Європейські тендеції розвитку української хірургії ранньомодерної доби (на прикладі розподілу професійних функцій балверів і цирульників)
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(81).2021.248155Ключові слова:
XVI–XVII ст., ранньомодерна доба, історія медицини, історія хірургії, повсякдення, лікувальні практики, балвер, цирульник, професійна спеціалізація, метод історичної аналогіїАнотація
Статтю присвячено огляду деяких аспектів історії української хірургії ранньомодерної доби як одного з найменш досліджених предметних розділів та періодів історії вітчизняної медицини. Зокрема, на підставі значного масиву документального матеріалу (більша частина якого вперше вводиться до наукового обігу) обстоюється думка, що в ХVІ–ХVІІ ст. в середовищі українських медиків-хірургів існував поділ на балверів та цирульників, який здійснювався відповідно до особливостей їхньої медичної спеціалізації. Частково висвітлено етимологію термінів «балвер» і «цирульник» та реконструйовано особливості професійних компетенцій балверів і цирульників. Обстоюється думка, що фахом цирульників був догляд за волоссям і т. зв. «мала хірургія», тоді як балвери спеціалізувалися на лікуванні важких тілесних ушкоджень, отриманих в побуті або під час численних збройних сутичок. Подано перелік захворювань і травм, які успішно лікували тогочасні українські хірурги. Частково висвітлено поділ хірургів на «вищих» і «нижчих» в країнах Західної Європи (Англії, Франції, Італії, Німеччині). На основі методу історичних аналогій стверджується, що розвиток української хірургії відповідає загальному вектору розвитку європейської хірургії. Простежено шлях поширення в Україну загальноєвропейських принципів хірургічної практики. Підкреслено, що терміни «балвер» і «цирульник» є абсолютно самостійними, а не синонімами, як до сьогодні стверджує українська та зарубіжна (передусім польська та білоруська) історіографія. На прикладі успішної співпраці балверів і цирульників ставиться питання про наявність в українських землях XVI–XVII ст. ефективної системи медичної допомоги (в початковому вигляді). На конкретних прикладах спростовуються деякі історичні міфи, зокрема про неефективність тогочасної медичної допомоги та неосвіченість і некомпетентність самих медиків. Підкреслено необхідність продовження досліджень в галузі історії вітчизняної хірургії.
Посилання
Allonge. [online] Wikipedia. Available at: https://ru.wikipedia.org/wiki/Аллонж_(парик) [Accessed 01 Dec. 2021]. [in Rus.]
Acts on Marriage Law and Family Life in South-Western Russia in the 16th–17th Centuries, Vol. 3, Part 8 of Archives of South-Western Russia, Issued by the Commission for the Analysis of Ancient Acts under the Governor-General of Kiev, Podolsk and Volhynia. (1909). Kiev: St. Vladimir Imperial University Press, 857 p. [in Rus.]
KHOROSHKEVICH, A., YUSHCHENKO, Ye., eds., (2004). Bouplan Guillaume Levasser de. Description of Ukraine. Moscow: Drevlekhranilishche, 576 p. [in Rus.]
BULYKA, A. (1980). Lexical Borrowings in the Belarusian Language of the 14th–18th Centuries. Minsk. [in Bel.]
VERKHRATSKYI, S. (2011). History of Medicine.Kyiv: Zdorovia, 352 p. [in Ukr.]
VERKHRATSKYI, S., ZABLUDOVSKYI, P. History of Medicine. Kyiv: Vyshcha shkola, 431 p. [in Ukr.]
VORONCHUK, I. (2012). The Population of Volynia in the 16th – First Half of the 17th Century: Family, Household, Demographic Factors. Kyiv: Feniks, 712 p. [in Ukr.]
Historical Dictionary of the Belarusian Language. Vol. 1. (1982). Minsk. Navuka i tekhnyka, 410 p. [in Bel.]
GORNOSTAYEV, G. (1970). Insects of the USSR: A Monograph Moscow: Mysl, 217 p. [in Rus.]
GRITSAK, Ye. (2003). Popular History of Medicine. Moscow: Veche, 494 p. [in Rus.]
DYDYK-MEUSH, H. (2008). Ukrainian Medicine. History of Names: A Monograph. Lviv: I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of NAS of Ukraine, 400 p. [in Ukr.]
KAPRAL, M. (2013). Economic Privileges of the City of Lviv in the 15th–18th Centuries: Privileges and Statutes of Craft Shops and Merchant Corporations. Lviv, 876 p. [in Ukr.]
KUBIIOVYCH, V. (1984). Encyclopedia of Ukrainian Studies. Paris – New York: Molode zhyttia, 490 p. [in Ukr.]
MELNICHUK, O. (1982). Etymological Dictionary of the Ukrainian Language. Kyiv: Naukova dumka, 632 p. [in Ukr.]
