Українська соціологія часів перебудови: реконструкція процесів відновлення
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(81).2021.247641Ключові слова:
соціологія, перебудова, соціологічні дослідження, виробнича соціологіяАнотація
Стаття присвячена етапам і специфіці становлення української соціології в період перебудови. Зокрема, визначається, що в епоху «перебудови» вітчизняна соціологія складалася з чотирьох умовних сегментів: науково-академічного, науково-вузівського, заводського та партійно-ідеологічного. Кожен з них мав свою структурно-організаційну будову та характеризувався специфічним домінуючим напрямом діяльності: теоретично-академічної соціології, прикладної (у сфері соціального планування, соціології праці, управління), соціології освіти та діяльності ідеологічного характеру. Зазначається, що хоча формально вітчизняна соціологія перетворилась в орієнтовану на соціокультурні проблеми населення країни незалежну, легітимізовану на рівні держави, наукову дисципліну лише із здобуттям країною незалежності у 1991 році, вона успадкувала досвід попередніх поколінь соціологів та спирається на нього, при цьому нерозривно пов’язана з історичними перетвореннями, які відбувалися в ході національного відродження. Факт того, що тривалий час українська соціологія формувалась як частина спільної радянської соціології, є негативним наслідком, що, зокрема, і досі не становить розуміння цієї науки суспільством. Так, брак об’єктивної інформації про реальні можливості соціологічної науки, необізнаність населення про цінність соціологічних знань (у тому числі на прикладі зарубіжного досвіду розвинених країн) призвели до викривленого сприйняття широким загалом самого поняття «соціологія», виникнення поширеного стереотипного уявлення про соціологію як інструмент опитування громадської думки з тих чи інших проблем.
Посилання
Grushin, B. (1999). A Bitter Taste of the Unclaimed. Russian Sociology of the Sixties in Memoirs and Documents. St. Petersburg: Russian Christian Humanitarian Institute, pp. 205–228. [in Rus.]
SAIF. Resolutions of the Section of Social Sciences of the USSR Academy of Sciences. (Jan. 17–Nov. 26, 1966), p. 2. [in Ukr.]
Handbook for Entrants to Higher Educational Institutions of Ukraine for 1992. (1992). Kyiv: Presa Ukrainy, 112 p. [in Ukr.]
Department of Higher Education and Department of General Secondary Education of MES of Ukraine, comps., (2006). Handbook for Entrants to Higher Educational Institutions of Ukraine for 2006. Kyiv: Abrys, 512 p. [in Ukr.]
Kabyshcha, A., TulchinskIy, M. (1993). Scientometric Analysis of the Structure of Sociological Knowledge (according to ISISS databases). Sotsis, (4), pp. 38–45. [in Rus.]
Kondratyk, L. (1996). History of Sociology of Ukraine in Names. Lesya Ukrainka Volyn State University; Institute of Social Sciences. Lutsk: VSU Press, pp. 25–31. [in Ukr.]
Osipov, G. (1990). Sociology and Socialism. Moscow: Nauka, 342 p. [in Rus.]
Poliak, O. (2008). Development of Sociological Education in Ukraine: Organizational and Didactic Characteristics [Thesis for Candidate of Sciences degree. Specialty 13.00.01], 243 p. [in Ukr.]
Picha, V. (2000). Sociology: General Course. A Textbook for Students of Higher Educational Institutions of Ukraine. Kyiv: Karavela, 248 p. [in Ukr.]
Polishchuk, V. (2003). Social Education in Ukraine: Problems of Formation and Development. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota (Practical Psychology and Social Work), (6), pp. 1–5. [in Ukr.]
Rybak, I. (1998). Trials, Crisis, and Death (1941–1991), part 2 of History of the Soviet Society: A Textbook. In 2 parts. Kamianets-Podilsky: ABETKA, pp. 113–128. [in Ukr.]
Rybshchun, O. (2008). Ukrainian Sociology: Traditions, Features, Landmarks of Development (1960s – Early 21st Century) [Thesis for Candidate of Sciences degree in Sociology. Specialty 22.00.01 – History and Theory of Sociology]. Kyiv, 389 p. [in Ukr.]
Sokolova, G. (1997). Revival of Sociology in the 60s. In: A. YELSUKOVA, ed., et al. History of Sociology: A Textbook. Minsk: Vysshaya shkola, p. 351; Chagin, B. (1971). An Essay on the History of Sociological Thought in the USSR (1917–1969). USSR Academy of Sciences; Institute of Philosophy; Leningrad Sector. Leningrad: Nauka. Leningrad branch, pp. 194–196. [in Rus.]
Sohan, L., ed., (1968). Sociology in Ukraine. Kyiv. [in Ukr.]
Pankov, V., Tulchinskiy, M., eds., (1976). Sociological Centers of the USSR. Moscow, 209 p.; Tulchinskiy, M., ed., (1985). Sociological Centers of the USSR. USSR Academy of Sciences. ISI. SSA. Moscow, 218 p. [in Rus.]
Tulchinskiy, M. (1994). Scientometric Analysis of the “Development of Sociology” in the Early 90s (according to the bibliographic database of ISISS). Sotsis, (6), pp. 96–107. [in Rus.]
PANINA, N. (2003). Ukrainian Society. 1992–2002. Sociological Monitoring. Kyiv: IS NASU, p. 162. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Катерина Настояща Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).