Семантичне гніздо «самець», «бик» в індоіранській гідронімії Східної Європи
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(82).2022.256275Анотація
У статті аналізується сукупність гідронімних найменувань Східної Європи, що їх є вагомі підстави пов’язати з низкою індоіранських лексичних основ семантичного гнізда «самець», «бик». Показано, що, окрім цілком прозорих найменувань на Вол-, Бик-/Бич-, Буй-, Скот-, Тур- та ін., які переконливо тлумачаться зі слов’янських мов, гідронімна карта Східної Європи представлена низкою менш очевидних «самцевих» найменувань, оформлених архаїчними індоіранськими лексемами var, go, ukšan, vrish та ін., що формують субстратний шар східноєвропейської гідронімії. Численність такого роду найменувань, виокремлення яких у багатьох випадках додатково підтверджується зв’язками глосування та ономастичним контекстом, а також їх широке представлення на рівні макрогідронімії регіону визначають семантичне гніздо «самець», «бик» як одне із системоутворюючих для гідронімної карти Східної Європи у давню добу. Стаття пропонує сучасне, більш переконливе та методологічно обґрунтоване тлумачення низки непрозорих та хибно етимологізованих найменувань східноєвропейської гідронімії, здійснене шляхом звернення до даних індоіранської мовної та культурної традиції, що надає додаткових підстав для істотного уточнення перебігу й специфіки етнокультурних процесів на теренах Східної Європи у давню добу.
Посилання
ABAYEV, V. (1958). Historical and Etymological Dictionary of the Ossetian Language. Vol. 1. Moscow, 657 p. [in Rus.]
BOGOYEDOVA, T. (2013). Slavic Hydronymic Continuants of Proto-Slavic *tur-. Odeskyi linhvistychnyi zbirnyk (Odessa Linguistic Collection), Vol. 1, pp. 17–30. [in Rus.]
VERBYCH, S. (2009). Hydronymy of the Middle Dniester Basin: Etymological Handbook. Kyiv, 236 p. [in Ukr.]
VERBYCH, S. (2017). Hydronymy of Transnistria: Composition, Structure, Features of Formation. Kyiv, 657 p. [in Ukr.]
VERBYCH, S. (2012). Southern Slavic Toponymicon Through the Prism of the Proto-Slavic Lexical Fund. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna (Lviv University Bulletin. Philological Series), Vol. 56, Part 1, pp. 227–234. [in Ukr.]
VERBYCH, S. (2015). Word-Forming Structure of Hydronyms as Evidence of their Archaism. Volyn-Zhytomyrshchyna: Istoryko-filolohichnyi zbirnyk z rehionalnykh problem (Volhynia-Zhytomyr Region. Historical and Philological Collection on Regional Problems), Vol. 26, pp. 165‒171. [in Ukr.]
Karpenko, Yu., ed., (1981). Hydronyms of the Lower Transnistria. Kyiv-Odesa, 112 p. [in Ukr.]
Stryzhak, O., ed., (1981). Hydronymy of Ukraine in Its Interlingual and Inter-Dialect Connections, 262 p. [in Ukr.]
The State Water Register of the Russian Federation. [online] Available at: http://textual.ru/gvr/ [Accessed 02 Nov. 2021]. [in Rus.]
ZHELEZNIAK, I. (2014). Kyiv Toponymicon. Kyiv, 224 p. [in Ukr.]
KARPENKO, Yu. (1982). About Hydronyms Dnieper, Dniester, Turunchuk. Russkoye yazykoznaniye (Russian Linguistics). Vol. 4. Кyiv, pp. 11‒14. [in Rus.]
MASHTAKOV, P. (1917). List of Rivers of the Dniester and Bug (Southern) Basins. Petrograd, 57 p. [in Rus.]
NALYVAIKO, St. (2012). Avestian Ranha, Vedic Rasa, and Ukrainian Ros. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies). Vol. 4, pp. 175–182. [in Ukr.]
