak, eds., From the Middle Ages till the Beginning of the 20th Century, Vol. 1 of Man in the Family and Society: Evolution of Roles in the Polish and European Culture. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, pp. 77–87. [in Ukr.]
VORONCHUK, I., ed. (2012). Population of Volhynia in the 16th–First Half of the 17th Сentury: Family, Household, Demographic Factors. Kyiv: Feniks. 711 p. [in Ukr.]
VORONCHUK, I. (2014). The Institute of Guardianship: Legal Norms and Everyday Practices in the Early Modern Volhynia. Ukrainoznavstvo (Ukrainain Studies), Vol. 3 (52), pp. 134–150. [in Ukr.]
VORONCHUK, I., ed. (2012). The Dryvynski Gentry Family: Genealogy and Matrimonial Ties (the 16th – First Half of the 17th Centuries). Studies and Documents on the History of Volhynia. Kremenets: P.E. Diatlyk, pр. 195–210. [in Ukr.]
VORONCHUK I. (2021). The Khrinnytskyi Szlachta Family in Private and Public Life of the Early Modern Volhynia. Ukrainoznavstvo (Ukrainain Studies), Vol. 2 (79), pp. 66–88. [in Ukr.]
ZHEREBKINA, I., KON, I., PUSHKAREVA, N., TEMKINA, A., KRIPS, G. (2000). Problems and Prospects for the Development of Gender Studies in the Former USSR. Gender Gtudies, Vol. 5. Kharkov, pp. 8–43. [in Rus.]
LAZUTKA, S. (1973). Lithuanian Statute – the Feudal Code of the Grand Duchy of Lithuania. Vilnius, 211 p. [in Rus.]
LEVITSKYI, O. (1880). On Family Relationships in Southwestern Russia in the 16th–17th Centuries. Russkaia starina (Russian Antiquities), (11), pp. 549–574. [in Rus.]
LEVYTSKYI, O. (under the pseudonym of Levko Mayachanets) (1885). On Marriage in Rus-Ukraine in the 16th–17th Centuries. Zoria, Year 6, pp. 13–18. [in Ukr.]
LEVYTSKYI, O. (January 1900), Common Forms of Contracting Marriages in Southern Russia in the 16th–17th Centuries. Kievskaia starina (Kiev Antiquities), Vol. LXVIII, pp. 1–15. [in Rus.]
LEVYTSKYI, O. (1909). Features of Everyday Family Life in Southwestern Rus in the 16th–17th Centuries. In: Acts on Marital Law and Everyday Family Life in the Southwestern Russia in the 16th–17th Centuries, Part VIII, Volume III of The Archives of the Southwestern Russia Published by the Temporary Commission for the Study of Ancient Acts under the Governor-General of Kiev, Podolia, and Volhynia. Kiev: N. T. Korchak-Novitsky’s Printing House of the Imperial University of St. Vladimir, pp. 1–120. [in Rus.]
PUSHKAREVA, N. (1999). What Is This Gender Needed For? New Concepts and New Approaches in the Analysis of the Past. Social History. Yearbook 1998/99. Moscow: ROSSPEN, pp. 155–174. [in Rus.]
PUSHKAREVA, N. (2003). Women’s History, Gender History: Similarities, Differences and Prospects. Social History. Yearbook. 2003. Women’s and Gender History. Moscow, pp. 9–44. [in Rus.]
RAUDELIUNAS, V. (1973). Ukrainian Lists of the Second Lithuanian Statute. Arkhivy Ukrainy (Archives of Ukraine), (4), pp. 70–89. [in Ukr.]
KIVALOV, S., MUZYCHENKO, P., PANKOV, A., eds. (2002). The 1529 Statute of the Grand Duchy of Lithuania. In: The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania in Three Volumes. Vol. I. Odesa: Yurydychna literatura, 462 p. [in Ukr.]
KIVALOV, S., MUZYCHENKO, P., PANKOV, A., eds. (2003). The 1566 Statute of the Grand Duchy of Lithuania. In: The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania in Three Volumes. Vol. II. Odesa: Yurydychna literatura, 557 p. [in Ukr.]
VORONCHUK, I., ed. (2014). Volhynia in the 16th Century, Vol. 1 of Ukrainian Everyday Life in the Early Modern Period. A Collection of Documents. Kyiv: Feniks, 739 p. [in Ukr.]
WEST, C., ZIMMERMAN, D. (1997). Doing Gender. Proceedings of the SPbB IS RAS. Gender Notebooks. Vol. 1. St. Petersburg, pp. 97–98. [in Rus.]
The Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]
YAKOVENKO, N. (2008). The Ukrainian Nobility From the End of the 14th to the Middle of the 17th Century. In: Volhynia and Central Ukraine. 2nd ed., rev. and suppl. Kyiv: Krytyka, 470 c. [in Ukr.]
BOGUCKA, M. (1998). The Woman in the Old Poland. Warsaw: TRIO, 226 p. [in Pol.]
HIRDMAN, Y. and ANDREASEN, Y. (1991). The Gender System. In: T. Andreasen, A. Borchorst, D. Dahlerup, L. Lous, R. Nielsen, eds., Moving On, Aarhus: Aarhus University Press, pp. 187–207. [in Eng.]
Rights, Constitutions, and Privileges of the Kingdom of Poland and the Grand Duchy of Lithuania (1737). Warsaw, [in Pol.]
SKOTT, J. (1986). Gender: A Useful Category of Historical Analysis. American Historical Review. Vol. 91 (5), pp. 1053–1075. [in Eng.]
VORONCZUK, I. (2020). Violence of the Man against the Wife in the Ukrainian Family in the 16th–17th Centuries: Its Forms and Causes (based on Volhynian documents). In: B. Popiołek, A. Chłosta-Sikorska, M. Gadocha, eds., In the Circle of Families of the Old Times. Domination. Kraków: WNUP, pp. 97–105. [in Pol.]
VORONCHUK, I. (2018). Volhynian Court Books as a Source for Studying the History of the Ukrainian Noble (Szlachta) Family in the 16th and 17th Centuries. Przeszłość Demograficzna Polski (40), pp. 39–62. [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ірина Ворончук Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).