PIVTORAK, H. Etymological Dictionary of the Ukrainian Language. Kyiv: Naukova dumka, 568 p. [in Ukr.]
KARA-VASYLIEVA, T., CHORNOMORETS, A. (2005). Ukrainian Embroidery. Kyiv: Lybid, 160 p. [in Ukr.]
KOVNER, S. (1893). History of Medieval Medicine. Kiev: St. Vladimir Imperial University Press, 635 p. [in Rus.]
PEREDRIENKO, V. (1984). Medical and Economic Advisers of the 18th Century. Kyiv: Naukova dumka, 386 p. [in Ukr.]
NEPOKUPNYI, A. (2001). Register of the Zaporizhzhian Army in 1649 as a Dictionary on the Map. Ukrainska mova (Ukrainian Language), Vol 1, pp. 35–46 [in Ukr.]
PYTS, T. (2014). Barbier and Its Variable Names in German, Polish and East Slavic Languages. Movoznavstvo (Linguistics), Vol. 2. pp. 70–77 [in Ukr.]
PLIUSHCH, V. (1970). Essays on the History of Ukrainian Medical Science and Education. Vol. 1. Munich: UVAN in Germany, 342 p. [in Ukr.]
PODRAZHANSKIY, A. (1955). Surgical Care in Lviv in the 16th–18th Centuries. Vestnik khirurhii (Journal of Surgery), Vol. 10, pp. 134–135 [in Rus.]
PODRAZHANSKYI, A. (1956). Shop Medicine of Lviv in the 16th–18th Centuries. Nauchnyye zapiski Uzhgorodskoho gosudarstvennogo universiteta: meditsinskiy sbornik (Scientific Notes of Uzhgorod State University: Medical Collection), Vol. 19. [in Ukr.]
POTYMKO, O. (2012). Development of Medicine in Lviv in the 14th–18th Centuries: Literature, Problems, Discussions. Lviv: Lviv Branch of M. Hrushevsky IUASS of NAS of Ukraine, 214 p. [in Ukr.]
BILODID, I. (1970). Dictionary of the Ukrainian Language. Kyiv: Naukova dumka, 208 p. [in Ukr.]
HRYNCHYSHYN, D. (1994). Dictionary of the Ukrainian Language of the 16th – First Half of the 18th Century. Lviv, 152 p. [in Ukr.]
STARCHENKO, N. P. (2020). Strategies and Rituals of Conflict: The Noble Society of Volhynia at the Turn of the 16th and 17th Centuries. Sources and Interpretations. Kyiv: NASU Institute of History of Ukraine, 615 p. [in Ukr.]
ONATSKYI, Ye, (1959). Ukrainian Small Encyclopedia. Buenos-Aires: UAO Church in Argentina Administration Print, 490 p. [in Ukr.]
KHARTNELL, Dzh. (2019). Bare Middle Ages. Life, Death, and Art in the Middle Ages. Moscow: AST, 320 p. [in Rus.]
–35. Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv (CSHAK of Ukraine). [in Ukr.]
ARSENYEV, K., PETRUSHEVSKIY, F. (1897). Encyclopedic Dictionary. St. Petersburg: I. Efron Print Shop, 502 p. [in Rus.]
BANKOWSKI, A. (2000). Etymological Dictionary of the Polish Language. Warsaw, 873 p. [in Pol]
BRIGGS, R. (1997). Witches and Neighbours: The Social and Cultural Context of European Witchcraft. London, 480 p. [in Eng]
BRÜCKNER, A. (1985). Etymological Dictionary of the Polish Language. Warsaw, 834 p. [in Pol.]
GLOGER, Z. (1900). Old Polish Illustrated Encyclopedia. Vol. 1. Warsaw, 316 p. [in Pol.]
KARPINSKI, A. (2000). In the Fight against the Invisible Enemy. Outbreaks of Infectious Diseases in the Polish-Lithuanian Commonwealth in the 16th–18th Centuries and Their Demographic, Socioeconomic, and Political Consequences. Warsaw: Neriton, 447 p. [in Pol.]
JOZEFOWICH, T. (1854). The Chronicle of the City of Lviv from 1634 to 1690, Covering in General the History of the Former Red Ruthenia, and Especially the History of the Lviv Archbishopric in that Era. Lviv, 504 p. [in Pol.]
ZUBRYCKI, D. (1844). Chronicle of the City of Lviv. Lviv, 510 p. [in Pol.]
PIOTROWSKI, W. (1997). Polish Enlightened Medicine. Javor, 380 p. [in Pol.]
RUDNYCKYJ, J. (1972). An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language. Vol. 1. Winnipeg, 968 p. [in Eng.]
LINDE, S. (1807). Polish Dictionary. Warsaw, 761 p. [in Pol.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Микола Висотін Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