NALYVAIKO, St. (2008). A Thousand Newest Interpretations of Ancient Ukrainian Names, First Names, and Surnames, Terms and Concepts (based on the Indo-Iranian material). Кyiv, 360 p. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2018). The Question of The Prospects of Indo-Iranian (Aryan) Tradition in the Interpretation of Hydronymy of Eastern Europe (As Exemplified By The Semantic Family of Words “Water”, “River”). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 3, pp. 162–180. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2016). On the Prospects of Indo-European Onomastic Studies (in the context of interpretation of the Dnieper river name). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1, pp. 222–232. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2007). Ethnical History of Ancient Ukraine. Kyiv, 632 p. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2017). The “Indo-European Problem” as a Nodal Problem of the Ethnocultural History of Eastern Europe. Ukraine and Ukrainians in Ethnocultural Processes: Conceptual Generalizations. Kyiv, pp. 58‒72. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2011). The Problem of Rus-Khazar Relations in the Context of Ukrainian Studies. Кyiv, 20 p. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2019). Semantic Nest “Black”, “Dark” in Indo-Iranian Hydronymy of Eastern Europe. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 4, pp. 185‒201. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2020). Modern Indo-Aryan Studies in the Research of Eastern European Ethnic History. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 4, pp. 216‒231. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2017). Revisting the Prospects of the Indo-Iranian Onomastic Studies (revisiting the discussion of the historian and the linguist). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1–2, pp. 153‒169. [in Ukr.]
NEPOKUPNYY, А. (1976). Baltic-Northern Slavic Ties. Кyiv, 227 p. [in Rus.]
OTIN, Ye. (1967). On the Etymology of the Names of Some Rivers of “Animal” Origin (from the historical hydronymy of the Northern Sea of Azov). Povidomlennia ukrainskoi onomastychnoi komisii (Notes of the Ukrainian Onomastic Commission), Vol. 2. Kyiv, pp. 13‒27. [in Rus.]
PETROV, V. (1972). Ethnogenesis of the Slavs: Sources, Stages of Development, and Issues. Kyiv, 212 p. [in Ukr.]
RYBAKOV, B. (1981). Paganism of the Ancient Slavs. Moscow, 607 p. [in Rus.]
Sanskrit-Russian Dictionary. (1978). Мoscow, 895 p. [in Rus.]
Dictionary of Hydronyms of Ukraine. (1979). Кyiv, 781 p. [in Ukr.]
STRYZHAK, О. (1988). Ethnonymy of Herodotus’ Scythia. Кyiv, 224 p. [in Ukr.]
STRYZHAK, О. (1967). The Names of the Rivers in Zaporizhzhia and Kherson Regions. Кyiv, 127 p. [in Ukr.]
TARANETS, V. (2004). Arians. Slavs. Rus. Origin of the Names “Ukraine” and “Rus”. Odesa, 281 p. [in Ukr.]
TOPOROV, V., TRUBACHOV, О. (1962). Linguistic Analysis of Hydronyms of the Upper Dnieper. Мoscow, 271 p. [in Rus.]
TRUBACHOV, О. (1999). Indoarica in the Northern Black Sea Region. Мoscow, 320 p. [in Rus.]
TRUBACHOV, О. (1968). The Names of the Rivers of the Right-Bank Ukraine. Word Formation. Etymology. Ethnic Interpretations. Мoscow, 288 p. [in Rus.]
FASMER, M. (1987). Etymological Dictionary of the Russian Language. Vol. 4. Мoscow, 864 p. [in Rus.]
SHYLOV, Yu. (1995). Ancestral Home of the Aryans: History, Rituals and Myths. Kyiv, 744 p. [in Rus.]
SHRAMM, G. (1997). Rivers of the Northern Black Sea Region. Historical and Philological Study of Their Names in the Early Centuries. Moscow, 155 p. [in Rus.]
YANKO, M. Toponymic Dictionary of Ukraine. Kyiv, 428 p. [in Ukr.]
Monier-Williams M. (1964). A Dictionary, English and Sanskrit. [online] Oxford. Available at: https://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/MW72Scan/2020/web/index.php [Accessed 02 Nov. 2021]. [in Eng.]
Tavernier, J. (2007). Iranica in the Achaemenid Period (ca. 550–330 B.C.): Linguistic Study of Old Iranian Proper Names and Loanwords, Attested in Non-Iranian Texts. Leuven; Paris, 850 p. [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Сергій Наливайко Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).