Етнічні спільноти давньої Європи як культурні ідентичності (на прикладі кельтів залізної доби)

Геннадій Казакевич

doi:10.30840/2413-7065.2(83).2022.258980

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(83).2022.258980

Ключові слова:

залізна доба, кельти, походження, міграції, прабатьківщина, культурна ідентичність, кельтська археологія, популяційна генетика

Анотація

Походження та поширення етнокультурних спільнот, таких як кельти, германці, слов’яни, скіфи тощо, залишається актуальною проблемою для археології та лінгвістики. У статті розглядаються основні концепції походження кельтів залізної доби, включаючи традиційну центральноєвропейську теорію, гіпотезу західноєвропейського походження, а також нещодавні наукові пропозиції, згідно з якими «кельти» є не більше ніж історіографічним кліше, створеним греко-римськими авторами. Ймовірно, жодна з цих концепцій не здатна дати достовірної відповіді на питання походження кельтів. Водночас автор вважає можливим знайти точки дотику у положеннях різних гіпотез шляхом синтезу відомостей історії, лінгвістики, археології та генетики й, таким чином, пояснити феномен стародавніх кельтів. Зазначено, що античні автори справді довільно вживали етнонім «кельти/галати/галли» для позначення різних етнічних груп, водночас більшість цих груп використовувала кельтські діалекти. Зазначений етнонім походить з кельтських мов, тому, ймовірно, що кельти справді використовували його, принаймні якоюсь мірою (наприклад, для позначення належності до певної соціальної групи).
Концепція гальштатської та латенської культур як археологічного відповідника лінгвістичних кельтів сьогодні виглядає застарілою, однак археологічні відомості засвідчують, що більшість кельтських племен справді мала спільні риси у сфері ремесла, мистецтва, релігійних уявлень та ритуалів. Генетичні дослідження та ізотопний аналіз викопних решток носіїв гальштатської та латенської культур засвідчують гетерогенний склад кельтів і дають можливість відкинути гіпотезу про масові міграції як основний чинник поширення культури кельтів. Натомість провідну роль у цьому відігравали мікроміграції та соціальні контакти, які призводили до обміну товарами, технологіями та ідеями. Автор припускає, що кельтська ідентичність мала високий соціальний престиж, що сприяло її сприйняттю соціальною елітою різних груп «варварського» населення Європи. Саме так можна пояснити появу окремих кельтських елементів у культурі Давньої України.

Біографія автора

Геннадій Казакевич, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Посилання

ANCTIL, M. (2020). Ancient Celts: A Reconsideration of Celtic Identity through Dental Nonmetric Trait Analysis. PhD thesis. Liverpool, 455 p.

BRUNEL, A., BENNETTA, E., CARDIN, L. (2020). Ancient Genomes from Present-Day France Unveil 7,000 Years of Its Demographic History. Proceedings of the National Academy of Sciences, (117.23), pp. 12791–12798.

BURILLO MOZOTA, F. (2005). Celtiberians: Problems and Debates. e-Keltoi, 6, pp. 411-480.

CAVALLI-SFORZA, L., MENOZZI, P., PIAZZA, A. (1994). The History and Geography of Human Genes. Princeton (New Jersey): Princeton University Press.

CASSIDY, L., MARTINIANO, R., MURPHY, E. et al. (2016). Neolithic and Bronze Age Migration to Ireland and Establishment of the Insular Atlantic Genome. Proceedings of the National Academy of Sciences, (113.2), pp. 368–373.

COLLIS, J. (2004). The Celts: Origins, Myth, and Inventions. London: Tempus publishing, 256 p.

CUNLIFFE, B. (2000). The Ancient Celts. Harmondsworth: Penguin, 360 p.

CUNLIFFE, B., KOCH, J., eds. (2010). Celtic from the West: Alternative Perspectives from Archaeology, Genetics, Language, and Literature. Oxford and Oakville: Oxbow Books, 384 pp.

DAMGAARD, P., MARCHI, N., RASMUSSEN, S. et al. (2018). 137 Ancient Human Genomes from across the Eurasian Steppes. Nature, (557), pp. 369–374.

FISCHER, C.-E., PEMONGE, M.-H., DUCOUSSAU, I. et al. (2022), Origin and Mobility of Iron Age Gaulish Groups in Present-Day France Revealed through Archaeogenomics. iScience, (25), [online]. Available at: https://doi.org/10.1016/j.isci.2022.104094

FISCHER,IC.-E., LEFORT, A., PEMONGE M.-H. et al. (2018), The Multiple Maternal Legacy of the Late Iron Age Group of Urville-Nacqueville (France, Normandy) Documents a Long-Standing Genetic Contact Zone in Northwestern France. PLoS ONE 13, (12), [online]. Available at: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0207459

GINOUX, N., RAMSL, P. (2014). Art and Craftsmanship in Elite-Warrior Graves: From Boii to Parisii and Back Again. Ch. Gosden, S. Crawford, K. Ulmschneider (Eds.), Celtic Art in Europe, Making Connections, Essays in honour of Vincent Megaw on his 80th birthday. Oxford: Oxbow, pp. 274-285.

