Антропологічна специфіка української філософії в перспективі культурно-предикативного аналізу
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(82).2022.255170Анотація
Головною метою статті є аналіз твердження філософської україністики про антропологічну специфіку української філософської думки засобами історико-філософського культурно-предикативного аналізу. Методологію дослідження визначили передусім концепція культурного приписування і перекладу в діалозі мов історичних культур Познанської методологічної школи (Є. Топольський, В. Вжосек, Е. Доманська) та культурологічний підхід в історико-філософському українознавстві (В. Горський, С. Руденко). Твердження мови історико-філософського українознавства досліджується засобами історико-філософського культурно-предикативного аналізу. Останній є специфічною гуманітарно-науковою дослідницькою стратегією, котра пропонується нами в якості засобу вивчення комунікативної специфіки та синтаксичної коректності мови історико-філософської теорії. Вивчення комунікативної специфіки відбувається в перспективі модернізованих версій метафізичної, феноменологічної і діалектичної логік. Перша розуміється як логіка трансцендентної метафізики, друга – як логіка іманентної метафізики, а третя ж – як логіка процесуальної метафізики. Такий підхід забезпечує якісне і комплексне осмислення досліджуваних тверджень. Твердження мови історико-філософської теорії узагальнюються в її іменах, залежно від перспективи однієї з трьох версій логіки філософських міркувань. Пропонований історико-філософський культурно-предикативний аналіз комунікативної специфіки і синтаксичної коректності тверджень мови української історико-філософської теорії відкриває нові виміри для дослідження антропологічної специфіки української філософії.
Посилання
ARTIUKH, V. (2014). How Did the Ukrainian Philosophical Process Become Possible? Istoriia filosofsko-osvitnoi dumky (History of Philosophical and Educational Thought), (1), pp. 296–310. [in Ukr.]
HNATIUK, Ya. (2010). Ukrainian Cordocentrism in the Conflict of Mythologies and Interpretations. Ivano-Frankivsk: Symfoniia-forte, 184 p. [in Ukr.]
HNATIUK, Ya. (2019). Communicative Potential of the Cultural Predication Ivano-Frankivsk: Lileia-NV, 304 p. [in Ukr.]
HORSKYI, V., KYSLIUK, K. (2004). History of Ukrainian Philosophy: A Study Guide. Kyiv: Lybid, 488 p. [in Ukr.]
YARMUS, S. (1988–1989). Cordocentrism as the Basis of Ukrainian Spirituality and Philosophy. In: V. YANIV, ed., Yuvileinyi zbirnyk prats naukovoho konhresu u 1000-littia khreshhennia Rusy-Ukrainy (Anniversary Collection of Works of the Scientific Congress Devoted to the 1000th Anniversary of The Baptism of Rus-Ukraine). Munich: Ukrainian Free University Press, pp. 402–415. [in Ukr.]
YOSYPENKO, S. (2014). National Philosophic Traditions as an Object of Reflection in The Field of The History of Philosophy. Sententiae, (30), pp. 52–61. [in Ukr.]
KHAMITOV, N., GARMASH, L., KRYLOVA, S. (2000). History of Philosophy: The Problem of Man and His Limits: A Study Guide. Kyiv: Naukova dumka, 271 p. [in Ukr.]
CAUSSAT, P. (2014). „Could ‘National Philosophy’ Be a Strictly Defined Research Object?” Ebb and Flow Between the Unit (Common) and Multiple (Differential). Sententiae, (30), pp. 62–79. [in Ukr.]
KULCHYTSKYI, O. (1995). Fundamentals of Philosophy and Philosophical Sciences. Munich-Lviv: Ukrainian Free University, 164 p. [in Ukr.]
LISOVYI, V. (1994). Ukrainian Philosophy in the Context of National Culture. In: M. TYMOSHYK, ed., The History of Philosophy of Ukraine: A Study Guide. Kyiv: Lybid. [in Ukr.]
LYSYI, I. (2004). Philosophical and Artistic Culture. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Press, 368 p. [in Ukr.]
LYSYI, I. (2013). National and Cultural Identity of Philosophy: Seven Approximations to The Topic. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Press, 180 p. [in Ukr.]
PETRUSHENKO, V. (2009). Explanatory Dictionary of Basic Philosophical Concepts. Lviv: Lviv Polytechnic National University Press. [in Ukr.]
SHEVCHENKO, V. (2008). Ukrainian Philosophy in the System of Ukrainian Studies. Kyiv: Personal Publishing, 240 p. [in Ukr.]
SYMCHYCH, M. (2012). „Ukrainian Philosophy”: Historical-Philosophical Canon or Research Project? Humanitarni studii (Humanities Studies), (12), pp. 87–92. [in Ukr.]
VUSATYUK, O. (2006). Ukrainian Philosophy. In: I. ANDRUSHCHENKO, O. VUSATYUK, S. LYNETSKIY, A. SHUBA, The Philosophical Dictionary. Kyiv: A.S.K., 1056 p. [in Rus.]
ZAKYDALSKYI, T. (1991). The Concept of The Heart in Ukrainian Philosophical Thought. Filosofska i sotsiolohichna dumka (Philosophical and Sociological Thought), (8), pp. 127–138. [in Ukr.]
DOMAŃSKA, E. (2010). What Methodology Does Contemporary Humanities Need? Tektsty Drugie, (12), pp. 45-55. [in Pol.]
TOPOLSKI, J. (2016). Theoretical Problems of The Historical Knowledge. An Anthology of Texts. Poznań: Wydawnictwo Nauka i Innowacje, 346 p. [in Pol.]
KANDULSKI, S. (2014). Defining History of Mentalities. In: A. BEŁKOT, S. KANDULSKI, M. KOSIŃSKA, Cultural Theory and History: The Change and Everyday Life. Poznań: Wydawnictwo Naukowe Wydziału Nauk Społecznych Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza, 112 p. [in Eng.]
RUDENKO, S. (2018). History of Ukrainian Philosophy: Teaching and Evaluation Methodology. Future Human Image, (10), pp. 85-91. [in Eng.]
WRZOSEK, W. (1994). The Problem of Cultural Imputation in History. Poznań Studies in the Philosophy of the Sciences and the Humanities, (41), pp. 135–144. [in Eng.]
WRZOSEK, W. (2014). Dogmatic „Methodist” against The Methodology of History. Kwartalnik Historyczny Rocznik CXXI (The Historical Quarterly Yearbook CXXI), (2), pp. 379–405. [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Ярослав Гнатюк Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).