Українська мова та культура в Кримській області УРСР в 1950–1960-х роках: від розвитку до занепаду
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(81).2021.249061Ключові слова:
Крим, українська мова, освіта, культура, русифікаціяАнотація
У статті здійснено аналіз історії становлення національних шкіл у Криму в 1950–1960-х рр., розкрито специфіку та наслідки діяльності партійних, державних структур щодо здійснення національної політики у сфері функціонування культурно-освітніх закладів. У зв’язку з передачею Кримської області до складу Української РСР Кримський обком Комуністичної партії України вважав необхідним впровадження у 1954–1955 навчальному році вивчення української мови і літератури в школах Кримської області.
Незважаючи на прийняття 9 березня 1955 р. Радою Міністрів СРСР розпорядження про звільнення учнів початкових, семирічних і середніх шкіл союзних республік від обов’язкового вивчення мови корінної національності союзної республіки, Кримський обком продовжував проводити планомірну політику, спрямовану на вивчення української мови, починаючи з 2 класу, в усіх школах півострова. Динаміка зростання україномовних навчальних закладів простежувалася до початку 1960-х років. У статті актуалізується увага на методологічних підходах до вивчення української мови та літератури, зокрема уникненні формалізму, коли перевага надавалася, в першу чергу, оволодінню учнями розмовної мови. Сприяли цьому і організація позакласної роботи, проведення літературно-мистецьких вечорів тощо. Методисти спеціально створеного кабінету української мови в Кримському обласному інституті удосконалення кваліфікації вчителів постійно проводили моніторінг стану викладанння української мови, велика увага приділялася організації проходження курсової перепідготовки вчителів.
З середини 1960-х років вищим керівництвом послідовно здійснювалася політика, спрямована на повне витіснення української мови з шкільної освіти. Русифікація охопила всі галузі культурного життя: видання преси, наукової, художньої літератури, шкільну та вищу освіту, мистецьке життя. Це призвело до того, що в Кримській області був найвищий, порівняно з іншими областями, відсоток українців, зросійщених за мовою.
Посилання
Smolii, V., Kulchytskyi, S., Yakubova, L. (2016). Donbas and Crimea in the Economic, Sociopolitical, and Ethnocultural Space of Ukraine: Historical Experience, Modern Challenges, Perspectives (An Analytical Report). Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of History of Ukraine, 616 p. [in Ukr.]
Volvach, P. (2021). Ukrainian Spring in Crimea. Kyiv: 7BTs, 267 p. [in Ukr.]
Kotyhorenko, V. (2005). Crimean Tatar Repatriates: Problems of Social Adaptation. Kyiv: Svitohliad, 222 p. [in Ukr.]
KURAS, I., ed., (2005). Crimea in Ethnopolitical Dimension. Kyiv: Svitohliad, 533 p. [in Ukr.]
Bazhan, O., Blashchuk, M., BorIak, H., et al., comps. (2016). Crimea under Social and Political Transformations (1940–2015): Collected Documents and Materials. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of History of Ukraine, 1092 p. [in Ukr.]
National Composition of the Population of Ukraine. (According to the All-Ukrainian Population Census of 1989). (1991). Part 1. Kyiv, 219 p. [in Ukr.]
Serhiichuk, V. (2016). Ukrainian Crimea. Vyshhorod: PE Serhiichuk, 362 p. [in Ukr.]
-10. Central State Archives of NGOs of Ukraine. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Олена Газізова Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