GINOUX, N., ROBCIS N., LEROUX, M., DUSSERE, F. (2014). Metal Craft and Warrior Elites in the Third Century BC: New Sights from the Carpathian Basin to Gaul. Berecki, S. (ed.). Iron Age Crafts and Craftsmen in the Carpathian Basin. Targu Mureş: Mega, pp. 9–18.

HALL, J. (2002). Helllenicity: Between Ethnicity and Culture. Chicago: University of Chicago Press, 312 p.

HARDING, D. (2007). The Archaeology of Celtic Art. London, New York: Routledge, 302 p.

HOLZER, V. (2014). Roseldorf – An Enclosed Central Settlement of the Early and Middle La Tène Period in Lower Austria (Roseldorf/Němčice Centre). M. Fernández-Götz, H. Wendlingand, K. Winge (eds.) Paths to Complexity. Centralisation and Urbanisation in IronAge Europe. Oxford and Philadelphia: Oxbow Book, pp. 122–131.

ISAAC, G. (2004). The Nature and Origins of the Celtic Languages: Atlantic Seaways, Italo-Celtic, and Other Paralinguistic Misapprehensions. Studia Celtica, (58), pp. 49–58.

JAMES, S. (1999). Atlantic Celts. Ancient People or Modern Invention? Madison: University of Wisconsin Press, 160 p.

KARL, R. (2006). Altkeltische Sozialstrukturen. Budapest: Archaeolingua, 609 p.

KARL, R. (2010). The Celts from Everywhere and Nowhere. A Re-Evaluation of the Origins of the Celts and the Emergence of Celtic Cultures. Cunliffe, B. W., Koch, J. T., eds., Celtic from the West: Alternative Perspectives from Archaeology, Genetics, Language and Literature. Oxford and Oakville: Oxbow Books, pp. 39–64.

KAZAKEVYCH, G. (2021). Horse-Rider Image on the Coins of the Eastern Celts and the Cult of Celtic War Goddess. The Ukrainian Numismatic Annual, (5), pp. 81–92.

LAFFRANCHI, Z., GRANADOS-TORRES, A., LÖSCH, S. et al. (2022). “Celts” Up and Down the Alps. Insights on Mobility Patterns in the Pre-Roman/Celtic Population from Verona (NE Italy, 3rd–1st c. BCE): A multi-isotopic approach. American Journal of Biological Anthropology, 1–17.

MATSUMURA, K. (2007). Animal and Human Skeletons from Late Stratum II pits at Kaman-Kalehöyük, Anatolian Archaeological Studies, (16), pp. 97–110.

MIKHAILOVA, T. A. (2015). Celtic Origin: Location in Time and Space? Reconsidering the “East-West Celtic” Debate. Journal of Language Relationship, (13/3), pp. 257–279.

POWELL, T. (1999). Celtowie: Tłum. z ang. Warszawa: RTW, 234 p.

RODWAY, S. (2010). Celtic – Definitions, Problems, and Controversies. L.F. Vagalinski (ed.). In Search of Celtic Tylis in Thrace (III c. BC). Sofia: NOUS Publishers, pp. 27–50.

SHEERES, M., KNIPPER, C., HAUSCHILD, M. et al. (2014), ‘Celtic Migrations’: Fact or Fiction? Strontium and Oxygen Isotope Analysis of the Czech Cemeteries of Radovesice and Kutná Hora in Bohemia’, American Journal of Physical Anthropology, 155, pp. 496–512.

SIMS-WILLIAMS, P. (2006). Ancient Celtic Place-Names in Europe and Asia Minor. Oxford & Boston: Blackwell Publishing, 406 pp.

SIMS-WILLIAMS, P. (2011). Celto-Etruscan Speculations. Luján, E. R., Garsía Alonso, J., L. (eds.) A Greek Man in the Iberian Street. Innsbrucker Beitr. Z. Sprachwissenschaft, pp. 275–282.

SIMS-WILLIAMS, P. (2012). Bronze and Iron Age Celtic Speakers: What Don’t We Know, What Can’t We Know, and What Could We Know? Language, Genetics, and Archaeology in the 21st Century. The Antiquaries Journal, (8), pp. 1–23.

SIMS-WILLIAMS, P. (2020). An Alternative to ‘Celtic from the East’ and ‘Celtic from the West’, Cambridge Archaeological Journal, [online]. Available at: https://doi.org/10.1017/S0959774320000098

VERGER, S. (2009). Societe, Politique et Religion en Gaule avant la Conquete. Elements pour une Etude Anthropologique. PALLAS, (80), pp. 61-82.

WILSON J., WEISS D., RICHARDS, M. et al. (2001). Genetic Evidence for Different Male and Female Roles during Cultural Transitions in the British Isles. Proceedings of the National Academy of Sciences, (98.9), pp. 5078–5083.